ТОВ “Сільпо-Фуд”, що входить до торгово-промислової групи Fozzy Group (Київ) і розвиває в Україні мережу продуктових супермаркетів “Сільпо”, за підсумками 2022 року збільшило товарообіг на 6,1% порівняно з 2021 роком – до 62,4 млрд грн.
Згідно з річним звітом про управління “Сільпо-Фуд” за підсумками 2022 року, сукупний дохід компанії скоротився на 3,8% порівняно з 2021 роком і становив 70 млрд грн. Довгострокові зобов’язання до кінця року становили 16 млрд грн, поточні – 28,3 млрд грн.
За підсумками 2022 року компанія збільшила чистий збиток у 4,1 раза – до 7,6 млрд грн. Валовий прибуток скоротився на 6,9% – до 19,2 млрд грн, збиток від операційної діяльності збільшився у 2,8 раза – до 1,1 млрд грн.
Як зазначено у звіті, на кінець минулого року мережа “Сільпо” разом із делікатес-маркетами Le Silpo налічувала 305 супермаркетів загальною площею 428 тис. кв. м у 71 місті України. Загалом у 2022 році було відкрито вісім нових супермаркетів мережі. Роботу призупинили 18 супермаркетів мережі, розташовані на тимчасово окупованій території, 48 об’єктів вдалося відновити після деокупації та отриманих ушкоджень.
Згідно зі звітом, у 2023 році компанія планує розширити мережу супермаркетів на 10 об’єктів – до 315 магазинів, а до 2025 року збільшити їхню кількість до 365 (без урахування потенційно деокупованих або розконсервованих об’єктів).
ТОВ “Сільпо-Фуд” створено на початку серпня 2016 року. За даними Opendatabot, засновником ТОВ є ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рітейл Капітал” (100%, Київ), кінцевим бенефіціаром виступає Володимир Костельман.
На червень 2023 року мережа “Сільпо” налічує понад 309 супермаркетів, зокрема чотири делікатес-маркети Le Silpo. Входить до торгово-промислової групи Fozzy Group.
Fozzy Group – один з найбільших українських ритейлерів з понад 690 торговими точками на всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy Cash & Carry, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, магазини персональної електроніки Ringoo.
Близько 80% українських онкопацієнтів оплачували лікування власним коштом, після початку повномасштабного вторгнення переїхали в межах України 8% онкопацієнтів, за кордон – 16% онкопацієнтів.
Такі дані наводять експерти Global Medical Knowledge Alliance, фонду підтримки дорослих онкопацієнтів Inspiration Family, OncoHub і Національного інституту раку, ґрунтуючись на даних дослідження впливу повномасштабної війни в Україні на лікування раку.
За даними дослідження, частіше онкопацієнти платять за діагностичні дослідження, хірургічне лікування та хіміотерапію.
Загальний час очікування лікування був більшим у прифронтових регіонах, а радіо- та хіміотерапія були доступнішими в регіонах, які менше постраждали від війни та напливу внутрішньопереміщених осіб.
Крім того, опитування показало, що 21% респондентів мігрували через необхідність продовження лікування раку, через бойові дії виїхали 14%.
Дослідники зазначають, що незважаючи на це, загальна доступність лікування онкозахворювання не змінилася порівняно з довоєнним часом, загальний час очікування медичної допомоги після початку повномасштабного вторгнення був вищим у прифронтових і регіонах активних бойових дій.
Участь в опитуванні взяли 289 пацієнтів з усіх регіонів України, які почали лікування раку ще до російського вторгнення. З них 39% опитаних мали І або ІІ стадію онкологічного захворювання, 38% – ІІІ стадію, а 28% – ІV.
Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 41% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,375 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у суботу, за перші шість місяців поточного року виплавка сталі знизилася на 37,7% порівняно із січнем-червнем-2022 – до 2,829 млн тонн.
Виплавка чавуну за цей період скоротилася на 37,5% – до 2,836 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна за п’ять місяців 2023 року знизила випуск прокату на 47,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,982 млн тонн, сталі на 43,7%, до 2,392 млн тонн, чавуну на 43,9%, до 2,350 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з попереднім роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Державний комітет з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів нагадує, що 11 липня 2023 року в Україні набуває чинності закон №1978 “Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну”, яким посилюються заходи щодо використання тютюнових виробів в Україні.
Згідно з нормами закону, в Україні буде заборонено рекламу і стимулювання продажів тютюнових виробів, електронних сигарет і рідин до них. Запроваджується заборона на паління з використанням пристроїв для нагрівання в усіх громадських місцях і приміщеннях за аналогією з палінням звичайних сигарет.
Вводяться штрафи за реалізацію тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, у розмірі 1020 грн, а в разі повторного порушення положення – 10 200 грн.
Заборона на продаж ароматизованих цигарок поширюється на вітаміни та псевдокорисні добавки; кофеїн, таурин та енергетичні добавки; добавки, що виробляють кольорові викиди та полегшують засвоєння нікотину.
