На розгляд Верховної Ради винесено законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема месенджера Telegram.
Відповідна картка з’явилася на сайті парламенту.
Авторами документа виступили народні депутати від “Європейської солідарності” – Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від “Слуги народу” – Микита Потураєв, Людмила Марченко, від “Голосу” – Ярослав Юрчишин та Наталія Піпа, від “За майбутнє” – Ірина Констанкевич.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що запропоноване чинним законом “Про медіа” регулювання залишилося неповним, що проявилося в неможливості ефективного реагування з боку держави на низку проблем в інформаційній сфері.
“В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці Даний законопроєкт покликаний надати державним органам відповідний інструментарій”, – вказується в документі.
Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. При цьому умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора.
Законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також представники фінансових послуг не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів. Також не допускається встановлення зазначених платформ і пов’язаних із ними сервісів на пристрої, що використовуються для службових цілей, відповідно до практики деяких країн ЄС і Швейцарії.
Законопроєкт направлено на розгляд профільного комітету.
АТ “Укренергомашини” (Харків), понад 75,22% якого належить державі, має намір спрямувати на виплату акціонерам дивідендів за 2023 рік 80% отриманого чистого прибутку в розмірі 203 тис. грн.
Згідно з порядком денним дистанційних позачергових зборів 25 квітня, з урахуванням затвердженого постановою Кабміну базового нормативу дивідендів 80% для більшості компаній із держчасткою, “Укренергомашини” спрямує на дивіденди 162,228 тис. грн.
Решту 20% прибутку планується залишити нерозподіленим.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року “Укренергомашини” спрямувало на дивіденди 50% отриманого чистого прибутку, або 160 тис. грн.
Акціонери на зборах планують, зокрема, затвердити звіти органів управління, визначити основні напрямки діяльності у 2024 році, схвалити гарантію повернення авансового платежу за договором із ЗАТ “ААЕК” (Вірменія).
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Компанія також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Крім держави, серед акціонерів (за даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року) – пов’язаний із підприємцем Костянтином Григоришиним інвестфонд “Сьомий” під управлінням КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 15,3416% акцій, громадянин РФ Валерій Валандін – 5,598% акцій.
За даними ресурсу Clarity-project, АТ “Укренegoмашини” у 2023 році скоротило чистий дохід у 2,7 раза до 2022 року, до 376,3 млн грн.
АТ “Завод “Південкабель” (Київ), великий український виробник кабельної продукції, завершив 2023 рік із чистим прибутком 87,65 млн грн, що на 38% менше за аналогічний показник 2023 року, свідчить інформація до порядку денного річних зборів акціонерів компанії 25 квітня.
Згідно з проєктом рішення зборів про розподіл отриманого торік прибутку, товариство планує виплатити дивіденди з розрахунку 35% номінальної вартості простої іменної акції (номіналом 2 грн) і 2 грн – на одну привілейовану акцію.
Статутний капітал АТ “Завод “Південкабель” – 83,154 млн грн розділений на 41 млн 359 тис. 032 шт простих акцій (99,5% КК) і 417 тис. 840 шт привілейованих (0,5% КК) номіналом 2 грн.
Таким чином, планується виплатити 28,951 млн грн дивідендів на прості акції і 0,84 млн грн на привілейовані.
Решту прибутку планується залишити нерозподіленим.
За даними компанії, на початок 2024 року її нерозподілений прибуток становив 910,55 млн грн.
Заводу за минулий рік вдалося скоротити поточні зобов’язання на 5% до 385 млн грн, довгострокові зросли незначно до 3,6 млн грн.
Вартість активів АТ “Завод “Південкабель” зросла на 2,3% до 1 млрд 886 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість скоротилася на 9,7%, до 147,5 млн грн, грошові кошти – на 14,6%, до 186,2 млн грн, а запаси збільшилися на 16%, до 882,9 млн грн.
Акціонери на зборах планують, зокрема, переобрати на новий п’ятирічний термін голову правління (гендиректора) Володимира Золотарьова, а також затвердити на цей самий термін склад правління в кількості семи осіб.
Завод “Південкабель” заснований 1943 року, пропонує понад 25 тис. марко-розмірів виробів. Постачає кабельну продукцію на АЕС і ТЕС, промпідприємства, ГЗК, нафтові родовища і вугільні шахти, метрополітени, залізниці та для міського транспорту.
Експортує продукцію, зокрема, в Азербайджан, Грузію, країни Балтії, Болгарію, Німеччину, Норвегію, Польщу, Португалію, Францію, Фінляндію, Ізраїль.
Завод на сайті зазначає, що минулого року, зокрема, ввів в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 73,5 кВт, твердопаливний котел, а також крутильну машину.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на третій квартал 2023 року, кіпрській Cable Industrial належить близько 13,06% акцій АТ, ТОВ “Південкабелінвест-плюс” – понад 15,83%, “Південкабелпрокат” і “Південкабелінвест” – по 14,1% акцій. Ще майже 9,85% належить голові правління Володимиру Золотарьову, 8,136% – Володимиру Золотарьову-молодшому.
Бенефіціарами компанії, за даними YouControl, є Володимир Михайлович і Володимир Володимирович Золотарьови.
