Уряд Угорщини запровадить додаткові обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України, щоб захистити угорських фермерів, повідомляє в четвер агентство Associated Press із посиланням на заяву міністра сільського господарства Іштвана Надя.
“Рішення Євросоюзу у 2022 році дозволити безмитний імпорт товарів з України, щоб допомогти її економіці втриматися на плаву, призвело до великого надлишку пропозиції та низьких цін на європейському сільськогосподарському ринку”, – заявив Надь на прес-конференції.
Говорячи про заплановані нові заходи щодо української продукції, міністр пояснив, що під обмеження тепер також потраплять, зокрема, продукти переробки зерна.
Він вказав на те, що чиновники в Брюсселі, на думку Будапешта, зрештою не змогли захистити європейських фермерів, не здатних конкурувати з дешевими українськими товарами, і зазначив, що саме тому Угорщина запровадить додаткові обмеження на національному рівні.
Торік Угорщина ввела заборону на ввезення 24 українських сільськогосподарських товарів. Заборона поширюється на зерно, борошно, рослинну олію, деякі м’ясні продукти та інші товари. Транзиту цей захід не торкнувся.
У березні в ЄС знову набула чинності угода про тимчасове припинення імпортних мит і квот на ввезення української продукції на територію блоку, зазначає агентство.
Українське дунайське пароплавство (УДП) оголосило тендери на перевезення агропродукції баржами з українських портів на Дунаї до румунського порту Констанца, повідомив в.о. генерального директора УДП Дмитро Москаленко у Facebook.
“Повертається ажіотажний попит на перевезення агропродукції з українських дунайських портів до Констанци. Адже це найбільш стабільний логістичний напрямок”, – написав він.
За інформацією керівника УПД, деякі приватні судновласники почали підвищувати ставки річкового фрахту. Тому відомство, враховуючи високу кількість заявок від клієнтів, виставило послуги з перевезення на тендер.
Перші торги заплановані на 29 червня. Заявки на участь приймаються до 28 червня. Стартова ціна – 1 млн 497 тис. 690 грн.
“УДП завжди був прихильником прогнозованого, але ринкового та прозорого механізму формування тарифів”, – резюмував Москаленко.
Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь не задоволений роботою європейських коридорів солідарності і вважає, що розширення традиційного морського транспортного маршруту, яким зараз йде тільки 12% української сільгосппродукції, допоможе зменшити тиск на внутрішні ринки ЄС.
“Нинішні маршрути солідарності не виконують свою роль, оскільки продукти залишаються в сусідніх з Україною країнах. Раніше у нас залишалося 40-50 тис. тонн зерна, зараз 2,5 млн тонн. Мета – розширити традиційний морський транспортний маршрут, яким зараз йде тільки 12% української продукції. Це зменшить навантаження на наземний маршрут і зменшить тиск на внутрішні ринки ЄС”, – процитувало його виступ на прес-конференції з польським колегою Робертом Телушем у четвер у Варшаві Міністерство сільського господарства Угорщини.
Надь повідомив, що просив у свого польського колеги мандат на ведення переговорів із турецькою стороною щодо відкриття нових морських шляхів експорту зерна на додачу до наявних трьох чорноморських портів.
Він назвав важливим збереження і розширення співпраці п’яти країн-членів ЄС. “Ми налаштовані на подальшу співпрацю (…) для знаходження загальноєвропейського розв’язання цієї проблеми, це важлива гуманітарна мета і мета солідарності”, – наголосив угорський міністр.
Надь високо оцінив спільні дії п’яти країн-членів ЄС – Болгарії, Румунії та Словаччини, а також Польщі та Угорщини – у питанні призупинення імпорту українського зерна. Завдяки спільному виконанню волі “сьогодні ми можемо захистити наші кордони та фермерів у результаті заходів Європейського Союзу, а не національних заходів”, – зазначив він і висловив жаль дією обмежувальних заходів лише до 15 вересня.
Міністри Угорщини та Польщі констатували, що період обмежень до 15 вересня занадто короткий. “Наприклад, збирання врожаю кукурудзи все ще триватиме, тому безумовно потрібно домагатися продовження (обмежувальних заходів – ІФ)”, – сказав Надь.
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телуш назвав важливою угорську ініціативу щодо розширення Чорноморського шляху, яку, за його словами, підтримає Варшава. Водночас він наголосив на необхідності розвитку наземних транспортних маршрутів.
