Печерський районний суд Києва 13 липня ухвалив рішення стягнути з колишнього власника ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” Олега Бахматюка як поручителя більше ніж 1,8 млрд грн на користь Національного банку України за одним із наданих раніше та не повернутих кредитів рефінансування.
“На жаль, крапку в цій справі ставити поки що зарано, проте ухвалення судом цього рішення є визначальною подією щодо відновлення порушених прав Національного банку. Ми переконані, що в разі його оскарження воно має всі підстави зберегтися чинним”, – наводить НБУ в прес-релізі в понеділок коментар директора юрдепартаменту Олександра Зими.
Нацбанк нагадав, що 2014 року уклав із “Фінансовою ініціативою” договір про кредит рефінансування для підтримки ліквідності на суму 2 млрд грн, а Бахматюк поручився за належне виконання банком зобов’язань з повернення кредитних коштів. Оскільки і банк, і його власник не виконали взяті на себе зобов’язання, Національний банк у 2017 році звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з нього заборгованості. За час розгляду справи в суді за рахунок заставного майна, наданого майновими поручителями в забезпечення виконання зобов’язань банку відбулося погашення заборгованості за кредитом на суму близько 200 млн грн.
Наразі на розгляді Печерського райсуду Києва залишаються ще шість справ за позовними заявами НБУ до Бахматюка як поручителя за боргами ПАТ “ВіЕйБі Банк” і банку “Фінансова Ініціатива” за іншими кредитами рефінансування, а загальна сума заборгованості Бахматюка як поручителя перед Національним банком становить майже 8 млрд грн, зазначив НБУ.
Він уточнив, що відніс “ВіЕйБі Банк” до категорії неплатоспроможних 20 листопада 2014 року, а банк “Фінансова ініціатива” – 23 червня 2015 року.
Бахматюк відкидає звинувачення Нацбанку і висуває зустрічні. Зокрема, 2020 року він домігся рішення Верховного суду про визнання неправомірними дій Нацбанку щодо виведення банку “Фінансова ініціатива” з ринку. Бізнесмен, який останніми роками проживає у Відні, також неодноразово заявляв про готовність до компромісу з Нацбанком із питання поручительств, пропонуючи укласти мирову угоду з розстрочкою на сім років із можливістю збільшити заставу перед НБУ, проте безрезультатно.
