Міністерство економіки спільно з USAID запускають грантову програму для середніх і великих підприємств на $15 млн, у межах якої один бізнес зможе отримати грант від $250 тис. до $2 млн.
“До участі в програмі запрошуються підприємства з орієнтовним мінімальним обсягом річних продажів на рівні $8 млн у гривневому еквіваленті. Цей показник важливий з огляду на те, що цільовий приріст продажів за результатами реалізації концепції має становити щонайменше $2 млн”, – ідеться в релізі Мінекономіки.
Зазначається, що грантове фінансування учасники програми мають спрямувати на розвиток бізнесу, зокрема, для збільшення продажів, нарощування експорту та створення нових робочих місць.
Умовою участі в програмі є вкладення додаткових коштів – власних коштів підприємства або інших залучених підприємством ресурсів. Відбір учасників програми відбуватиметься у два етапи: перший – оцінювання концепцій, другий – оцінювання деталізованих грантових заявок від учасників, які пройшли перший етап. Одним із критеріїв оцінки концепцій буде кількість створених робочих місць.
Уточнюється, що концепції мають бути подані не пізніше 29 лютого 2024 року. Очікується, що вони будуть втілені протягом 12-24 місяців.
“Підтримуємо боротьбу України за свободу довгостроково та на всіх рівнях”, – міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції
Український інститут у Швеції отримав власне приміщення у центрі Стокгольма і вперше за 10 років з моменту створення має свій дім.
20 грудня міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції Йохан Форсселл урочисто відкрив Український інститут у Швеції на острові Стрьомсборг. Відтепер культурно-дипломатична організація, заснована у 2014 році українсько-шведською концертуючою піаністкою Наталією Пасічник, буде працювати в історичному центрі столиці Швеції неподалік від Нобелівського музея, Королівського палацу та Ріксдагу.
“Підтримка України з боку Швеції є великою та довгостроковою. Робота Українського інституту в Стокгольмі є важливою частиною захисту української культурної спадщини та допомагає поширювати знання та розуміння України у Швеції. Зі шведської сторони ми чітко розуміємо, що підтримуємо боротьбу України за свободу, довгострокову та на всіх рівнях”, – заявив Йохан Форсселл.
Український інститут у Швеції вже девʼять років заповнює велику прогалину в пізнанні та розумінні України через культуру у Скандинавії.
“Мало хто міг до великої навали назвати хоча б одного українського письменника чи композитора. І лише зараз на Заході нарешті зрозуміли, чому. Української культурної спадщини не мало бути, бо за словами нинішнього російського лідера, а також його попередників, “такої нації не існує”.Російський наратив полягає в тому, що українці – це росіяни, які раз за разом протягом історії відмовляються це визнавати. І агресор заявляє, що нібито ця війна потрібна, аби розʼяснити це українцям раз і назавжди”, – наголосила Наталія Пасічник.
Нове відкриття Інституту – тепер у власному приміщенні – знаменує собою віху та важливий крок вперед для його подальшої роботи з посилення обізнаності про значущу культурну спадщину та багате культурне життя України.
“Ми вступаємо в нову главу, оскільки ми отримуємо фантастичні приміщення, які ділимо з нашими неймовірно привітними партнерами – організацією International IDEA”, – додала засновниця Українського інституту в Швеції.
На відкриття також завітала делегація Центральної виборчої комісії України, яка у Стокгольмі зараз бере участь у заходах International IDEA – Міжнародного інституту демократії та допомоги виборам
Довідка:
Український інститут у Швеції – платформа для зустрічей шведів та українців, що підвищує обізнаність про значущу спадщину та багате культурне життя України. Організація працює над зміцненням шведсько-українських культурних зв’язків. Ми віримо, що знання один про одного та культурна співпраця є центральними елементами опору нашого суспільства майбутнім загрозам. Наша роль унікальна – ми були першою україноцентричною організацією, яка стала асоційованим членом Стокгольмського кластеру Національного інституту культури Європейського Союзу (EUNIC) у 2014 році, і в рамках цієї мережі ми стали невід’ємною частиною європейської культурної сцени.
