Ціни на нафту зростають уранці в четвер, піднімаючись із досягнутих напередодні мінімумів із грудня 2021 року.
Вартість травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:18 кв становить $74,63 за барель, що на $0,94 (1,28%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у середу ці контракти впали в ціні на $3,76 (4,9%), до $73,69 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $68,42 за барель, що на $0,81 (1,2%) вище за підсумкове значення попередньої сесії. У середу контракт подешевшав на $3,72 (5,2%), до $67,61 за барель.
Падіння нафтових котирувань було викликано побоюваннями, що проблеми банківського сектора на тлі зростання процентних ставок можуть призвести до глобальної рецесії, пише MarketWatch.
Крім того, оприлюднені напередодні дані Міненерго США вказали на зростання запасів нафти минулого тижня на 1,55 млн барелів. Підвищення було зафіксовано за підсумками 11-го тижня з останніх 12.
Резерви бензину знизилися на 2,06 млн барелів, дистилятів – на 2,54 млн барелів.
Експерти очікували зростання запасів нафти на 1,5 млн барелів, зменшення запасів бензину на 1,62 млн барелів і дистилятів – на 1,4 млн барелів.
Інспектори МАГАТЕ виявили, що близько 2,5 тонни незбагаченого урану, що зберігалися на об’єкті в Себсі за 660 км на південний схід від столиці Лівії Тріполі, зникли, повідомляє в четвер Associated Press (AP) з посиланням на дані агентства.
“Минулого вівторка інспектори з безпеки встановили, що 10 бочок, що містять приблизно 2,5 тонни природного урану у формі концентрату уранової руди, більше не перебувають на задекларованому об’єкті в Лівії. Агентство вживе заходів, щоб прояснити обставини вивезення ядерних матеріалів із цього об’єкта”, – наводить AP витяги із заяви МАГАТЕ.
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі напередодні поінформував країни-члени організації про цю ситуацію
За даними AP, кожну тонну цих речовин – за наявності відповідних технологій – можна переробити на 5,6 кг матеріалів збройової якості, потрібних для створення атомної бомби.
Після повалення і вбивства лідера Лівії Муаммара Каддафі в 2011 році в Себсі встановилося безвладдя, через місто проходив маршрут нелегальної міграції, і за інформацією ООН, у Себсі фіксували випадки работоргівлі. За останні роки місто здебільшого контролювала Лівійська національна армія фельдмаршала Халіфи Хафтара, також тут були присутні повстанці із сусіднього Чаду.
Загалом, за різними оцінками, лівійська влада накопичила за правління Каддафі (1969 – 2011 рр.) приблизно 1 тис. тонн уранового концентрату. У 2003 році, після вторгнення США до Іраку, він розкрив для міжнародної спільноти інформацію про напрацювання ядерної програми Лівії, і в 2009 році міжнародні інспектори вивезли останні запаси збагаченого урану з країни. Однак, за даними ООН, у 2013 році в Себхе зберігали близько 6,4 тис. барелів уранового концентрату.
Президент України Володимир Зеленський, волонтер Сергій Притула та радник глави Офісу президента Михайло Подоляк лідирують у рейтингу політиків і громадських діячів, яким довіряють українці, свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Нідерландів в Україні.
Як повідомляють у пресрелізі з результатами опитування, оприлюдненому в середу, В. Зеленському довіряють 85% респондентів, С. Притулі – 65%, М. Подоляку – 59,5%.
Більше половини українців довіряють також меру Києва Віталію Кличку (58% респондентів), секретареві Ради нацбезпеки і оборони України Олексію Данілову (55%), прем’єр-міністру Денису Шмигалю (52%), а також міністру оборони Олексію Резнікову (51%).
Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру голові Офісу президента Андрію Єрмаку (відповідно 41% і 36%), спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку (відповідно 35% і 27%), активісту і волонтеру Сергію Стерненку (відповідно 29% і 18%), міністру внутрішніх справ України Ігорю Клименку (відповідно 27% і 17%).
