Перед Україною стоїть завдання знизити середньорічну частку нелегальної продукції на ринку тютюнових виробів не більше ніж до 5%, тоді як торік цей показник становив у середньому 19,9%.
Як повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Телеграм-каналі, у країні фіксується скорочення нелегального ринку сигарет до 17,8% у листопаді з рекордних 21,9% у серпні.
“Ринок нелегального тютюну скорочується! Вдячний правоохоронцям та акцизному департаменту Державної податкової служби. Наша мета – довести нелегальний ринок тютюну максимум до 5% до кінця року!”, – написав він.
Згідно з дослідженням агентства “Kantar Україна”, у серпні 2022 року частка підроблених цигарок в Україні становила 8% від загального обсягу ринку, тоді як 2021 року в листопаді – 6,6%, серпні – 5,6% і лютому – 4,2%. Частка сигарет, маркованих як такі, що призначені для експорту та продажу в Duty Free, але водночас нелегально продаються в Україні, у серпні-2022 становила 12,2% від усього українського ринку сигарет, хоча 2021 року в листопаді вона перебувала на рівні 10,9%, у серпні – 9,8% і лютому – 6,9%.
Зі свого боку частка контрабандних сигарет у серпні-2022 знизилася до 1,8% порівняно з 2,9% торішнього листопада і 2,7% у серпні-2021.
“Kantar” нагадав, середньорічний рівень нелегальних продажів тютюнових виробів в Україні 2021 року становив 16,9%, тоді як 2020-го – 6,9% (на 10 в. п. менше), 2019-го – 6,6% (на 10,3 в. п. менше), 2018-го – 4,4% (на 12,5 в. п. менше). Мінімальний обсяг нелегального ринку сигарет за десятиліття був зафіксований у 2016 році – 1,1%.
Найбільша частка нелегальних цигарок у серпні-2022 зафіксована в Дніпропетровській області – 20% усього ринку, в Одеській (13%), Харківській (8%), Хмельницькій та Львівській (по 7%) областях, а також у Київській (6%). У столиці цей показник становить 8%.
Як повідомлялося, Гетманцев у жовтні 2022 року заявив, що правоохоронці з вересня проводять обшук на тютюновій фабриці United Tobacco (ТОВ “Юнайтед Табако”, Жовті Води Дніпропетровської обл.), яку підозрюють у нелегальному виробництві тютюнових виробів. Силовики вже встановили підозрюваних у скоєнні злочину та оцінили масштаби незаконної діяльності.
За даними Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), представники українського бізнесу очікують від правоохоронної системи України активних дій у боротьбі з тіньовими ринками, зокрема з виробництвом нелегальних цигарок, і готові надавати допомогу під час встановлення збитків від нелегальної діяльності таких підприємств.
Україна минулого року експортувала агропродовольчої продукції на загальну суму $23,4 млрд, що на 16% менше, якщо порівнювати з 2021 роком.
Як повідомляють в аналітичному матеріалі Української асоціації аграрного експорту (УААЕ), цей показник став другим за обсягами за часів незалежності країни, незважаючи на повномасштабну війну, яку розв’язала Росія проти України в лютому 2022 року, попри тривалу повномасштабну війну, яку Росія розв’язала проти України в лютому 2022 року.
“Ключовим питанням для експортерів у 2022 році стала адаптація до забезпечення всіх необхідних процесів у повністю змінених реаліях функціонування сільгоспсектору країни. За продуктами з доданою вартістю ситуацію вдалося стабілізувати й утримати під контролем, а окремі позиції навіть продемонстрували зростання”, – уточнила асоціація в документі.
За її даними, торік збільшилася сумарна виручка від експорту м’ясної та молочної продукції, картоплі, заморожених овочів, але скоротилися доходи експортерів за переважною більшістю найменувань плодоовочевої продукції, яєць, меду, перероблених зернових і кондитерських виробів. При цьому експортні ціни на товари українського виробництва, зокрема мед і яйця, продовжили зростання.
УААЕ уточнила, що 2022 року Україна експортувала м’яса і субпродуктів на $925 млн (+9% до 2021 року), зокрема м’яса птиці на $853 млн (+19%), замороженої яловичини на $69 млн (-40%), готових і консервованих м’ясних продуктів на $21,8 млн (зростання у 2 рази), ковбас – на $2,9 млн (-58%). Важливою подією минулого року стало скорочення кількісних обсягів експортованого м’яса птиці через війну на 10%, до 413 тис. тонн.
Зі свого боку, виручка від експорту молокопродуктів сягнула $251 млн (+41% до 2021 року), зокрема завдяки сухому молоку та згущеному молоку отримано $90 млн (+57%), олії та молочних паст – $82 млн (+56%), сирам – $42 млн (+58%), не згущеному молоку та вершкам – $16 млн (+58%), сироватці – $15 млн (-31%). Експорт українського морозива перевищив $19 млн (+5%), зменшившись у натуральному вираженні на 8%, до 6,9 тис. тонн.
