ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (УПСК) у 2024 році залучило страхові платежі на загальну суму 559 млн грн, що на 17% перевищило показник 2023 року, повідомляється на сайті Рейтингового агентства IBI-Rating в інформації про підтвердження довгострокового кредитного рейтингу компанії на рівні «uaAA», прогноз «у розвитку».
За даними РА, стратегічними видами страхування для компанії є транспортне страхування (ОСЦПВ, КАСКО та інша моторна відповідальність) – 50% премій, а також медичне страхування і страхування здоров’я (9% і 7% відповідно). Канали продажів страховика добре диверсифіковані, що сприяє стабільній динаміці надходжень страхових платежів, зазначило РА.
Минулого року УПСК здійснила страхових виплат на суму 139,8 млн грн, що на 7,6% менше, ніж у 2023 році. Прибуток компанії склав 15,8 млн грн проти 22,6 млн грн у 2023-му.
Повідомляється, що агентство для аналітичного дослідження з метою оновлення рейтингу компанії використовувало матеріали УПСК, зокрема фінансову звітність за 2022-2024 роки та іншу необхідну внутрішню інформацію, а також дані з відкритих джерел, яку РА вважає достовірною.
До позитивних факторів діяльності страховика РА зарахувало суттєвий запас активів, якими можуть бути представлені страхові резерви на депозитах у банківських установах (зокрема державних) з кредитним рейтингами, що відповідають високому інвестиційному рівню за національною рейтинговою шкалою.
ПрАТ «УПСК» працює на ринку страхування з 1992 року. Мажоритарним акціонером і головою наглядової ради виступає Олександр Михайлов.
Страховик є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України та працює з 25 ризиками в межах 18 класів страхування.
виплати клієнтам, ПрАТ УПСК, Українська пожежно-страхова компанія
ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод” (Хмельницька обл.), що входить до структури ГК “Україна-2001”, у 2024 році отримав 177 тис. грн чистого збитку проти 3,181 млн грн чистого прибутку роком раніше.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 20 квітня в дистанційному режимі, акціонерам пропонують затвердити результати фінансово-господарської діяльності, збитки у розмірі 177 тис. грн покрити за рахунок прибутків товариства у майбутніх періодах.
Акціонери мають заслухати і схвалити звіти правління та наглядової ради, а також схвалити низку укладених у 2017, 2019, 2021 і 2024 роках договорів за участю ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод”, зокрема із АТ “Державний експортно-імпортний банк України”, ТОВ “Україна 2001” і ТОВ “Теофіпольська енергетична компанія”.
Крім того, вони мають надати дозвіл на укладання впродовж року договорів акредитиву на суми, що перевищують 25% та 50% вартості активів товариства за даними останньої річної звітності.
За даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Теофіпольський цукровий” завод в 2024 році скоротив дохід в 1,7 раза, до 1,22 млрд грн, зобов`язання – в 1,4 раза, до 1,57 млрд грн, активи – в 1,4 раза, до 1,58 млрд грн, чисельність персоналу – на 18 осіб, до 400 співробітників.
ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод” входить у склад групи компаній “Україна 2001”. Агрохолдинг володіє земельним банком у 41 тис. га, які розташовані в Хмельницькій (36 тис. га) і Миколаївській (5 тис. га) областях. Спеціалізується на свинарстві (40 тис. голів), розведенні великої рогатої худоби (2,28 тис. голів ВРХ, у тому числі 1,19 тис. голів молочного стада) и дрібної рогатої (1 тис. голів) худоби. Вирощує зернові і технічні сільгоспкультури, цукрові буряки для власного цукрового заводу.
Переробна потужність цукрового заводу – до 5,5 тис. тонн/доба цукрових буряків. На Теофіпольському цукровому заводі дві виробничі лінії. Коефіцієнт автоматизації технологічних процесів — 75-78%.
На території цукрового заводу у грудні 2017 року запрацював біогазовий комплекс потужністю 15,6 МВт. Перша черга комплексу потужністю 5,109 МВт працює на цукровому жомі. У червні 2018 року запрацювала 2-а черга біогазової станції ще на 10,5 МВт, яка переробляє кукурудзяний силос.
Власником “Теофіпольського цукрового заводу” є Вадим Лейві (17,9%), Віра Козова (9,9%), ТОВ “Фірма “Плутон” (19,9%), ТОВ “Інвестконсалт 21” (18,9%), ТОВ “Поділля-Консалт” (13,8%), ПАТ “Корпоративний інвестиційний фонд “Піонер” (10%).
АТ “Дніпровський стрілочний завод” (ДнСЗ, Дніпро) в період з 22 квітня по 1 жовтня поточного року виплатить акціонерам дивіденди на загальну суму 420 млн грн із отриманого чистого прибутку у розмірі 540,4 млн грн.