Водночас більшість опитаних не довіряють нардепам Юрію Бойку (82%) і Юлії Тимошенко (76%), п’ятому президенту України, нардепу Петру Порошенку (65%), ексраднику Офісу президента Олексію Арестовичу (59%). Частіше висловлюють недовіру, ніж довіру також голові парламентської фракції “Слуга народу” Давиду Арахамії (відповідно 39% і 27%).
“Порівняно з 2021 роком зросла частка тих, хто довіряє В. Зеленському (з 33% до 85%), С. Притулі (з 22% до 65%), В. Кличку (з 26% до 58%), А. Данилову (з 12% до 55%), Д. Шмигалю (з 11% до 52%), А. Єрмаку (з 10% до 41%), С. Стерненку (з 15% до 29%), П. Порошенку (з 18% до 24%). За цей самий період зменшилася частка тих, хто довіряє Ю. Бойку (з 18% до 6%) і Ю. Тимошенко (з 20% до 13%)”, – підсумували соціологи.
Соціологічне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Нідерландів в Україні, на території 22 областей України та у м. Києві (на території Луганської та Донецької областей, в АРК та м. Севастополі опитування не проводили, а у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях дослідження проводили тільки на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
У межах опитування методом face-to-face було опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Картонно-паперова фабрика “Папір-Мал” (Малин Житомирської обл.) у січні-лютому випустила продукцію на 76,94 млн грн, що більш ніж у 2,5 раза перевищує аналогічний показник двох місяців 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, зростання обсягів виробництва насамперед зумовлене збільшенням у 2,5 раза випуску тарного картону (включно з папером для гофрування) – до 11,76 тис. тонн, тоді як виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції скоротилося на 21,3% – до 0,69 тис. тонн, а туалетного паперу в рулончиках – на 26%, до 2,63 млн шт.
Таким чином сумарно випуск паперу і картону фабрикою збільшився в 2,2 раза – до 12,45 тис. тонн.
Як повідомлялося, торік фабрика ввела в експлуатацію другу картоноробну машину (КДМ) виробничою потужністю 800м/хв (удвічі більшою, ніж першою), що дало змогу “Папір-Мал” до кінця року вийти на позитивну сумарну динаміку випуску паперу та картону, незважаючи на падіння випуску паперу на 37%.
З початком повномасштабної військової агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року фабрика повністю зупинила виробництво і відклала запуск другої КДМ, проте вже в березні відновила випуск продукції.
Обсяг виробництва компанії у 2022 році скоротився на 4,7% до 2021 року – до 247 млн грн.
Міністерство фінансів України 15 березня оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту, обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності, повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro.
Загальна очікувана вартість -160,5 тис. грн.
Останній день прийому заявок – 24 березня.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2022 року скоротилася в 1,9 раза порівняно з 2021 роком – до 6,67 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2022 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків становила 6 млн 528,5 тис. кв. м (98% загального обсягу). Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках становила 85 тис., що на 41% менше, ніж торік.
У Києві минулого року загальна площа нового будівництва житла скоротилася на 70% до 2021 року – до 878,3 тис. кв. м, у Київській області – на 33% – до 1,86 млн кв. м.
Згідно з Держстатом, у Львівській області обсяг нового будівництва скоротився лише на 8% до попереднього року і становив 1,01 млн кв. м. Це найменший показник падіння серед усіх областей.
У Хмельницькій області обсяг нового будівництва зменшився на 40%, до 330,8 тис. кв. м; в Одеській – “мінус” 70%, до 265,3 тис. кв. м; у Харківській – скоротився на 69%, до 214,3 тис. кв. м; у Тернопільській – “мінус” 20%, до 258,7 тис. кв. м, в Івано-Франківській – скоротився на 16%, до 204,4 тис. кв. м.
Водночас у Волинській області обсяг нового будівництва 2022 року становив 425,1 тис. кв. м, що у 2,3 раза перевищує показник минулого року. Приріст обсягів до минулого року також зафіксовано в Рівненській області – “плюс” 13%, до 194 тис. кв. м.
У решті областей України обсяг нового будівництва торік показав падіння до попереднього і становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму та м. Севастополя, а також частини тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
