“Українська біржа” (УБ) у п’ятницю вирішила виключити з біржового списку акції “Укрнафти” і “Мотор Січі”, які 6 листопада рішенням Ставки Верховного головнокомандувача були відчужені на користь держави.
“З 14.11.2022 у зв’язку з відсутністю частки акцій у вільному обігу з Біржового списку виключено такі цінні папери: MSICH – “Мотор Січ” і UNAF – “Укрнафта”, – зазначено в повідомленні на сайті біржі.
Раніше цього тижня ці акції були виключені з біржового кошика.
Незважаючи на відчуження всіх акцій 6 листопада, на біржі досі є заявки на купівлю акцій “Укрнафти”, і їхня ціна зросла до 377 грн за штуку, хоча напередодні відчуження акції котирувалися по 229,69 грн за штуку, що відповідало капіталізації близько 12,5 млрд грн.
“Укрнафта” в індексному кошику мала вагу 22,85%, “Мотор Січ” – 33,06%.
Як повідомлялося, ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції ПАТ “Укрнафта”, ПАТ “Укртатнафта” (за винятком частки НАК “Нафтогаз України”), АТ “Мотор Січ”, ПАТ “АвтоКрАЗ” і ПАТ “Запоріжтрансформатор”. Це було здійснено 6 листопада після врегулювання процедури регулятором НКЦПФР.
В “Укрнафті” контрольний пакет акцій належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний близько 42% – так званій групі “Приват” Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, тоді як в “Укртатнафті” (Кременчуцький НПЗ) ситуація зворотна.
Обіг усіх акцій “Мотор Січ”, найбільшим власником якого був заарештований нещодавно президент компанії В’ячеслав Богуслаєв, заблоковано з квітня 2018 року після продажу роком раніше контрольного пакета акцій китайській Skyrizon і пов’язаним із нею особам.
“АвтоКрАЗ” і “Запоріжтрансформатор”, підконтрольні відповідно Костянтину Жеваго і Костянтину Григоришину, останні роки перебувають у процедурах банкрутства.
“Українська біржа” заснована 15 травня 2008 року провідними учасниками українського ринку цінних паперів спільно з російською фондовою біржею РТС, що пізніше об’єдналася з “Московською біржею”. УБ першою запустила ринок заявок, інтернет-трейдинг, ринок РЕПО, розрахунки через центрального контрагента і строковий ринок. Однак у середині липня 2018 року біржа призупинила торгівлю всіма цінними паперами в режимі безадресних заявок через заборону використовувати у своїй діяльності програмне забезпечення “Московської біржі”.
У березні 2019 року УБ заявила про відновлення торгів на ринку заявок на новій платформі.
Наразі біржа входить до числа трьох найбільших з торгівлі цінними паперами на українському ринку.
Представники українського аграрного бізнесу просять президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля не допустити об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки та Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості в єдиний орган виконавчої влади – Міністерство економічного розвитку України.
Як повідомляється на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ), сектор АПК життєво важливий для економіки країни, тож логічною та необхідною для бізнесу та суспільства є наявність спеціалізованого органу центральної влади, відповідального за формування аграрної політики, відновлення агросектору після війни, забезпечення обсягів аграрного виробництва та налагодження поставок агропродукції на світові ринки.
За її даними, крім УКАБ, звернення підписали також Всеукраїнський аграрний форум, “Аграрний союз України”, “Всеукраїнська аграрна Рада”, “Спілка птахівників України” та “Українська аграрна конфедерація”.
“Україна – держава з багатоукладною економікою, а сільське господарство та АПК життєво важливі для забезпечення економічного відновлення, продовольчої безпеки, стабільності національної валюти та соціального захисту населення. Вага агросектору України значно зросла від початку повномасштабного вторгнення російської федерації. Роль України як аграрної держави відзначена і провідними світовими лідерами та організаціями”, – підкреслюється у зверненні.
При цьому наголошується, що агробізнес підтримує створення урядового центру, який підпорядковуватиметься прем’єр-міністру і займатиметься координацією стратегій і програм відновлення української економіки.
“Скасування Мінагрополітики призведе до негативних наслідків як в агропродовольчому секторі, так і в економіці держави загалом, а також викличе занепокоєння іноземних партнерів і поставить під загрозу налагодження експортних поставок українського продовольства до країн, які цього потребують”, – наголошується у зверненні.
УКАБ також посилається на світовий досвід, згідно з яким більшість країн із розвиненим агросектором має окремий центральний орган виконавчої влади, що відповідає виключно за формування аграрної політики. До них належать, зокрема, США, Канада, Туреччина, майже всі країни-члени ЄС (за винятком Австрії), які мають органи влади, відповідальні виключно за сільське господарство та продовольство.