Телуш високо оцінив заслуги угорської сторони у створенні коаліції п’яти членів із зернового питання. Він зазначив, що без дій цієї асоціації Європейська комісія “взагалі не побачила б проблеми”.
Польський міністр також наголосив на важливості збереження цього союзу. “Разом ми можемо боротися не тільки за питання, важливі для наших країн, а й за майбутнє Європи”, – заявив він.
За його словами, після закінчення війни процес інтеграції України до Європейського Союзу зможе продовжитися, а разом із ним “знову постане питання про українські продукти”. “Якщо сьогодні ми не змусимо Європейську Комісію розробити реальні інструменти для вирішення цієї проблеми, проблема матиме неприємні наслідки”, – сказав Телуш.
Він також повідомив, що домовився з угорським колегою організувати зустріч із міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським, щоб знайти спільні рішення для вирішення проблеми імпорту зерна.
Виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс заявляє, що Європейська комісія досягла принципових домовленостей із Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо експорту товарів української сільськогосподарської промисловості.
“Є домовленості”, – написав він великими літерами на своїй сторінці у Твіттері в п’ятницю.
Домбровскіс повідомив, що Європейська комісія досягла “принципової угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо українських агропродовольчих товарів”. “Ми разом із Янушем Войцеховським (єврокомісар з питань сільського господарства) вжили заходів для вирішення проблем як фермерів у сусідніх країнах ЄС, так і в Україні”, – написав він.
Віцепрезидент також назвав ключові елементи угоди, які також були узгоджені з Україною. Ці елементи передбачають зняття односторонніх заходів Польщею, Словаччиною, Болгарією та Угорщиною. Далі передбачаються “виняткові захисні заходи для 4-х продуктів: пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику та пакет підтримки в розмірі 100 млн євро для постраждалих фермерів у 5 державах-членах.
Крім того, Домбровскіс повідомив про проведення розслідування щодо деяких інших продуктів, зокрема соняшникової олії.
Угорська зернова асоціація виступила проти заборони на імпорт сільгосппродукції з України, оскільки це призведе до дефіциту на внутрішньому ринку Угорщини і підірве зусилля зі стримування найвищого рівня інфляції в Європейському Союзі, заявила генеральний секретар Угорської зернової асоціації Зофія Поца.
“Наші члени в розпачі і не підтримують жодних заборон на імпорт, насправді нам потрібен імпорт”, – сказала вона в інтерв’ю Bloomberg.
За інформацією угорських зерновиків, після неврожаю 2022 року Угорщині потрібно імпортувати близько 700 тис. тонн фуражної кукурудзи.
“Східний сусід Україна буде найдешевшим постачальником”, – підкреслила вона.
Поца нагадала, що раніше Угорщина виконувала тільки експортний контроль сільгосппродукції з України.
“Тепер ми отримали повсюдну заборону на імпорт. Це важко назвати чимось іншим, як дилетантство”, – сказала громадська діячка, коментуючи рішення уряду.
Поца впевнена, що блокування експортних потоків чинитиме негативний тиск на ціни на продукти харчування в Угорщині, де рівень інфляції перевищує 25%.
Угорська зернова асоціація представляє інтереси борошномелів, переробників зерна та реалізаторів основних продуктів харчування, починаючи від борошна і цукру до кормів для тварин та етанолу.
Угорщина приєдналася до Польщі, Словаччини та Болгарії, щоб ввести заборону на українське зерно та окремі сільгосптовари до кінця червня 2023 року.
У той час як бізнес-об’єднання Польщі вже говорять, що такі обмеження можуть завдати шкоди місцевим виробникам.
“Державне втручання в роботу бізнесу стало відмінною рисою правління прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який у 2022 році ввів обмеження на експорт сільгосппродукції після різкого літнього скорочення виробництва”, – пише Bloomberg.
Видання нагадує, що угорський уряд також зберіг режим суперечливих цінових обмежень на основні харчові продукти, які центральний банк звинувачує в роздмухуванні інфляції, змушуючи роздрібних продавців піднімати вартість інших товарів, щоб компенсувати упущену вигоду. Минулого тижня Кабінет міністрів Угорщини оголосив, що зобов’яже супермаркети знизити ціни на основні продукти харчування в рамках нового пакета заходів.