За ці роки ми організували серії концертів Young Talents – Ukraine для молодих талантів з України, музичний фестиваль Rethinking Europe, поетичні вечори, заходи зі шведськими та міжнародними авторами, Фестиваль українського кіно країн Північної Європи та інші події. Разом з нашими партнерами з Національних інститутів культури Європейського Союзу (EUNIC) ми регулярно беремо участь у кінофестивалях (наприклад, Фестиваль анімації REX, Європейському кінофестивалі, Sounds of Silence) та інших заходах, таких як концерти, панельні дебати, Європейський день мов тощо.
International IDEA – International Institute for Democracy and Electoral Assistance, Міжнародний інститут демократії та допомоги виборам – є міжурядовою організацією, яка підтримує демократію в усьому світі. Бачення та місія організації полягає у просуванні демократії в усьому світі як універсального людського прагнення та чинника сталого розвитку шляхом підтримки розбудови, зміцнення та захисту демократичних політичних інститутів і процесів на всіх рівнях. Штаб-квартира International IDEA розташована у Стокгольмі, на острові Стрьомсборг, де відтепер отримав свою домівку й Український інститут у Швеції.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Аграрії всіх областей України станом на третій тиждень грудня намолотили 78,7 млн тонн зернових та олійних культур: 57,86 млн тонн і 20,76 млн відповідно.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 10 млн 509 тис. га за врожайності 55,1 ц/га.
Порівняно з даними на цю саму дату рік тому сумарний урожай вищий на 23,6%, або 15,02 млн тонн, зокрема зернових – на 24,2%, або 11,26 млн тонн, олійних – на 22,1%, або 3,76 млн тонн. Водночас слід враховувати, що цього року до теперішнього часу кукурудзу зібрано з 88% площ, тоді як рік тому – з 75%.
Крім того, зібрано 11,86 млн тонн цукрових буряків з 248,6 тис. га. І хоча врожайність його цього року, на відміну від зернових і олійних, нижча, ніж торік, завдяки розширенню площ на 38,3% врожай вищий за минулорічний на 31,8%.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з новопризначеним поліпшеним прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.
Будівельна компанія “Інтергал-Буд” у 2023 році завершила будівництво понад 120 тис. кв. м нерухомості, планує запуск чотирьох нових проєктів житла наступного року.
“Війна вносить свої корективи в роботу всієї галузі, проте “Інтергал-Буд” продовжує будівництво. Лише за 2023 рік ми отримали сертифікати готовності для понад 120 тис. кв. м нерухомості в столичному регіоні. У 2024 році плануємо запустити чотири нові житлові проєкти і загалом налаштовані оптимістично”, – повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська.
За її словами, на початку 2024 року компанія також має намір завершити будівництво 180 тис. кв. м житла в Києві, Львові, Чернівцях та Житомирі.
У структурі продажів “Інтергал-Буд” понад 60% угод стосуються купівлі житла в готових будинках або тих, які будуть введені в експлуатацію в найближчі шість місяців. Водночас на проєкти, завершення яких заплановано через два роки, припадає лише 11% продажів проти 52% 2021 року, зазначила Лаєвська.
“Інвестори, з огляду на військові ризики, не готові довго чекати і вважають за краще купувати нерухомість на фінальних етапах будівництва. Це загальна для ринку тенденція. Але водночас попит на житло є високим і необхідно забезпечувати безперервність будівельного процесу. Кількість угод на ринку зростає, відповідно, є потреба в нових проєктах”, – пояснила експерт.
Водночас частка спекулятивного попиту на ринку залишається незначною – українці переважно купують житло для себе з метою поліпшення житлових умов. З цієї ж причини за останній рік зросла кількість угод про купівлю дво- і трикімнатних квартир, а також квартир з ремонтом.
Як повідомила Лаєвська, ціни на житло зросли в середньому на 20% порівняно з минулим роком. При цьому активніше ціни зростали в сегменті “економ” і “комфорт” класу, тоді як у категорії “преміум” зростання становило приблизно 10%.