Крім того, 2022 року експортовано 27 тис. тонн яєць (-32% до 2021 року) на $42 млн (-7%) і 48 тис. тонн меду (-17%) на $137 млн (-5%).
УААЕ також зазначила зниження експорту за всіма товарними позиціями плодоовочевої продукції, окрім картоплі та заморожених овочів. Так, за кордон продано 0,9 тис. тонн огірків (-82% до 2021 року) на $1,6 млн (-72%), 1 тис. тонн капусти на $0,9 млн (-64%), 0,3 тис. тонн томатів (-94%). тонн томатів (-94%) на $0,8 млн (-84%), 0,4 тис. тонн цибулі та часнику (-98%) на $0,3 млн (-94%), 0,3 тис. тонн моркви та інших коренеплодів (-98%) на 0,2 млн (-94%). Водночас відбулося зростання експортних продажів картоплі – до 29,7 тис. тонн (+56%) на $4,4 млн (+14%) і заморожених овочів – 8,7 тис. тонн (+3%) на $11 млн (+15%).
Експорт консервованих томатів також зменшився більш ніж утричі – до 15 тис. тонн, принісши $16 млн виручки. Приготовлені незаморожені овочі продано за кордон на суму $9,7 млн (-32%) в обсязі 4 тис. тонн (-37%).
Організація підрахувала, що виручка від експорту плодів, ягід і горіхів за підсумками 2022 року склала $313 млн (-15% до 2021 року), зокрема продано 84 тис. тонн заморожених ягід і фруктів. тонн заморожених ягід і фруктів (+11%) на $192 млн (-11%), 25 тис. тонн волоських горіхів (-28%) на $80 млн (-30%), 46 тис. тонн яблук і груш (+56%) на $19 млн (+28%), 4 тис. тонн ягідних культур на $14 млн (+12%).
Експорт Україною варення, желе і мармеладу в грошовому і натуральному вираженні залишився на рівні 2012 року: понад $7 млн за поставок понад 2 тис. тонн. Вартість експорту консервованої плодово-ягідної продукції зменшилася до $10 млн (-48%) одночасно зі зниженням обсягу реалізації – 3,8 тис. тонн (-58%).
УААЕ уточнила, що Україна 2022 року експортувала 75 тис. тонн пшеничного борошна (-29% до 2021 року) на суму близько $24 млн (-35%). Погіршилася ситуація і з продажами за кордон макаронних виробів – зниження до 18 тис. тонн (-54%), реалізовано на $40 млн (-45%).
“Продажі кондитерських цукрових виробів на зовнішні ринки скоротилися до $139 млн (-32%) за 70 тис. тонн (-31%). Експорт какао-продуктів і шоколаду здійснено на суму $147 млн (-34%) в обсязі 46 тис. тонн (-35%). Також знизилися продажі за кордон хлібобулочних кондитерських виробів – до 69 тис. тонн (-39%) вартістю $152 млн (- 40%)”, – підсумувала асоціація.
Чистий прибуток державного ПриватБанку (Київ) у 2022 році становив 30,25 млрд грн, що на 13,7% менше, ніж у 2021 році (35,05 млрд грн), повідомила пресслужба банку в четвер.
“ПриватБанк завершив 2022 рік із чистим прибутком 30,25 млрд грн в умовах воєнного стану в Україні, тривалої невизначеності та потреби в підтримці власних працівників клієнтів і малого та середнього бізнесу. Це попередні дані щодо підтвердження річної та фінзвітності банку зовнішнім аудитором”, – ідеться в повідомленні.
За даними пресслужби, з початку року ПриватБанк наростив кількість активних клієнтів на 150 тис. – до 19,1 млн фіз- і юросіб, а кількість активних клієнтів Приват24 – на 1,3 млн, до 13,1 млн клієнтів.
Крім того, обсяги оплат картками в мережі POS-терміналів банку зросли на 551 млрд грн, або на 17%, депозити та кошти населення – на 107,7 млрд грн (або 48%).
Кошти бізнесу за рік зросли на 35,6 млрд грн, або 37%, кредитний портфель юросіб (нетто) – на 58%.
За рік було видано 23,8 млрд грн кредитів малому та середньому бізнесу.
Щодня в мережі ПриватБанку працює 1 тис. відділень, 5 тис. банкоматів, 10 тис. терміналів і 180 тис. торгових терміналів.
Агрохолдинг ІМК готується до весняної посівної кампанії 2023 року, під час якої планує засіяти всі 100% свого земельного банку (120 тис. га), для цього він зараз закуповує всі необхідні матеріали та ремонтує сільгосптехніку.
