Котирування ф’ючерсів на американські фондові індекси змінюються без єдиної динаміки у четвер, трейдери оцінюють статистичні дані щодо ринку праці США та порцію корпоративних звітів.
Кількість американців, які вперше звернулися за допомогою з безробіття, минулого тижня впала на 12 тис. і склала 214 тис. осіб, повідомляється у звіті міністерства праці США.
На попередньому тижні кількість заявок становила 226 тис., а не 228 тис., як повідомлялося раніше.
Аналітики в середньому очікували на підвищення показника до 230 тис. з раніше оголошеного рівня, згідно з даними Trading Economics. Консенсус-прогноз агентства Bloomberg передбачав зростання до 233 тисяч.
Акції Union Pacific Corp. дешевшають на 3,5%. Американський залізничний оператор у третьому кварталі отримав скоригований прибуток і виручку вище за прогнози аналітиків, проте розчарував ринок погіршенням прогнозу і скороченням обсягу програми buyback цього року.
Папір ManpowerGroup Inc. втрачають 8,7%. Компанія, що займається підбором персоналу, збільшила чистий прибуток у третьому кварталі, проте її виручка знизилася сильніше за прогнози ринку.
Ціна акцій Philip Morris International збільшується на 0,6%. Тютюновий концерн у третьому кварталі 2022 року скоротив чистий прибуток на 14%, але отримав виручку вище за прогноз ринку.
Акції Blackstone Group Inc. додають 1,4%. Найбільша у світі керуюча компанія у сфері альтернативних інвестицій зафіксувала різке падіння чистого прибутку та виручки у третьому кварталі 2022 року, проте продемонструвала зліт обсягу активів під управлінням.
Папери American Airlines Group дешевшають на 1,1%. Авіакомпанія за підсумками третього кварталу збільшила виторг на 13% щодо того ж періоду допандемійного 2019 року, незважаючи на скорочення перевізних потужностей на 9,6%.
Котирування акцій AT&T Inc. зростають на 3,2%. Американська телекомунікаційна компанія збільшила чистий прибуток у третьому кварталі 2022 року на 26%, при цьому виторг зменшився на 4%.
Значення грудневого ф’ючерсу E-mini на індекс Dow Jones до 15:39 кв. зросло на 0,3% і склало 30552 пункти. Котирування грудневого ф’ючерсу E-mini на індекс S&P 500 збільшилося на 0,1%, до 3711 пунктів. Ф’ючерс на індекс Nasdaq 100 на грудень втратив 0,07% і становив 11145 пунктів.
Підготовка до можливості практичної реалізації докапіталізації Альфа-Банку Україна на $1 млрд існуючими акціонерами триває, зокрема Михайло Фрідман надіслав листа регуляторним органам Князівства Монако з проханням санкціонувати часткове розморожування коштів на його рахунках у Монако для цієї мети.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” голова наглядової ради банку Роман Шпек у четвер, коментуючи останню інформацію про можливу капіталізацію, сам він наразі проводить зустрічі у Брюсселі, де обговорюється вироблення механізму розморожування, докапіталізації та системи контролю цільового використання коштів.
“Вірю, що банку вдасться реалізувати проект докапіталізації, і це буде важливим механізмом і прецедентом добровільного фінансування відновлення України”, – заявив Шпек, вказавши, що це складна робота, але вона ведеться.
Альфа-Банк Україна, за даними НБУ, на 1 вересня 2022 року за розміром загальних активів посідав 7-е місце (111,16 млрд грн) серед 67 банків, що діють у країні.
На початку червня болгарський екс-міністр фінансів Симеон Дянков, який є довіреною особою Нацбанку з пакетів Фрідмана та інших акціонерів, що потрапили під санкції, повідомив про роботу з отримання дозволу регуляторів, щоб провести докапіталізацію банку за рахунок субординованого боргу на $1 млрд із заблокованих санкціями коштів акціонерів .
Водночас Верховна Рада 6 жовтня ухвалила закон “Про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану”, що передбачає націоналізацію без докапіталізації з боку держави. Документ також встановлює, що відшкодування вартості акцій акціонерам буде можливим лише після компенсації збитків державі України від РФ і виключно за рахунок таких коштів. Згідно з визначенням НБУ в країні зараз 14 системно важливих банків, однак і депутати, і експерти вказують, що йдеться саме про Альфа-Банк Україна.
Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) оштрафувало ТОВ “Форма” та ТОВ “ІБК “Укрбуд” за змову на торгах із закупівлі проектних робіт для будівництва Подільського мостового переходу у Києві.
Як повідомила прес-служба АМКУ, встановлено, що компанії узгоджували свої дії: використовували спільні IP-адреси для управління рахунками та для податкової звітності, синхронно діяли при отриманні банківських гарантій та ін.
Виходячи з цього, АМКУ визнав дві компанії порушниками законодавства про захист економічної конкуренції та наклала штрафи. Крім того, для порушників встановлено заборону участі у торгах терміном на три роки.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “ІБК “Укрбуд” є Максим Фомічев. Власником київського ТОВ “Форма” вказано Олександра Степенка.
Обидві компанії брали участь у тендері КП “Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд м. Києва” у системі “Прозорро” на закупівлю проектних робіт для будівництва Подільського мостового переходу у 2018 році. Переможцем торгів стала “ІБК “Укрбуд” із пропозицією 11 млн грн.
Міська рада Житомира планує на засіданні у понеділок, 24 жовтня, виділити земельні ділянки під будівництво двох біо-ТЕЦ, що планується НАК “Нафтогаз України”, повідомив міський голова Сергій Сухомлін.