“Забудовники, які демонструють активну динаміку на будмайданчиках, були змушені переглянути вартість нерухомості, оскільки від початку повномасштабного вторгнення собівартість будівництва зросла сукупно на 40%”, – зазначила вона.
Будівельна компанія “Інтергал-Буд” працює на ринку житлової нерухомості з 2003 року. Компанія побудувала 170 будинків, на етапі реалізації 20 житлових об’єктів. Загальна площа проєктів становить 4,6 млн кв. м.
Кордон України та Польщі незабаром буде розблоковано: Міністерство розвитку громад територій та інфраструктури (Мінвідновлення) і Мінінфраструктури Польщі погодили необхідний для цього план дій, повідомило Мінвідновлення.
“Мінвідновлення спільно з новим керівництвом Міністерства інфраструктури Польщі погодили план дій для розблокування кордону”, – ідеться в повідомленні Мінвідновлення у фейсбуці за підсумками минулої в п’ятницю зустрічі заступників міністра Сергія Деркача та Юрія Васькова з новим заступником міністра інфраструктури Польщі Павелом Ганцажем.
Зазначається, що зустріч стала продовженням домовленостей на рівні віцепрем’єра з відновлення – очільника Мінвідновлення Олександра Кубракова та міністра інфраструктури Польщі Даріуша Клімчака від 20 грудня.
Зазначається, що сторони досягли розуміння щодо компромісних рішень та їхньої реалізації. Наступний етап – переговори на рівні Міністерства інфраструктури Польщі та протестувальників. Питання змін до поточної Угоди про лібералізацію вантажних перевезень не обговорюється, наголосили в Міністерстві.
“На третій день після призначення вітали в Києві нового заступника міністра інфраструктури Павела Ганцажа. Спільно ми фіналізували план дій для розблокування кордону. Узгодили протокол з єдиною позицією міністерств. Про цю зустріч домовилися в середу Олександр Кубраков і міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак”, – написав у фейсбук у п’ятницю Деркач.
За його словами, українська сторона “запропонувала ті речі, на які готові, щоб розблокувати пункти пропуску”. При цьому, угода про лібералізацію вантажних перевезень – принципова і не обговорюється зараз, підкреслив він.
У середу після зустрічі Клімчака і Кубракова Мінфраструктури Польщі на офіційному сайті повідомило, що її головною темою був протест польських перевізників на польсько-українському кордоні.
“Разом з українською стороною ми повинні знайти рішення причин триваючого протесту і виправдати очікування підприємців, які працюють у сфері вантажних перевезень між Польщею та Україною”, – наводилися в повідомленні слова польського міністра інфраструктури.
Також повідомлялося, що Климчак передав Кубракову вимоги, отримані від протестувальників на зустрічі в Любліні. Зокрема, йшлося про необхідність удосконалення українською стороною механізму перетину кордону вантажними автомобілями, які використовують українську систему електронної черги, унеможливлення реєстрації в цій системі порожніх транспортних засобів, що повертаються з України, унеможливлення реєстрації в цій системі порожніх транспортних засобів, що повертаються з України, унеможливлення реєстрації в цій системі перевізників ЄС, у тому числі польських перевізників, на зазначених ними пунктах перетину кордону. Як альтернативу може бути запроваджено принцип взаємності щодо терміну перебування транспортних засобів ЄС в Україні та українських ТЗ в ЄС.
У повідомленні йшлося про те, що Клімчак також наголосив на необхідності модифікувати угоду між ЄС і Україною про автомобільні перевезення вантажів (“транспортний безвіз”), на повному скасуванні якої від самого початку наполягали протестувальники.
Як повідомлялося, польські перевізники почали блокаду ПП “Ягодин – Дорогуськ”, “Краковець – Корчова” і “Рава-Руська – Хребенне” 6 листопада, а 22 листопада до протесту долучилася організація Oszukana Wieś, яка заблокувала ПП “Шегині – Медика”. Поза блокадою залишилися тільки пункти для пропуску порожнього транспорту і пункти для малотоннажних автомобілів.