Як повідомила група компаній на Варшавській фондовій біржі в четвер, восени 2022 року вона засіяла озиму пшеницю на площі приблизно 33 тис. га, що на 80% більше порівняно з попередніми роками, водночас усі посіви зійшли й перебувають у доброму стані.
ІМК уточнив, що у 2022 році зібрав 121,9 тис. тонн пшениці за врожайності 6,7 тонн/га, і 64,2 тис. тонн соняшнику з урожайністю 3,4 тонни/га.
“Триває збирання кукурудзи – основної культури ІМК, якою у 2022 році було зайнято 42% земельного банку компанії. Станом на 1 лютого 2023 року вже прибрано 70% площ під кукурудзою. Врожайність кукурудзи – 10,7 тонн/га (2021 року – 10,6 тонн/га)”, – підкреслив холдинг у повідомленні.
Водночас російське повномасштабне вторгнення РФ в Україну та блокада морських експортних шляхів призвела до скорочення продажів урожаю ІМК на 35% у 2022 році – до 483 тис. тонн із 743 тис. тонн у 2021 році.
ІМК уточнив, що в першій половині 2022 року був змушений розвивати альтернативні експортні маршрути через західні кордони України, але вони не могли повністю компенсувати обсяги експорту через українські чорноморські порти. Унаслідок цього в травні-липні 2022 року холдинг експортував у середньому 14 тис. тонн урожаю на місяць проти 70 тис. тонн за довоєнних часів.
Після укладення в серпні 2022 року Стамбульських зернових угод і часткового розблокування чорноморського експорту холдинг наростив експорт сільгоспкультур майже до довоєнного рівня – у грудні 2022 року ІМК відвантажив на зовнішні ринки близько 66 тис. тонн урожаю.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
За підсумками 2021 року “ІМК” збільшив чистий прибуток у 2,5 раза порівняно з 2020 роком – до $78,71 млн, показник EBITDA – на 53%, до $110,35 млн, виручку – на 12,6%, до $181,69 млн.
Проїзд через три пункти пропуску на українсько-польському кордоні може бути ускладнений у зв’язку з проведенням 2-3 лютого акцій протесту, повідомляють у Державній прикордонній службі України.
“2 та 3 лютого 2023 року на під’їзних дорогах до пунктів пропуску “Корчова – Краковець”, “Медика – Шегині” та 2 лютого 2023 року на під’їзній дорозі до пункту пропуску “Хребенне – Рава-Руська” з боку Польщі заплановано проведення акцій протесту, які можуть вплинути на рух транспортних засобів, що перетинають державний кордон. Просимо врахувати цю інформацію, щоб правильно планувати свої поїздки”, – повідомляється в Телеграм-каналі Держприкордонслужби.
Про точні місця проведення акцій протесту і вимоги протестувальників у прикордонному відомстві не повідомляють.
Джерело: https://t.me/DPSUkr/9345
Ціни на нафту активно піднімаються вранці в четвер, відновлюючись після падіння до мінімумів за три тижні напередодні на даних про чергове зростання запасів палива в США.
Вартість квітневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:05 кв становить $83,55 за барель, що на $0,71 (0,86%) вище від ціни на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у середу ці контракти подешевшали на $2,62 (3,1%), до $82,84 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $77,17 за барель, що на $0,76 (0,99%) вище підсумкового значення попередньої сесії. Минулої сесії контракт впав у ціні на $2,46 (3,1%), до $76,41 за барель, мінімуму з 10 січня.
Напередодні міністерство енергетики США повідомило, що запаси нафти в країні минулого тижня збільшилися на 4,14 млн барелів. Зростання показника фіксується протягом шести тижнів поспіль. Опитані Bloomberg аналітики очікували зниження запасів нафти на 1 млн барелів.
Тим часом товарні резерви бензину зросли на 2,58 млн барелів, дистилятів – на 2,32 млн барелів. Експерти чекали збільшення запасів бензину на 2 млн барелів і скорочення запасів дистилятів на 1,5 млн.
“Дані Міненерго вказали на несподіване зростання запасів усіх видів палива”, – сказав керуючий партнер Tyche Capital Advisors Тарік Захір. Слабкість нафтового ринку цілком може тривати, і додаткові зниження стануть можливістю для відкриття довгих позицій, додав він.
Також у середу стало відомо, що міністри моніторингового комітету ОПЕК+ (JMMC), розглянувши дані щодо видобутку за листопад і грудень 2022 року, рекомендували не міняти квоти на нафтовидобуток. Наступне засідання JMMC заплановано на 3 квітня 2023 року.
Крім того, ключовою подією для світових ринків стало перше цього року засідання Федеральної резервної системи. Федрезерв очікувано підвищив ключову відсоткову ставку на 25 базисних пунктів і повідомив, що чекає нових підйомів ставки з метою повернення інфляції до цільового рівня у 2%.
“Ці заяви прозвучали досить по-яструбиному”, – зазначив Захір з Tyche Capital.
