“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у другому кварталі 2023 фінансового року (ФР, липень-вересень 2022 року), отримала $208,71 млн чистого прибутку, що всього на 2,1% менше, ніж за аналогічний період попереднього ФР.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії ввечері в п’ятницю, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 34,2% – до $1 млрд 235,28 млн.
Валовий прибуток впав на 14,9% – до $294,06 млн, операційний – на 2,3%, до $244,36 млн, а показник EBITDA – на 5,1%, до $277,15 млн.
Ці показники істотно кращі, ніж у першому кварталі цього фінансового року.
Компанія пояснила зниження виручки на 34% порівняно з аналогічним періодом минулого року скороченням обсягу експорту зерна, соняшникової олії та шроту.
У звіті наголошується, що чиста зміна справедливої вартості біологічних активів не зробила істотного впливу на результати діяльності групи в другому кварталі: прибуток склав $0,3 млн проти прибутку $27 млн за той самий період попереднього року.
Згідно з документом, витрати на доставку та обробку становили 23% собівартості продажів у жовтні-грудні 2022 року, збільшившись на 120% порівняно з попереднім кварталом і на 64% порівняно з попереднім кварталом, що відображало різке зростання витрат на логістику під час експорту товарів з України. Це стало причиною зниження валового прибутку на 15%.
“Кернел” також визнав прибуток $5 млн від відновлення раніше визнаного знецінення активів, що в основному відноситься до запасів, розташованих на територіях, раніше окупованих Росією, оскільки компанії вдалося отримати доступ до таких запасів і використовувати їх у своїй операційній діяльності.
Загальні та адміністративні витрати у другому кварталі 2023 фінансового року становили $59 млн, збільшившись на 33% порівняно з першим кварталом 2023 фінансового року, що відображає вищі нарахування, пов’язані із заробітною платою.
Щодо EBITDA “Кернел” уточнив, що в сегменті “Переробка олійних” вона збільшилася на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $66 млн, здебільшого за рахунок другого поспіль кварталу сильної рентабельності для тих гравців, які зуміли організувати логістику експорту соняшникової олії з України.
“Незважаючи на поліпшення рентабельності порівняно з минулим роком у звітному періоді для всіх бізнесів сегмента “Інфраструктура і торгівля”, більш ніж двократне скорочення обсягів експорту призвело до зниження EBITDA сегмента на 46% порівняно з минулим роком – до $62 млн”, – ідеться у звіті.
Згідно з ним, у сегменті “Сільське господарство” зафіксовано стійкий показник EBITDA у розмірі $204 млн, що на 45% більше, ніж минулого року. Таке зростання багато в чому пов’язане з девальвацією гривні, наголошується в документі.
Чистий прибуток від курсових різниць у звітному періоді склав $8 млн, додав “Кернел”.
Чистий борг “Кернел”, як зазначено у звіті, знизився за квартал одразу на 30% – до $1,048 млрд, а співвідношення чистий борг до EBITDA знизилося з 13,5 до 11, проте це все ще набагато вище рівня рік тому, який становив 1,9.
Загалом за перше півріччя 2023 року ФГ “Кернел” скоротила чистий прибуток порівняно з аналогічним періодом минулого року на 12,6% – до $370,31 млн за падіння виручки на 41,3% – до $1 млрд 889,78 млн.
Валовий прибуток зменшився на 30,8% – до $467,41 млн, операційний – на 21,8%, до $386,83 млн, а показник EBITDA – на 21,9%, до $445,52 млн.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
ПрАТ Страхова компанія “ІнтерЕкспрес” (Київ) у 2022 році зібрала страхові платежі на суму 48,4 млн грн, що на 51,9% менше, ніж роком раніше.
Про це повідомляє рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика за національною шкалою на рівні “uaАА”.
Зокрема, надходження від фізосіб за рік зменшилися на 52,98% – до 22,076 млн грн, надходження від перестраховиків становили лише 5 тис. грн. Таким чином, у клієнтському портфелі страховика переважають юридичні особи, на що вказує їхня частка в брутто-преміях, яка за підсумками 2022 року склала 54,36%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 2022 рік скоротилися на 66,65% порівняно з 2021 роком – до 7,420 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 6,78 п.п. – до 15,34%.
Чисті премії знизилися на 47,72% – до 40,963 млн грн, а зароблені – на 41,18%, до 43,489 млн грн.