Згідно з даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році чистий дохід підприємства зріс майже на 22% до 2022 року, до 1 млрд 968,4 млн грн.
Efarm Pro і ТОВ “Завод Кобзаренка” презентували машину для розмінування “Народний розмінувальник”, яка вже пройшла перші успішні випробування на військовому полігоні та наразі на етапі сертифікації, повідомила перший віцепрем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко..
“Efarm Pro і ТОВ “Завод Кобзаренка”, які є учасниками нашого буткемпу з інновацій, презентували “Народний розмінувальник”. Він уже пройшов перші успішні випробування на військовому полігоні. Наразі машина проходить сертифікацію”, – написала вона у Facebook.
За її інформацією, система передбачає автоматичну роботу на великих площах із точністю до 2 см за заданим маршрутом. Прототип було розроблено на основі українського трактора Т-156, але його повністю модернізували. Керувати машиною можна віддалено.
“Це ще один крок до безпеки як наших людей, так і наших земель”, – резюмувала Свириденко.
Завод Кобзаренка було засновано 1993 року як українсько-німецьке підприємство “Флігель” (перейменоване на “Завод Кобзаренка” 2008 року). Свою діяльність підприємство почало з виробництва тачок і візків для присадибного господарства. Нині є провідним українським виробником тракторних причепів, бункерів, цистерн, розкидачів добрив тощо. Станом на 2018 рік на заводі працювало 700 робітників.
Має два виробничі цехи і складські комплекси в Сумській області, а також завод у Польщі Kobzarenko Sp. z.o.o., який виробляє техніку і працює як сервісний центр із запуску, технічного обслуговування, налагодження техніки в країнах Європи та Польщі.
Бренд Еfarm pro належить ТОВ “Гардарика Трес” (Gardarika Tres LLC) – виробнику та дистриб’ютору агрообладнання. Спеціалізується на виробництві та продажу систем точного землеробства. Зареєстрований 2014 року в Києві, має виробничий майданчик у Сумській області.
Efarm Pro, Завод Кобзаренка, машина для розмінування, Юлія Свириденко
Акціонери ПрАТ “Страхова компанія “Надійна” (Київ) на зборах 17 квітня розглянуть питання про збільшення статутного капіталу до 32 млн грн шляхом проведення додаткової емісії акцій на суму 17 млн грн.
У порядку денному зборів, оприлюдненому в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), зазначено, що емісію буде проведено шляхом підвищення номінальної вартості кожної акції з 1,875 тис. грн до 4 тис. грн завдяки спрямуванню до статутного капіталу товариства частини прибутку за 2023 рік, а саме 17 млн грн.
Як повідомлялося, СК “Надійна” в січні-вересні 2023 року зібрала страхові премії на суму 99,575 млн грн, що на 1,68% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Чисті премії зросли в 3,01 раза – до 44,430 млн грн, а зароблені – в 3,55 раза, до 44,086 млн грн.
Обсяг страхових виплат і відшкодувань, здійснених компанією за дев’ять місяців 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року, зріс у 3,04 раза – до 5,721 млн грн. Таким чином, рівень виплат зріс на 3,83 п.п. – до 5,75%.
Прибуток від операційної діяльності за січень-вересень 2023 року зріс до 27,042 млн грн, а чистий прибуток страховика збільшився до 25,198 млн грн.
СК “Надійна” зареєстрована в Єдиному держреєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців у 2006 році.
Efarm Pro і ТОВ “Завод Кобзаренка” презентували машину для розмінування “Народний розмінувальник”, яка вже пройшла перші успішні випробування на військовому полігоні та наразі на етапі сертифікації, повідомила перший віцепрем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко.
“Efarm Pro і ТОВ “Завод Кобзаренка”, які є учасниками нашого буткемпу з інновацій, презентували “Народний розмінувальник”. Він уже пройшов перші успішні випробування на військовому полігоні. Наразі машина проходить сертифікацію”, – написала вона у Facebook.
За її інформацією, система передбачає автоматичну роботу на великих площах із точністю до 2 см за заданим маршрутом. Прототип було розроблено на основі українського трактора Т-156, але його повністю модернізували. Керувати машиною можна віддалено.
“Це ще один крок до безпеки як наших людей, так і наших земель”, – резюмувала Свириденко.
Завод Кобзаренка було засновано 1993 року як українсько-німецьке підприємство “Флігель” (перейменоване на “Завод Кобзаренка” 2008 року). Свою діяльність підприємство почало з виробництва тачок і візків для присадибного господарства. Нині є провідним українським виробником тракторних причепів, бункерів, цистерн, розкидачів добрив тощо. Станом на 2018 рік на заводі працювало 700 робітників.
Має два виробничі цехи і складські комплекси в Сумській області, а також завод у Польщі Kobzarenko Sp. z.o.o., який виробляє техніку і працює як сервісний центр із запуску, технічного обслуговування, налагодження техніки в країнах Європи та Польщі.
Бренд Еfarm pro належить ТОВ “Гардарика Трес” (Gardarika Tres LLC) – виробнику та дистриб’ютору агрообладнання. Спеціалізується на виробництві та продажу систем точного землеробства. Зареєстрований 2014 року в Києві, має виробничий майданчик у Сумській області.