“З огляду на вищезазначене провідні громадські об’єднання АПК закликають врахувати думку агросектору під час здійснення оптимізації кількості центральних органів виконавчої влади, забезпечивши існування одного окремого спеціалізованого органу державної влади загальнонаціонального рівня, що відповідатиме за забезпечення продовольчої безпеки та забезпечення ефективного функціонування аграрного сектору, особливо у повоєнний час”, – зазначено в повідомленні представників агробізнесу.
Як повідомлялося, напередодні українські ЗМІ повідомили про можливе злиття Мінагрополітики з Мінекономіки та Мінстратегпромом у Міністерство економічного розвитку.
Так, повідомлялося, що на нараді президента Зеленського з членами уряду 8 листопада було погоджено відповідну концепцію укрупнення міністерств в Україні з 20 до 14.
Раніше, у червні 2022 року, ЗМІ повідомили про плани об’єднати Мінагрополітики з Мінекономіки в нове Міністерство економічного розвитку та інновацій до кінця 2022 року. Також планувалося загалом скоротити кількість міністерств у країні з наявних 20 до 12.
У серпні 2019 року Верховна Рада об’єднала Мінагрополітики та Мінекономіки в Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Однак уже 2020-го Кабмін відтворив Мінагрополітики шляхом скасування його приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і визначив його чисельність у 203 співробітники, після чого міністерство знову почало роботу як окрема структура.
Міжнародна архітектурна компанія One Works і Норман Форстер залучені до створення перспективного генплану Миколаєва, повідомила прес-служба Миколаївської міськради.
Європейська економічна комісія ООН (UNECE) на початку осені запросила міжнародних архітекторів, щоб допомогти Миколаєву розробити перспективний генеральний план. Координує цю роботу глобальна дизайнерська та архітектурна компанія One Works (Італія).
Як повідомляється на сайті архітектурної компанії, One Works створила спеціальну команду на безоплатній основі.
“Ми хочемо зробити свій внесок, використовуючи найкращі з наших навичок і знань, у визначенні генерального плану, який розглядає архітектурну та інфраструктурну реконструкцію міста, на якій буде ґрунтуватися настільки ж міцна соціальна реконструкція… Під час серії онлайн-зустрічей із мером Миколаєва Олександром Сєнкевичем та заступником мера Віталієм Луковим ми змогли обговорити перші кроки, які необхідно вжити для задоволення найнагальніших потреб та підтримки зусиль із відновлення для кращого завтра, уявляючи собі зелені зони, що мають бути в центрі уваги.
One Works тісно співпрацює з цільовою групою UNECE, Фондом Нормана Фостера та владою Миколаєва за п’ятьма тематичними макрообластями, що формують основу для аналізу та визначення стратегій, якими керуватиметься розробка нового генерального плану розвитку міста: транспорт та інфраструктура, зелена та водна система, соціальне житло, промисловий/виробничий розвиток.
“Це проєкт, який буде тим успішнішим, що більше фахівців знатимуть, як вони можуть узяти участь. Я щодня працюю з нашими директорами One Works, щоб допомогти залучити професіоналів, які демонструють найкраще з італійського дизайну, майстерності, на додачу до інтенсивного діалогу та обміну з місцевими миколаївськими професіоналами та архітекторами. Разом із глибоким аналізом потреб міста ми можемо зробити майстер-план Миколаєва безпрецедентною моделлю інклюзивного дизайну для людей”, – пояснив Де Карлі.
До розроблення перспективного генлану Миколаєва вже залучені, наприклад, Департамент міського планування Політехнічного університету Мілана, експерти з цифрових перетворень міст Municipia, ExSUF – Центр передового досвіду Женевської хартії ООН, Liuc – Libera Università di Castellanza.
Як повідомила пресслужба Миколаївської міськради, паралельно проводять соціологічне дослідження думки городян про створення генерального плану.
Раніше повідомлялося, що в рамках допомоги UNECE для створення генплану відновлення Харкова залучено британських експертів на чолі з Норманом Форстером. З метою забезпечити відкритість і прозорість зацікавлених представників громад, UNECE планує запустити спільний для Харкова та Миколаєва сайт, який максимально широко інформуватиме містян про всі етапи розробки.
Ціни на нафту піднімаються третю сесію поспіль завдяки очікуванням зростання попиту в Китаї внаслідок зміни політики влади країни щодо боротьби з COVID-19, а також новим заходам підтримки економіки.
Минулого тижня Пекін оголосив про скорочення масового тестування людей на коронавірус, а також про розпуск “карантинних таборів”. У суботу влада країни заявила, що планує подальші поступові зміни, завдяки яким ковідні обмеження стануть більш сфокусованими, але не м’якими.
