Інвестиції в дослідження в агарній галузі (research and development, R&D) та точне землеробство дають змогу в довгостроковій перспективі збільшити вкладені кошти у ВВП більш ніж у 30 разів, повідомив професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський під час панельної дискусії в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Один долар інвестицій у наукові дослідження в аграрному секторі продукує в середньому $32 у національному багатстві в довгостроковій перспективі. Якщо порівняти їх з інвестиціями в інфраструктуру, “вихлоп” там становить до $5 з кожного вкладеного в неї долара. Відповідно потенціал аграрних R&D набагато вищий, ніж може здаватися”, – наголосив він.
Крім того, за даними Нів’євського, для українських умов інвестування в агарні R&D за одночасного впровадження методів точного землеробства дає змогу наростити цей показник на 10%.
У панельній дискусії з питань розвитку точного землеробства також взяли участь президент Української агропродовольчої платформи Ольга Трофімцева; менеджер з розвитку бізнесу компанії “Байєр” Сергій Сичевський; керівник служби точного землеробства агрохолдингу “Контінентал Фармерз Груп” Дмитро Зайцев; керівник відділу точного землеробства та телеметрії в Україні, Молдові, Скандинавії та Прибалтиці CNH Україна Микола Чорнонос; директор з інновацій компанії Agrain Кирило Дружинін.
“Якщо технологія відповідає на одне з двох питань: полегшити умови роботи для людини або покращити її результати, то вже є доцільність її розглядати. Далі вже вивчається площа поля, які культури на ньому висаджують, яка у нас технологія та культура виробництва”, – пояснив Представник “Контіненталу” Зайцев підхід до впровадження точного землеробства.
У свою чергу представник агрохолдингу Agrain Дружинін уточнив, що способи впровадження точного землеробства можуть значно відрізнятися для агрохолдингів із тисячами гектарів в обробці та для фермерів із земельним банком у десятки гектарів. За його словами, іншою тенденцією у точному землеробстві стане скорочення кількості працівників у сільському господарстві та зміна затребуваності професій: наприклад, уже зараз трактористи в агрохолдингу скоріше виконують функції операторів, які контролюють автономну роботу машин.
“Той прогрес, який ми маємо щодо техніки, – це просто космос. Якщо дивитися на техніку як на річ, яка виконує за вас якусь операцію, ви прогресу не побачите. Але якщо подивитися на неї як засіб полегшення роботи і засіб скорочення затрат, то у нас є факт технологічної революції, яка відбувається на наших очах”, – наголосив Дружинін.
За його словами, наразі Agrain практично завершив переведення техніки на автономну обробку полів, коли сільгоспмашини можуть самостійно рухатися визначеними лініями навігації не лише прямо, а й розвертатися в міжряддя.
Сергій Сичевський уточнив, що однією з проблем широкого впровадження автономної техніки є мала кількість інноваційної техніки в Україні, що здатна генерувати дані про переміщення, які в подальшому зможе зчитувати та використовувати техніка інших виробників. Він навів оцінки компанії “Байєр”, згідно з якими в Україні наразі лише близько 20% комбайнів та сівалок можуть генерувати якісні навігаційні дані для автономної роботи.
“Я зроблю невеликий акцент: на виставці Agritech у Німеччині ми запропонуємо рішення, яке ми також пропонуватимемо в Україні. Воно дасть змогу збільшити кількість сумісних комбайнів, які зможуть генерувати таку інформацію на полях”, – зазначив менеджер із розвитку бізнесу “Байєра”.
Представник CNH Україна Микола Чорнонос наголосив на значній нестачі кадрів, що здатні розвивати напрям точного землеробства, а особливо фахівців у сфері аналітики даних та машинного навчання. Під час дискусії учасники підтримали думку, що жоден навчальний заклад в Україні не готує спеціалістів у зазначеній галузі, їхнім навчанням “з нуля” займаються самі агрокомпанії.
Він також наголосив на необхідності держави визначати стратегічні напрями розвитку АПК та ініціювати розвиток у них.
“Якщо подивитися, за останні роки спостерігається збільшення сервісної орієнтованості АПК. Фактично всі компанії-виробники переходять на сервісні моделі співпраці зі своїми кінцевими клієнтами. Одним із хороших кейсів, де можна побачити цю трансформацію, є ринок дронів, який збільшується щороку. Цього року, якщо я не помиляюся, їхнє зростання сягнуло 700%. Де ще таке можна побачити?”, – наголосила екс-заступник міністра агарної політики Ольга Трофімцева.
Попри такі обсяги зростання ринку, подібні компанії поступово переходять на сервісну модель роботи, продаючи як обладнання, а й послуги з їх обслуговування.
CHORNONOS, БАЙЄР, ДРУЖИНІН, ЗАЙЦЕВ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, НІВ'ЄВСЬКИЙ, СИЧЕВСЬКИЙ, ТРОФИМЦЕВА