Обсяг виплат і відшкодувань за минулий рік знизився на 49,63% – до 17,299 млн грн. У результаті високих темпів скорочення брутто-премій порівняно зі страховими відшкодуваннями рівень виплат зріс на 1,61 п.п. – до 35,75%.
Водночас за підсумками року прибуток від операційної діяльності становив 0,932 млн грн, а чистий прибуток – 0,852 млн грн.
Активи компанії на 31 грудня 2022 року знизилися на 9,40% – до 47,89 млн грн, власний капітал показав приріст на 1,44% – до 37,568 млн грн, зобов’язання скоротилися на 34,75% – до 10,322 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – на 23,40%, до 6,463 млн грн.
Як зазначається, станом на 31 грудня 2022 року ПрАТ СК “ІнтерЕкспрес” інвестувало в ОВДП 9,317 млн грн.
СК “ІнтерЕкспрес”, зареєстрована 2004 року, спеціалізується на ризикових видах страхування.
Ухвалення Євросоюзом нових стандартів щодо викидів вуглекислого газу для легкових автомобілів і автобусів відкладається на пізніший термін через протидію Німеччини, деяких інших країн і правоцентристського крила європейських законодавців, повідомило представництво Швеції, яка головує в Раді ЄС.
“Голосування (спочатку заплановане на наступний тиждень – ІФ) відбудеться на більш пізньому засіданні Ради (ЄС)”, – заявило шведське головування в п’ятницю, зазначивши, що дата ще не призначена.
Минулого року законодавці ЄС та уряди країн-членів союзу домовилися, що виробники мають скоротити викиди в нових автомобілів на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 2021 року і на 100% – у 2035 році. Фактично це означає, що продаж нових автомобілів, що працюють на вуглеводневому паливі, такому як нафтопродукти, буде заборонено.
Деякі країни, зокрема Німеччина, звернулися до Єврокомісії (ЄК) з проханням зробити виняток для автомобілів, що працюють на “екологічному паливі”. Його можна виробляти з поновлюваних джерел енергії та вуглецю, що виділяється з повітря. Однак ЄК поки що мовчить.
Правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), найбільша фракція Європарламенту, виступає проти заборони і закликає до цього уряди країн союзу.
Головний парламентер ЄНП з цієї проблеми Єнс Гізеке мотивує позицію консерваторів тим, що заборона заважатиме інноваціям, призведе до втрати тисяч робочих місць і до занепаду найважливішої галузі європейської промисловості.
“Світ продовжить їздити на автомобілях з двигунами внутрішнього згоряння. Наше завдання – зробити їх максимально ефективними з точки зору викидів CO2, а не забороняти. Екологічні види палива можуть допомогти”, – сказав Гізеке.
Іншої думки європейські “зелені”. Їхній лідер у Європарламенті Філіп Ламбер вважає, що це не має бути темою продовження дебатів. Німеччина вже погодилася на поетапну відмову від двигунів внутрішнього згоряння, і в Брюсселі це вже вирішено. Німеччина має залишатися надійним європейським партнером, зазначив він у заяві, розісланій журналістам.
Результати одного недавнього західного дослідження можуть свідчити на користь того, що роду людському взимку, можливо, потрібно довше спати.
Таких висновків учені дійшли, виявивши, що взимку в людей на 30 хвилин довше, ніж влітку, триває фаза швидкого сну (БДГ-фаза, REM-фаза): ця фаза характеризується підвищеною активністю головного мозку, а однією з її ознак є швидкі рухи очних яблук у сплячого. У результаті загальний час сну виявився на годину довшим, ніж улітку, зокрема й у жителів міст.
Для обстеження фахівці набрали 292 пацієнти і застосували методи полі-сомнографії, які використовують при проблемах зі сном. Ідеться про вивчення сну пацієнта з використанням спеціалізованих комп’ютерних комплексів; реєструють такі параметри, як хропіння та дихання, дихальні рухи черевної стінки та грудної клітки, положення тіла, електроенцефалограма, електрокардіограма, рухи ніг, відеозапис сну. У підсумку отримують графік, що містить інформацію про структуру сну, якість і кількість його стадій і фаз.
Після відсіву людей, які приймають ліки, що впливають на сон, і усунення технічних збоїв залишилися 188 пацієнтів, чий сон зазнав спостереження й аналізів.
