Українські підприємства в січні-лютому поточного року скоротили споживання металопрокату на 24,95% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 370,2 тис. тонн із 493,3 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром” у четвер, за цей період імпортовано 171,2 тис. тонн, або 46,25% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними ОП “Укрметалургпром”, у січні-лютому-2024 метпідприємства виробили 900 тис. тонн металопрокату (152,5% відносно аналогічного періоду 2023 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 701 тис. тонн, або 77,9%. У січні-лютому 2023 р. частка експорту склала 38,5% (227 тис. тонн при загальному виробництві металопрокату 590 тис. тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-лютому 2024 року склала 47,50%, що збігається з показником січня-лютого 2023 року (47,58%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках значно перевищила показник січня-лютого-2023 (38,66% і 28,19% відповідно), тоді як частка сортового прокату значно нижча за показник січня-лютого-2023 (13,84% у 2024-му проти 24,23% у 2023-му).
“У січні-лютому 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 370,2 тис. тонн металопрокату, з яких 171,2 тис. тонн або 46,25% припадає на імпорт. У січні-лютому 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 493,3 тис. тонн, з яких 130,3 тис. тонн, або 26,41%, імпортовано. Таким чином, у січні-лютому 2024 року спостерігалося скорочення ємності внутрішнього ринку відносно двох місяців 2023 року на 24,95%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 19,84%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту в січні-лютому 2024 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (85,05% і 13,67% відповідно); у січні-лютому 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 77,97% і 20,49%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-лютому цього року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського Союзу (80,6%), іншої Європи (7,3%) та Африки (3,9%).
Серед металургійних імпортерів перше місце займали інші країни Європи (42,9%), на другому – ЄС-27 (39,9%), на третьому – країни Азії (16,9%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році зріс у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
У 2023 році українські метпідприємства виробили 5,37 млн тонн металопрокату (100,4% по відношенню до 2022 року), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради “УАВтормет”, експортовано близько 2,99 млн тонн, або 55,6%.
У 2022 році частка експорту становила 81,7% (4,37 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,35 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках 2023 року становила 40,30%, що помітно нижче за показник аналогічного періоду 2022-го (43,45%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за рік також помітно вища за показник роком раніше (40,41% і 36,34% відповідно). При цьому частка сортового прокату порівнянна з показником за попередній аналогічний звітний період (19,53% у 2023 році проти 20,21% у 2022-му.).
У 2023 році ємність внутрішнього ринку склала 3505,6 тис. тонн металопрокату, з яких 1118,6 тис. тонн, або 31,91%, припадає на імпорт. У 2022 році ємність внутрішнього ринку становила 1598,6 тис. тонн, з яких 621,6 тис. тонн, або 38,88%, імпортовано. Таким чином, за 2023 рік спостерігалося зростання ємності внутрішнього ринку по відношенню до 2022 року на 119,29% з одночасним скороченням частки імпортної складової на 6,98%.
Структура імпорту минулого року, як і раніше, характеризувалася істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (76,08% і 23,87% відповідно); у 2022-му домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно 68,69% і 30,41%).
Основними експортними ринками української металопродукції у 2023 році, за даними “УАВтормету”, були країни ЄС (82%) та іншої Європи (7,5%).
Серед металургійних імпортерів за 2023 рік перше місце посідали інші країни Європи (42,4%), на другому – ЄС-27 (37,3%), на третьому – країни Азії (18,2%).