Згідно з повідомленням у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), таке рішення прийняли загальні збори акціонерів 26 березня. Дивіденди буде виплачено з розрахунку 1,65 тис. грн на одну просту акцію номіналом 10,5 грн.
Як повідомлялося, за підсумками діяльності у 2023 році ДнСЗ виплатив акціонерам 112 млн грн дивідендів (з отриманого чистого прибутку 510,86 млн грн) із розрахунку 440 грн на одну акцію номіналом 10,5 грн.
Станом на кінець 2024 року 20,154% акцій АТ “ДнСЗ” належить Джонен Кепітал Лімітед (Кіпр), 5% володіє депутат міськради Дніпра Загід Краснов, його синам Руслану і Артему належить відповідно 10% і 11,228% акцій, ще 18,2959% – громадянці Ізраїлю Вікторії Корбан (сестра бізнесмена Геннадія Корбана – ІФ-У).
Серед акціонерів, що володіють понад 5% акцій АТ “ДнСЗ”, також голова правління Сергій Тараненко (майже 10%), Ірина Тараненко (8,658%), фіндиректор Валерій Крячко (7,3%).
Спеціалізація ДнСЗ – виробництво елементів верхньої будови колії: стрілочні переводи, глухі перетинання різних марок, та зрівнювальні пристрої. Продукція реалізується головним чином в Україні та експортується до більш ніж восьми країн.
Як повідомлялось, 2024 року завод збільшив консолідований чистий дохід на 29,3% порівняно з 2023 роком – до 2 млрд 380 млн грн.
ПрАТ “Полтавський олійноекстраційний завод”, що входить до структури агрохолдингу “Кернел”, у 2024 році отримав 61,06 млн грн чистого збитку проти 27,06 млн грн чистого прибутку роком раніше.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 18 квітня в дистанційному режимі, акціонерам пропонують затвердити результати фінансово-господарської діяльності, збиток у розмірі 61,06 млн грн, покрити за рахунок нерозподілених прибутків майбутніх років у повному розмірі.
Акціонери мають заслухати і схвалити звіт ради директорів товариства, рекомендації аудиторської компанії ТОВ “Форум” врахувати у подальшій роботі. Вони також мають розглянути низку договорів із компаніями постачальниками сировини, на замовлення яких виробляють і фасують у пластикові пляшки олію, а також виробляють шрот.
Крім того, акціонери нададуть згоду на вчинення впродовж року значних правочинів із граничною сукупною вартістю $5 млрд за умови попереднього їх погодження із радою директорів товариства.
На загальних зборах буде затверджена нова редакція статуту товариства, який затвердять і мають провести держреєстрацію змін відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно даних сервісу Opendatabot, ПрАТ “Полтавський олійноекстраційний завод” у 2024 році збільшив на 12,3% дохід до 1,436 млрд грн, на 13,1% боргові зобов`язання до 900,5 млн грн, скоротив активи на 2,7% до 1,456 млн грн. Чисельність персоналу за рік зросла на 28 осіб, до 573 співробітників.
ПрАТ “Полтавський олійноекстракційний завод” — підприємство з виробництва сирої та рафінованої соняшникової олії, яке засновано 1991 року. Входить до складу агрохолдингу “Кернел”. Потужність переробки — 429 тис. тонн насіння соняшнику на рік (1,3 тис. тонн/доба). МЕЗ використовує давальницьку сировину. На території є 6 силосів для короткострокового зберігання потужністю 15 тис. тонн, а також обладнання для чищення та сушіння зерна.
Виготовляє олії рослинні нерафіновані, рафіновані та гідратовані, які реалізує під ТМ “Щедрий дар”, “Любонька”, “Чумак”. Готова продукція експортується до Кіпру, Греції, Ізраїлю, Італії, Литви, Саудівської Аравії.
Бенефіціаром заводу є Андрій Веревський через ТОВ “Кернел-Капітал” (99,63%).
На полях південного кластеру агрохолдингу “ТАС Агро” (території Кіровоградської, Вінницької та Миколаївської обл.) стартувала весняна посівна кампанія, при цьому ставку роблять на соняшник, під який відведуть 2764 га, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
“Виробничі підрозділи у повному обсязі забезпечені насіннєвим матеріалом, добривами, засобами захисту рослин та паливно-мастильними матеріалами. У посівах залучено сучасні технологічні комплекси, які збільшують точність висіву та підвищують продуктивність робіт”, — зауважив директор ТОВ “ТАС Агро Південь” Андрій Зварич.
Водночас у центральному, північному та західному кластерах “ТАС Агро” наразі тривають підготовчі роботи до посівної. Зокрема, у північному кластері “ТАС Агро”, що у Чернігівській області, наразі готують техніку до майбутніх весняних польових робіт. На полях “ТАС Агро Захід” завершується етап передпосівної підготовки ґрунту – закриття вологи на площі 13,5 тис. га.
