Учасники Конгресу “Реформа системи публічних фінансів – шлях до відновлення України” та представники бізнесу звернулися до президента України Володимира Зеленського із закликом реалізувати завдання, визначені провідними аналітичними центрами та бізнес-об’єднаннями як ключові пріоритети цього року.
Згідно з опублікованим у п’ятницю зверненням Української ради бізнесу (УББ), до ключових інституційних реформ бізнес відніс перезавантаження БЕБ і Держмитслужби з обранням глави на відкритому конкурсі з вирішальним голосом міжнародних партнерів, переатестацією співробітників упродовж року та затвердженням KPI, а також встановленням ринкових зарплат співробітникам Держмитслужби.
Також пріоритетними напрямками названо перезавантаження Держподатслужби на тих самих умовах, що й Держмитслужби, зокрема, створенням якісних Рад громадського контролю, а також запровадженням інклюзивного підходу у формуванні державних політик і стратегій.
“Роботі над законопроєктами та поданню їх до розгляду Верховною Радою має передувати експертне та публічне обговорення відповідної стратегії та державної політики. Покращити якість законодавчого процесу – передбачити обов’язковість подання аналізу регуляторного впливу всіма суб’єктами законодавчої ініціативи та необхідність певної мінімальної кількості депутатів-авторів для реєстрації проєкту закону. Обмеження подання альтернативних законопроєктів з одного й того самого питання, щоб унеможливити законодавчий спам”, – ідеться в заяві.
Щодо відновлення, розвитку економіки та збереження економічного потенціалу, то бізнес просить впровадити оптимальну модель бронювання працівників на підставі економічних показників, яка дає змогу у цифровий спосіб забронювати військовозобов’язаного за добу (е-бронювання), що сприятиме збільшенню податкових надходжень до бюджету, детінізації заробітних плат та збільшенню стійкості всіх форм бізнесу, включно з ФОПами.
Крім того, бізнес просить забезпечити ефективний і прозорий механізм виїзду за межі України у відрядження та ділові поїздки для керівників компаній, найманих працівників і ФОПів, а також впровадити системи підтримки та стимулювання підприємництва на територіях можливих бойових дій у деокупованих громадах.
Звертаючись до президента і нардепів, бізнес закликає запобігти тиску правоохоронних органів, оскільки це призводить до значних економічних втрат і зриву надходжень до держбюджету. Для цього підприємці рекомендують встановити принцип презумпції невинуватості платника податків (щоб не платник доводив свою невинуватість, а орган доводив наявність вини), концентрацію функцій досудового розслідування економічних злочинів винятково у БЕБ, встановити особисту відповідальність слідчих (прокурорів та суддів) за порушення КПК та стандартів діяльності прокурорів у сфері захисту інвестицій під час досудового розслідування, які вже ухвалено та мають стати обов’язковими.
Для зменшення тиску бізнес також рекомендував автоматизувати закриття кримінальних справ, які “зависли” на роки, забезпечити необхідні запобіжники для швидкого та неупередженого досудового слідства, встановити чіткі строки досудового розслідування в усіх кримінальних провадженнях та судового контролю за їхнім дотриманням, встановити граничний строк для повернення вилученого майна або зняття арешту (10 діб), а також відповідальність слідчого за невиконання рішення суду.
Бізнес також пропонує запровадити щомісячне звітування щодо кримінальних справ, які розслідуються понад 6-ти місяців та арештованого (вилученого) за ними майна в розрізі правоохоронних органів і забезпечити захист прав учасників кримінального провадження (законопроєкт №9211 за основу, з доповненнями до другого читання).
У рамках реформи податкової системи та митного законодавства бізнес проситиме знизити сукупне податкове навантаження на фонд оплати праці та замінити податок на прибуток податком на виведений капітал після завершення воєнного стану з підготовкою відповідних законодавчих змін заздалегідь, а також змінити ідеологію СМКОР із “каральної” на аналітичну, запровадити граничний термін блокування податкових накладних із підвищенням обов’язкового порогу реєстрації платником ПДВ.
У заяві бізнес-асоціацій наголошується, що потрібно забезпечити збереження поточної спрощеної системи оподаткування, мінімізувавши зловживання нею, зокрема: законодавчо визначити критерії розмежування трудових відносин і фрілансу. Для цього замінити широку фіскалізацію ФОПів 2-ї та 3-ї груп ЄП на фіскалізацію винятково ризикових категорій платників, які мають високу ймовірність досягнення лімітів ЄП.
Бізнес розраховує на збереження незмінності гарантованих зобов’язань щодо умов ведення бізнесу в податковому режимі “Дія.сіті” впродовж 25 років та забезпечити повноцінний автоматичний обмін інформацією з іншими країнами, створити дієвий механізм автоматизованого зіставлення документів про митну вартість товарів.
Щодо скорочення неефективних видатків держбюджету, то підприємці просять переглянути видатки з метою їхньої оптимізації, збільшити ефективність використання та адаптувати обсяг держвидатків з урахуванням нових демографічних реалій (стосується скорочення видатків на представницькі органи держвлади, системи правосуддя, освіти, охорони здоров’я та житлових субсидій).
Також бізнес очікує від влади встановлення об’єктивних KPI для всіх бюджетних програм, публічного оприлюднення кошторисів бюджетних установ і проведення моніторингу ефективності витрачання коштів на держпрограми.
Уточнюється, що звернення підписали 18 бізнес-асоціацій, серед них: Асоціація платників податків України, Асоціація приватних роботодавців, Асоціація ІТ-Ukraine, Всеукраїнська Аграрна Рада, Всеукраїнська професійна асоціація підприємців, СУП, Board, CLUB100, СЕО Club, CFO Club, Kharkiv ІТ Cluster, Нафтогазова асоціація України, ТПП, Український кластерний альянс, Українська федерація індустрії безпеки, УКАБ, Українська асоціація прямих продажів, Укрхарчопром.
Також документ підписали три коаліції бізнес-об’єднань – УСБ, Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України та Національна Бізнес Коаліція.
