Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) і союз «Мукомоли України» у 2024 році другий рік поспіль відмовилися від підписання меморандуму з Міністерством аграрної політики та продовольства і зерновими асоціаціями через зневагу інтересами та аргументами переробників, повідомив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» керівник ВАП Олександр Тараненко.
“Меморандум – це документ, за порушення якого ніхто не несе юридичної відповідальності. Крім того, ВАП і союз «Мукомоли України» виступали проти обсягів, прописаних у меморандумі (ліміт на експорт зерна обсягом 16,2 млн тонн), оскільки це призводить до вивезення з України дуже великих обсягів продовольчого зерна, що істотно впливає на внутрішні ціни на хліб”, – пояснив він.
Тараненко наголосив, що переробні підприємства наполягають на розмежуванні продовольчого та фуражного зерна при фіксуванні обсягів зернового експорту. При цьому вони нічого не мають проти експорту фуражного зерна в будь-якій кількості, адже Україна вирощує його більш ніж достатньо.
Говорячи про продовольче зерно, експерт зазначив, що в останні роки в результаті різних подій – і кліматичних змін, і військових дій, і економічних ситуацій – якість врожаю зерна в Україні істотно погіршилася.
“Якщо в 2020 році в структурі врожаю на продовольчу пшеницю припадало 57%, то в 2024 році – тільки 27%. Відповідно обсяги придатного для переробки зерна ще менші, тому що в згаданих 57% і 27% є пшениця і першого, і другого, і третього класу. Далеко не весь третій клас придатний для переробки на борошно. Тобто пшениці, яка за результатами врожаю 2024 року була придатною для переробки на борошно, в загальній структурі залишалося менше 20%”, – констатував Тараненко.
За його словами, під час експертизи зерна ці нюанси абсолютно не враховуються. На початку жнив з першою хвилею експорту на зовнішні ринки вивозиться багато продовольчої пшениці, що і викликає зростання внутрішніх цін на хліб.
Якби влада вжила певних заходів, наприклад, запровадила сегментацію експорту, сформувала внутрішні запаси, створила державні резерви або фінансувала їх створення, то подорожчання хліба не було б таким істотним і різким, переконаний керівник галузевої асоціації.
Тараненко нагадав, що раніше за таким принципом працювали Держрезерв, Аграрний фонд і Державна продовольча зернова компанія. Вони скуповували за прийнятними цінами зерно під час його масового продажу, закладали на зберігання, переробляли і під час різкого зростання виходили з інтервенцією на ринок – виставляли на продаж певну кількість борошна і стримували подорожчання.
«Цей механізм існував і непогано працював. Відмовилися від нього через мишей, які з’їли десятки тисяч тонн зерна. Насправді це свідчить не про неефективність механізму, а про недостатній контроль. А сам механізм здатний забезпечити стабільність цін і продажів хліба», – резюмував керівник ВАП.
Асоціація Пекарів, держінтервенції, Подорожчання хліба