Крім того, підприємство “ТАС Агро Центр” продовжує комплексний догляд за посівами та проводить чергове підживлення озимої пшениці за допомогою КАС-32 у суміші з тіосульфатом амонію.
Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. До його земельного банку входять 88 тис. га в Чернігівській, Сумській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській областях. Спеціалізується на рослинництві, потужності елеваторів агрохолдингу становлять близько 250 тис. тонн. Тваринницький бізнес представлений стадом ВРХ у 5,5 тис. голів, з яких 2,5 тис. голів – дійне стадо.
Згідно з даними ресурсу Opendatabot, дохід підприємства 2023 року становив 2,588 млрд грн, чистий прибуток – 155,842 млн грн, боргові зобов’язання – 1,2 млрд грн, активи оцінювали в 1,8653 млрд грн, кількість співробітників – 129. Статутний фонд – 8 тис. грн.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС, заснованої в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення масштабних мит на американський імпорт. Передбачається, що тарифи торкнуться обсягів торгівлі на трильйони доларів.
Виступаючи в Рожевому саду біля Білого дому, президент США анонсував «дуже-дуже хороші новини».
«За кілька хвилин я підпишу історичний указ про взаємні тарифи для країн усього світу. Взаємні. Це означає, що те, що вони роблять із нами, ми зробимо з ними. Дуже просто. Простіше нікуди», – зазначив Трамп.
Він розкритикував Таїланд, Індію, В’єтнам та інші країни за несправедливу, на його думку, тарифну політику і податкові режими щодо американських товарів. І навів як приклад, що США стягують лише 2,4% мито на мотоцикли, тоді як Індія – 70%, В’єтнам – 75%.
Також перед тим, як підписати указ, він довго описував «несправедливі тарифи», які інші країни запровадили на американські товари. «Іноді друзі гірші за ворогів», – сказав Трамп, маючи на увазі високі тарифи, які запровадили окремі країни-союзниці на кшталт Японії.
«Це один із найважливіших днів в американській історії. Це наша декларація економічної незалежності», – наголосив президент США.
«Щодо країн, які погано ставляться до нас, ми вирахуємо суму їхніх тарифів, немонатерних бар’єрів та інших форм шахрайства», – сказав він, пояснюючи, який саме обсяг “взаємних тарифів” запровадять США.
Він також повторив, що опівночі з 2 на 3 квітня США запровадять 25-відсоткові тарифи на всі автомобілі іноземного складання. А також оголосив про введення універсального або «мінімального базового тарифу» на імпорт у 10%.
Величина мит за основними торговельними партнерами США
Згідно з указом, США вводять додаткові мита в розмірі:
Китай – 34%
Європейський союз – 20%
В’єтнам – 46%
Тайвань – 32%
Японія – 24%
Південна Корея – 25%
Таїланд – 36%
Швейцарія – 31%
Індонезія – 32%
Малайзія – 24%
Камбоджа – 49%
Велика Британія – 10%
Південна Африка – 30%
Бразилія – 10%
Бангладеш – 34%
Сінгапур – 10%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Чилі – 10%
Пакистан – 29%
Шрі-Ланка – 44%
Взаємні тарифи набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. А мінімальний базовий тариф усі країни почнуть платити з 5 квітня.
Причому базовий тариф у 10% додаватиметься до тарифів, введених проти конкретних країн. Це означає, наприклад, що на китайські товари тариф становитиме 44% (34+10), на товари з ЄС – 30% (20+10).
Як готували нові мита
Раніше Трамп і його оточення називали Європейський союз, Мексику, Канаду, Японію, Південну Корею, В’єтнам та Індію ймовірними мішенями майбутніх мит у прагненні «покарати за нечесну торговельну практику».
За даними Bloomberg, під приціл потрапив обсяг світової торгівлі на 33 трлн доларів, а країнам від Бразилії до Китаю загрожує скорочення експорту в США від 4 до 90%. Імовірно, середні мита можуть зрости на 15%, що призведе до зростання інфляції та збільшення ризику рецесії США.
Ухвалені сьогодні заходи доповнюють кроки, зроблені з моменту вступу Трампа на посаду в січні. Його адміністрація ввела додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю і 25% – на багато товарів з Мексики і Канади. Крім того, діє глобальний 25% тариф на імпорт сталі та алюмінію. Також було підписано указ про введення 25% мит на імпорт автомобілів і деяких запчастин (набуває чинності 3 квітня).
Якими можуть бути наслідки
За даними Bloomberg, за максимального підходу середні тарифні ставки в США збільшаться до 2%, що призведе до скорочення американського ВВП на 4% і зростання цін майже на 2,5% протягом двох-трьох років.
Вплив на торговельних партнерів за будь-якого сценарію буде серйозним. Китай, ЄС та Індія можуть очолити список країн, які постраждають від впливу на експорт до США, хоча їхні економіки можуть і вистояти. Канада і країни Південно-Східної Азії, ймовірно, відчують більш значний загальний вплив.