Щоправда, поки що отримані дані не можна вважати статистично значущими. Вчені визнають, що їхні результати потрібно перевірити ще раз на людях, у яких немає проблем зі сном. У разі підтвердження висновків вони можуть стати першим свідченням того, що людині потрібно пристосовувати сон до сезону, наприклад, вирушати спати раніше в темні та холодні місяці.
“Хоча взимку ми зовні не змінюємося, люди в лютому і березні почуваються пригніченими, виснаженими, – заявив один з авторів дослідження доктор Дітер Кунц із ФРН. – Говорячи загалом, суспільству потрібно пристосовувати до сезону поведінкові моделі, пов’язані зі сном, зокрема його тривалість, час відходу до сну і пробудження; або ж регулювати робочий розклад і шкільні заняття залежно від сезону”.
Результати досліджень опублікували в журналі Frontiers in Neuroscience.
Україна отримає від Японії грантову допомогу в розмірі $170 млн на здійснення “Плану швидкого відновлення України”, відповідну угоду підписали посол Японії Мацуда Кунінорі та віцепрем’єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков у п’ятницю.
Як повідомило Мінвідновлення, днем раніше віцепрем’єр також підписав меморандум, згідно з яким Програма розвитку ООН (ПРООН) здійснюватиме незалежний нагляд за використанням коштів на відновлення житла в Київській області.
“Прозорість і підзвітність – базові принципи підходу до відновлення. Без виконання цих умов залучення міжнародних партнерів і загалом ефективна відбудова зруйнованого неможливі (…) Успішний досвід нагляду і співпраці з ПРООН у питаннях незалежного нагляду плануємо масштабувати й на інші проєкти відновлення в різних регіонах України”, – зазначив Кубраков.
За його словами, подібну співпрацю планується побудувати з іншими міжнародними організаціями – фінансовими чи експертними.
Окрім незалежного нагляду, ПРООН підтримуватиме цифровізацію процесів реконструкції, розвитку та моніторингу у сфері регіонального розвитку, працюватиме над підвищенням потенціалу місцевого самоврядування в реалізації інфраструктурних проєктів, доступом громад до міжнародного донорського фінансування та енергоефективністю соціальної інфраструктури.
Крім того, Програма розвитку ООН забезпечить технічну підтримку Україні у відновленні.
Як повідомлялося, уряд Японії виділив на відновлення України $170 млн, а до цього ще $95 млн, які спрямував Програмі розвитку ПРООН у рамках партнерської угоди.
Крім того, у січні було дано старт напрямку “Відновлення” в рамках фандрейзингової платформи United24. Завдяки йому 18 багатоквартирних будинків в Ірпені, Бородянці, Гостомелі, Бузовій та Мілі будуть капітально відремонтовані, а близько 4000 мешканців зможуть повернутися у свої домівки вже до кінця 2023 року. На ці цілі, згідно з рішенням уряду, буде спрямовано понад 500 млн грн, зібраних на спеціальному рахунку United24.
Голова Європарламенту (ЄП) Роберта Метсола прибула з візитом до Києва пізно ввечері в п’ятницю.
“Добре повертатися в Україну. До цих хоробрих людей, які надихнули світ. До героїв, які відмовляються здаватися. До тих, хто пожертвував усім заради наших цінностей. До європейців, чий дім у нашому Європейському Союзі”, – написала Метсола в мікроблозі Твіттер у ніч на суботу.
Вона підкреслила, що “майбутнє України – це членство в Європейському Союзі” і що Європа пройде “весь шлях разом із вами”.
Також Метсола зустрілася зі спікером Верховної Ради України Русланом Стефанчуком.
“Рада знову бачити друга Руслана Стефанчука. Співпраця між Європарламентом та українським парламентом посилюватиметься”, – зазначила глава Європарламенту.
Зі свого боку Стефанчук наголосив, що Європарламент, безсумнівно, перебуває на передовій підтримки України.
Нардеп додав, що під час зустрічі сторони обговорили санкції проти РФ, зазначивши, що “слід зупинити всі можливості обходу обмежень”.
Також Стефанчук подякував Євросоюзу за фінансову підтримку, за макрофінансову допомогу.
Крім того, глава українського парламенту порушив тему пропозицій Китаю щодо так званого “мирного договору”.
“Закцентував, що є формула миру, запропонована президентом України Зеленським. І саме до підтримки цієї ініціативи закликаємо світ”, – підсумував Стефанчук.
