Українські підприємства в січні-квітні поточного року скоротили споживання металопрокату на 13,89% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 6,6 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 351,6 тис. тонн, або 34,93% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними ОП “Укрметалургпром”, у січні-квітні-2024 метпідприємства виробили 1,973 млн тонн металопрокату (130,5% по відношенню до аналогічного періоду 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,318 млн тонн, або 66,8%. У січні-квітні 2023 року частка експорту становила 42,9% (634 тис. тонн при загальному виробництві металопрокату 1,512 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-квітні 2024 року становить 45,45%, що помітно нижче за показник січня-квітня 2023 року (49,37%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за чотири місяці 2024 року значно перевищує показник січня-квітня 2023 року (40,36% і 28,86% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-квітня 2023 року (14,19% у 2024 році проти 21,77% у 2023 році).
“За чотири місяці 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 1 млн 6,6 тис. тонн металопрокату, з яких 351,6 тис. тонн, або 34,93% припадає на імпорт. У січні-квітні 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 1,169 млн тонн, з яких 291 тис. тонн, або 24,89% імпортовано. Таким чином, за чотири місяці 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку щодо чотирьох місяців 2023 року на 13,89%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 10,04%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту за чотири місяці 2024 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (82,88% і 15,27% відповідно); у січні-квітні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 79,86% і 18,97%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-квітні, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (81,6%), іншої Європи (5,6%) і Південної Америки (4,5%).
Серед металургійних імпортерів за вказаний період перше місце посідають інші країни Європи (44,5%), на другому ЄС-27 (37,9%), на третьому – країни Азії (16,7%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році зріс у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
У 2023 році українські метпідприємства виробили 5,37 млн тонн металопрокату (100,4% по відношенню до 2022 року), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради “УАВтормет”, експортовано близько 2,99 млн тонн, або 55,6%.
У 2022 році частка експорту становила 81,7% (4,37 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,35 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках 2023 року становила 40,30%, що помітно нижче за показник аналогічного періоду 2022-го (43,45%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за рік також помітно вища за показник роком раніше (40,41% і 36,34% відповідно). При цьому частка сортового прокату порівнянна з показником за попередній аналогічний звітний період (19,53% у 2023 році проти 20,21% у 2022-му.).
У 2023 році ємність внутрішнього ринку склала 3505,6 тис. тонн металопрокату, з яких 1118,6 тис. тонн, або 31,91%, припадає на імпорт. У 2022 році ємність внутрішнього ринку становила 1598,6 тис. тонн, з яких 621,6 тис. тонн, або 38,88%, імпортовано. Таким чином, за 2023 рік спостерігалося зростання ємності внутрішнього ринку по відношенню до 2022 року на 119,29% з одночасним скороченням частки імпортної складової на 6,98%.
Структура імпорту минулого року, як і раніше, характеризувалася істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (76,08% і 23,87% відповідно); у 2022-му домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно 68,69% і 30,41%).
Основними експортними ринками української металопродукції у 2023 році, за даними “УАВтормету”, були країни ЄС (82%) та іншої Європи (7,5%).
Серед металургійних імпортерів за 2023 рік перше місце посідали інші країни Європи (42,4%), на другому – ЄС-27 (37,3%), на третьому – країни Азії (18,2%).
