Агрохолдинг KSG Agro завершив збиральну кампанію озимих культур – ячменю, ріпаку та пшениці – на загальній площі близько 6,34 тис. га, зокрема ячмінь – з 1,1 тис. га, ріпак – з 2,138 тис. га, пшениця – з 3,1 тис. га, повідомляється в прес-релізі групи в середу.
Уточнюється, що врожайність ячменю становила 3 т/га, ріпаку – 2,5 т/га, що відповідає торішнім показникам. Урожайність озимої пшениці вдвічі вища за минулорічну і продемонструвала 5 т/га.
Ефективна робота колективів господарств холдингу та погодні умови з достатньою кількістю дощів дали змогу отримати гарний результат урожаю. Незважаючи на песимістичні настрої щодо озимих культур восени та взимку, пов’язані з подорожчанням добрив і ЗЗР, ми вийшли на точку беззбитковості та навіть залишилися в плюсах”, – процитувала пресслужба агрохолдингу керівника рослинницького дивізіону Дмитра Ємельченка.
У збиральній кампанії було задіяно 13 комбайнів – 2 з яких John Deerе, а інші – Claas Lexion. Крім того, було застосовано 4 бункери-перевантажувачі та близько 50 вантажних автомобілів для вивезення врожаю.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га в Дніпропетровській і Херсонській областях.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
Минулий рік KSG Agro через розпочату Росією повномасштабну війну завершив 2022 рік із чистим збитком $1,68 млн порівняно з $17,71 млн чистого прибутку 2021 року, його EBITDA скоротилася в 5,5 раза – до $1,79 млн, а виручка – на 47,3%, до $16,2 млн.
У січні-березні 2023 року агрохолдніг отримав $1,53 млн чистого прибутку, що на 17% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Його EBITDA зросла на 23% – до $1,87 млн. Виручка зросла на 45% до січня-березня минулого – до $5,12 млн, валовий прибуток – на 46%, до $2,06 млн і операційний – на 37%, до $1,54 млн.
Українські аграрії 2023 року виростили 1,45 млн т овочевих культур, збір яких здійснено з 88,4 тис. га (23,2% від загальних посівних площ) за середньої врожайності 163,9 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Згідно з повідомленням, загалом в Україні вирощено: 105,4 тис. т – капусти, 310,3 тис. т – огірків, 175 тис. т – помідорів, 428 тис. т – цибулі, 51,7 тис. т – моркви, 35,3 тис. т – столових буряків і 344,3 тис. т – інших овочів.
За даними міністерства, на 9 серпня в Україні зібрано огірків на площі понад половину – 51,4%. Аграрії Вінниччини та Івано-Франківщини повністю завершили їх збирання.
Аналогічна ситуація з урожаєм цибулі, яку зібрано на 51,4% площ. Її закінчили збирати в Івано-Франківській та Харківській областях і майже завершили в Херсонській області.
Картоплі накопано 711,5 тис. тонн за середньої врожайності 13,9 т/га. Найвища врожайність картоплі в господарствах Хмельницької області – 29 т/га, констатували в Мінагрополітики.
Велике вагонобудівне підприємство України АТ “Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило перше півріччя 2023 року з чистим прибутком 57,85 млн грн проти майже 25 млн грн збитку за той самий період минулого року.
Згідно з оприлюдненою в середу в системі розкриття інформації НКЦПФР проміжною звітністю компанії, її чистий дохід від реалізації зріс на 17,2% – до 578 млн грн.
Компанія за січень-червень наростила валовий прибуток у 3,6 раза – до 80,72 млн грн, отримавши 58,68 млн грн операційного прибутку проти збитку 20,04 млн грн.
Порівняно з початком поточного року ДВМ скоротив поточні зобов’язання на 12,4% – до 261,38 млн грн, довгострокові зросли на 13,6% – до 59,84 млн грн.
У звіті не наводиться кількість випущених і реалізованих за звітний період вагонів.
Серед цінових ризиків для підприємства у звіті зазначено ризик підвищення цін на комплектуючі, матеріали та енергоносії (матеріальні витрати становлять 80-90% собівартості), і зниження цін на вагони.
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року ДВМ отримав чистий прибуток у розмірі 37,04 млн грн проти збитку 18,07 млн грн за січень-березень 2022 року, за зростання чистого доходу на 32% – до 396,92 млн грн.
Таким чином, у другому кварталі 2023 року чистий прибуток компанії становив 20,81 млн грн порівняно зі збитком 6,93 млн грн у квітні-червні-2022, за падіння чистого доходу на 5,9% – до 181,09 млн грн.
“Дніпровагонмаш” – одне з провідних підприємств України з проектування та виготовлення вантажних вагонів. Річна потужність виробництва – 9 тис. од.
Як повідомлялося, позачергові збори акціонерів АТ “ДВМ” 25 липня ухвалили рішення про перетворення його на ТОВ “ТАС Дніпровагонмаш”.
Чистий дохід ДВМ за 2022 рік зріс на 77,3% – до 1 млрд 108,7 млн грн, чистий прибуток становив 48,64 млн грн проти збитку 111,3 млн грн роком раніше. При цьому продажі вагонів зросли на 35% – до 623 од., виробництво – на 21%, до 577 од.
Група “ТАС” заснована в 1998 році бізнесменом Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Україна в січні-липні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 16,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 906,423 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $346,880 млн (зниження на 18,1%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (63,56% поставок у грошовому виразі), Іспанії (19,87%) і Чехії (7,24%).
За сім місяців 2023 року Україна імпортувала 37 тонн чавуну на $52 тис. з Німеччини (61,54%) і Бразилії (38,46%), водночас у червні та липні ввезення чавуну не здійснювалося.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Згідно з Держстатом, Україна за сім місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів на 77,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $8,439 млн (у липні – $732 тис.).
Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Українські підприємства в січні-липні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 95,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $67,313 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 26,4% – до $43,924 млн.
У липні імпортовано міді на $11,024 млн, експортовано – на $4,491 млн.