“У понеділок проводимо позачергову сесію, надаємо земельні ділянки під будівництво великих біо-ТЕЦ у Житомирі. Велике спасибі “Нафтогазу”. Він уже замовив обладнання, меморандуми про будівництво з ним підписано”, – сказав він під час профільної дискусії Energy Club у четвер.
За його словами, ці ТЕЦ, які працюватимуть у тому числі на RDF (Refuse Derived Fuel, паливо з відходів після сортування – ЕР), яке виробляється на нещодавно відкритому сміттєпереробному заводі, дадуть можливість отримати 15 МВт електроенергії для міста та знизити споживання газу в ОЗП до 5 млн. куб. м, тоді як на 2022 рік планується 43-45 млн. куб. м, а 2015 року споживання було 97 млн куб. м.
При цьому мер зазначив, що у місті цього року вже запущено в роботу додатково кілька квартальних локальних котелень на тріску, а відкрита торік ТЕЦ на цій сировині додатково дає у мережу 1,1 МВт електричної енергії.
“В умовах, коли в результаті російських ракетних атак 18 жовтня Житомир був повністю знеструмлений, це дуже суттєво допомагає”, – сказав Сухомлін.
Водночас він повідомив, що міська влада протягом останніх двох днів після ворожих ударів розробила план забезпечення енергоресурсом критичних підприємств, зокрема, за допомогою генераторів.
“Ми виділили кошти. Зараз у Туреччині терміново закуповуємо генератори великої потужності”, – сказав Сухомлін.
Він пояснив, що ці генератори будуть використовуватись для енергозабезпечення водоканалу, головної каналізаційної станції 600 кВт та 26 насосних станцій.
“Принаймні, у такому разі воду ми подаватимемо, погодинно, але будемо”, – запевнив мер.
Крім того, він розповів, що приблизно такий план із генераторами розрахований і для теплокомуненерго, до якого входять 10 районних та 32 квартальних котелень, зокрема, місто матиме приблизно п’ять-шість бригад з генераторами по 250 кВт, які включатимуть квартальні котельні на чотири-п’ять годин, щоб прогрівати систему.
“Ми опрацьовуємо цю систему, щоб місто не залишалося без тепла і води, тому що буржуйка в кожній квартирі у багатоповерховому будинку – це страшна картина може бути”, – зауважив міський голова.
За його словами, на крайній випадок у кожному мікрорайоні міста за розробленим планом мають бути великі пункти обігріву, розміщені, наприклад, у садах чи школах, де є автономні котельні.
“Ми зіткнулися із абсолютно новими викликами. Ми розраховували просто на економію. А коли система не може працювати, тому що елементарно немає електроенергії, ми до цього не були готові”, – наголосив мер.
Як повідомлялося, у Житомирі 18 жовтня внаслідок завданих російськими окупантами ударів припинило роботу електро- та водопостачання. Як повідомляв міський голова Сергій Сухомлін, місто протягом години залишалося повністю знеструмленим і позбавленим водопостачання, лікарні працювали на резервному харчуванні.
Протягом дня, за його словами, 25-30% міста підключено до електричної енергії, але потужностей поки що не вистачає для повноцінної роботи водоканалу та каналізації.
Сухомлін сказав, що поки що складно оцінити масштаби збитків і, відповідно, скільки часу потрібно на повну ліквідацію наслідків удару, при цьому зазначив, що все впирається в питання потужностей.
Наприкінці вересня Сухомлін анонсував відкриття першого в Україні сміттєпереробного заводу, зупинене на початку війни, орієнтовно протягом найближчих кількох тижнів.
Він зазначив, що обсяги RDF сировини, яку можна буде виробляти зі сміття, що продукується містом і використовувати для виробництва тепла, дозволяють замістити 20 млн куб. м природного газу на рік.
Згідно з інформацією на сайті Житомирської міськради, потужність сміттєпереробного заводу, будівництво якого розпочалося у травні минулого року, становить 0,5 млн куб. м на рік.
На початку жовтня “Нафтогаз” повідомив, що розпочав підготовчі роботи з будівництва ТЕЦ, які працюватимуть на біомасі (дерев’яній трісці) та RDF, у Львові та Житомирі. Плановий період здачі об’єктів в експлуатацію у Львові – перший квартал 2023 року, у Житомирі – четвертий квартал 2023 року.
Загалом “Нафтогаз” має намір побудувати щонайменше дев’ять ТЕЦ та біокотельних у восьми регіонах України загальною потужністю 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної.
Німецький лідер Франк-Вальтер Штайнмаєр має намір відвідати Україну, готується його візит, повідомив президент України Володимир Зеленський.
“Провів предметну та продуктивну розмову з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Подякував Німеччині за першу систему ППО IRIS. Ми повинні розгорнути повітряний щит над Україною негайно!”, – написав Зеленський у Twitter.
За його словами, Німеччина також допоможе Україні подолати наслідки ракетного терору РФ.
“Готуємо візит президента Німеччини до України”, – додав Зеленський.
Середня ціна поліса обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) у Польщі у вересні була на 2,2% нижчою, ніж у січні і склала 518 злотих (~106 євро), повідомляє Gazeta Ubezpieczeniowa. .
З іншого боку, середня вартість Motor Hull (КАСКО) істотно зросла (на 10%).
У вересні ціни на ОСАЦВ були не тільки нижчими, ніж на початку року, але й майже на 6% нижчими, ніж у квітні 2021 року. Це підтверджує сильну конкуренцію серед страховиків у даному сегменті ринку, зазначається у повідомленні.