Крім того, законом передбачено обмеження продажу рідин до електронних сигарет з нікотином або без, якщо вони мають вищезгадані добавки, а також з об’ємом заправних контейнерів понад 10 мл, об’ємом одноразових е-сигарет або картриджів понад 2 мл, з ємностями нікотину понад 20 мг на 1 мл.
Забороненими стануть цигарки і тютюн для самокруток, які мають характерний смак і запах диму, з нікотином або смаковими й ароматичними добавками.
Порушення закону передбачає штрафи в розмірі 20 тис. грн, а в разі повторного порушення – 50 тис. грн.
У Держспоживслужбі нагадали, що з квітня 2023 року в Україні відновлено контроль за дотриманням антитютюнового законодавства. Підставами для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері антитютюнового законодавства є самостійне звернення суб’єкта господарювання, розпорядження прем’єр-міністра України та звернення фізичної особи.
Урожай насіння основних видів олійних культур в Україні у 2023/24 МР зросте до 19,5 млн тонн, що на 7,7% перевищить показник попереднього сезону, прогнозують в асоціації “Укроліяпром”.
У галузевій асоціації нагадали, що, експортуючи з України насіння соняшнику в достатніх для забезпечення потреб ЄС та інших країн обсягах, країна втрачає ринок збуту соняшникової олії та шроту в цих державах.
“Масовий експорт насіння олійних культур з України на світовий ринок призвів до різкого падіння цін, що викликало невдоволення у фермерів європейських країн. Як наслідок, масовий експорт насіння соняшнику з України призвів з боку деяких країн ЄС до заборони ввезення на їхню територію до середини вересня 2023 року, а можливо, і до 2024 року”, – зазначили в “Укроліяпром”.
В асоціації висловили впевненість, що цього не сталося б, якби було враховано неодноразові прохання асоціації “Укроліяпром” обмежити експорт насіння соняшнику, зокрема до країн ЄС, через запровадження додаткового збору та ліцензування.
В “Укроліяпром” очікують, що експорт соєвих бобів з України за підсумками 2022/23 МР перевищить 3,0 млн тонн, або зросте більш ніж утричі проти 2021/22 МР.
“Це може негативно вплинути на внутрішню переробку, яка навіть в умовах воєнного стану залишалася не тільки стабільною, а й зростала”, – підкреслили експерти.
Найбільшого зростання виробництва у 2023/24 МР у галузевій асоціації очікують для соєвих бобів – на 12,2%, до 4,107 млн тонн. Це станеться, завдяки збільшенню на 20,5% посівних площ, які сягнули 1,84 млн га, проте врожайність олійної культури зросте лише на 0,4% – до 22,3 ц/га.
Виробництво соняшнику поточного сезону збільшиться на 6,5% порівняно з минулим роком до 11,813 млн тонн. Незважаючи на розширення площ під культурою на 7,7% – до 5,64 млн га, врожайність аналітики очікують на 3,3% нижчу за минулорічну -20,9 ц/га.
В “Укрполіяпромі” очікують збільшення на 9,1% валового збору ріпаку, який становитиме 3,318 млн тонн. Його буде зібрано з майже 1,35 млн га (+16,3%) за врожайності 26,5 ц/га (-9,3%).
“Водночас слід враховувати значно менші перехідні залишки олійних культур в Україні на початок 2023/24 МР проти початку попереднього сезону. Відповідно і пропозиція у 2023/24 МР буде меншою, що потребує термінового вжиття заходів на урядовому рівні зі створення умов для максимальної внутрішньої переробки та нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю”, – резюмували в галузевій асоціації.
Ціни на нафту еталонних марок знижуються вранці в понеділок після рекордного за три місяці підйому за підсумками минулого тижня.
Ціна вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:18 кв становить $78,02 за барель, що на 45 центів (0,57%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $1,95 (2,6%) – до $78,47 за барель, оновивши максимум з 1 травня.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) на зазначений час знизилися на 47 центів (0,64%) і становили $73,39 за барель. За підсумками попередньої сесії вони зросли на $2,06 (2,9%) – до $73,86 за барель.
За минулий тиждень Brent піднялася в ціні на 4,1%, WTI – на 4,6%.
Позитивними факторами для нафтового ринку стали дані про третє поспіль тижневе скорочення запасів у США і новина про продовження добровільного зниження видобутку Саудівською Аравією.
Як повідомлялося, комерційні резерви нафти в США минулого тижня зменшилися на 1,5 млн барелів. Експерти, опитані S&P Global Commodity Insights, у середньому прогнозували скорочення на 3,6 млн барелів.
Саудівська Аравія повідомила про продовження добровільного скорочення видобутку нафти в обсязі 1 млн барелів на добу на серпень. Таким чином, у серпні виробництво в країні залишиться на рівні близько 9 млн б/д.