“Коригування Китаєм політики “нульової терпимості” до коронавірусу дає потужний сигнал нафтовому ринку”, – зазначає аналітик SPI Asset Management Стівен Іннес.
Вартість січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:15 кв. м у понеділок становить $96,19 за барель, що на $0,2 (0,21%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у п’ятницю ці контракти подорожчали на $2,32 (2,5%), до $95,99 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $0,14 (0,16%), до $89,1 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів збільшилася на $2,49 (2,9%), до $88,96 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подешевшала на 2,6%, WTI – на 3,9%.
Збільшення споживання нафти Китаєм може збігтися в часі зі скороченням пропозиції на ринку у зв’язку з підготовкою до набуття чинності європейського ембарго на імпорт російської нафти і скороченням видобутку ОПЕК+, зазначає агентство Bloomberg.
Міністр фінансів США Джанет Єллен заявила минулими вихідними, що набрання чинності європейським ембарго на закупівлю нафти в РФ 5 грудня “з великою ймовірністю” змусить Москву продавати частину нафти за ціною, не вищою за стелю, встановлену США та їхніми союзниками, якщо Росія хоче уникнути істотного скорочення нафтового експорту.
До переліку імпортних товарів, що завозитимуться в Україну без сплати ввізного мита та ПДВ для проходження зими, увійшли: електрогенераторні установки, трансформатори, електричні акумулятори, апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах для напруги понад 1000 В, пульти, панелі, розподільчі щити, обладнання та пристрої для фільтрації або очищення води.
Як повідомило Міністерство економіки в п’ятницю, відповідну постанову Кабінету міністрів №1260 про розширення переліку пільгового імпорту у зв’язку з епідемією Covid оприлюднено на сайті уряду в п’ятницю.
У Мінекономіки уточнили, що відповідні податкові зміни було ініційовано за дорученням президента України Володимира Зеленського.
За оцінками відомства, скасування ПДВ і ввізного мита дасть змогу знизити ціни й наситити український ринок товарами, що допоможуть громадянам і бізнесу пережити періодичні відключення електроенергії в цей зимовий сезон.
Водночас, на думку заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, ще до скасування ввізного мита та ПДВ на такі товари уряду варто було зібрати внутрішніх виробників цього обладнання та забезпечити їм пріоритетний доступ до кредитування 5-7-9%, скасувати мита на комплектуючі та сировину та сформувати резервний фонд обладнання і матеріалів.
“Уряд здійснює скасування імпортних обмежень виключно на готову продукцію – без комплектуючих і сировини, не кажучи вже про інші кроки. У результаті чого генератор, вироблений в Україні, буде за визначенням на 20-30% дорожчим за імпортний”, – написав депутат у колонці в НВ.
За його словами, за відсутності таких кроків ухвалені пільги на імпорт є незбалансованою політикою.
Як уточнив депутат агентству “Інтерфакс-Україна”, серед українських виробників такої продукції, зокрема, ТОВ “Пауер Дженерейшн”, “Геко-Центр”, “Компресорс Інтернешнл”, “Хайтед Україна”, “Дарекс-Енерго” та “Еквівес”.
США продовжують допомагати Україні і найближчими тижнями оголосять про черговий пакет військової допомоги, заявив у неділю журналістам радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
“Ми, як і раніше, стабільні в наданні допомоги в галузі безпеки. Ви знаєте про один пакет допомоги, про який ми щойно оголосили, буде й інший (пакет допомоги) в найближчі кілька тижнів, приблизно за аналогічний проміжок часу і того самого обсягу, якого ми дотримувалися впродовж останніх кількох тижнів і місяців”, – сказав Салліван журналістам на борту рейсу, що прямує з В’єтнаму на саміт G20 на Балі.
“Ми також консультуємося з Конгресом про додаткові ресурси на наступний рік”, – додав радник Байдена.
Салліван супроводжує президента Джо Байдена під час візитів до Камбоджі та в Індонезію, де він узяв участь у самітах США-АСЕАН і країн Східної Азії, і де він візьме участь у саміті G20 на Балі.
Раніше цього тижня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що санкціонував за дорученням президента виділення Україні нової партії озброєнь на суму $400 млн.
Пентагон інформував, що буде поставлено ракети для зенітного комплексу Hawk, чотири зенітно-ракетні комплекси Avenger, оснащені ракетами Stinger, додаткові боєприпаси для ракетних систем залпового вогню HIMARS, 21 тис. 155-мм артилерійських снарядів, 500 високоточних 155-мм артилерійських снарядів, спорядження для холодної погоди та інше військове обладнання.
У пресрелізі американського Міноборони зазначалося, що новий пакет допомоги США Україні став 25-м із серпня 2021 року. Загалом від початку роботи адміністрації президента Джо Байдена США надали Києву військову допомогу на суму понад $19,3 млрд.
