Державний ПриватБанк (Київ) збільшить до 360 млн грн фінансування групи аграрних підприємств “Вілія” для розширення виробництва, нарощування експорту, збільшення парку сільгосптехніки та обладнання, повідомила прес-служба ПриватБанку в четвер.
“Банк ухвалив рішення про збільшення обсягів кредитування найбільшого агропідприємства на Волині – групи компаній “Вілія”, яка за рейтингом Forbes цьогоріч увійшла до ТОП-20 найефективніших агрокомпаній країни. Збільшення обсягів фінансування банком до 360 млн грн дасть змогу компанії протягом 2024 року забезпечити придбання основних засобів для розширення виробництва та експортних потужностей агропродукції регіону, збільшення парку сільгосптехніки та обладнання”, – повідомив член правління Євген Заграєв.
За його інформацією, ПриватБанк від початку війни визначив фінансування агровиробництва як першочерговий пріоритет і став одним із лідерів за обсягами кредитування аграріїв.
“Ми продовжуємо підтримку агробізнесу і сьогодні розширюємо інвестиції в провідні сучасні агропідприємства, як-от підприємства ГК “Вілія”, що вражають динамікою розвитку та модернізації бізнесу”, – зазначив Заграєв.
За інформацією ПриватБанку, з початку війни ГК “Вілія” збільшила інвестиції в будівництво зернового терміналу, наростила обсяги переробки продукції завдяки запуску борошномельного комплексу. Протягом 2024 року компанія планує інвестувати в модернізацію виробництва та експортних потужностей понад 1,5 млрд грн.
Крім того, за два роки війни “Вілія” збільшила парк зерновозів на 25%, а обсяг зберігання зерна в елеваторах – на 20%. Агрохолдинг у 2025 році планує відновити будівництво молочної ферми та розглядає проєкт створення новітніх свинокомплексів.
Група компаній “Вілія” об’єднує низку підприємств Волинської та Рівненської областей, які обробляють 42 тис. га земель, спеціалізуються на рослинництві, зберіганні зернових, олійних і бобових культур, зернотрейді, борошномельно-круп’яному виробництві, тваринництві. Її материнська компанія ТОВ “Волинь-Зерно-Продукт” розпочала роботу 2001 року. У складі ГК “Вілія” – сім елеваторів у Волинській та Рівненській областях, ТОВ Луцький комбікормовий завод, ТОВ Млинівський комбікормовий завод, насіннєвий завод, низка складських приміщень, власна залізнична гілка. Бенефіціар підприємства – Євген Дудка.
За даними Нацбанку України, на 1 вересня 2023 року ПриватБанк за розміром активів посідав 1 місце (782,31 млрд грн) серед 64 банків, що діяли в країні, і друге – за кількістю відділень на території країни (1131).
Агрохолдинг “Астарта” у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн, ідеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
“Рентабельність за EBITDA знизилася на 7 відсоткових пунктів (в. п.) порівняно з минулим роком – до 23%, що відображає зниження цін на зернові культури, зростання комерційних витрат і зміну базису поставки під час продажу зернових культур”, – зазначається в документі.
Згідно з ним, виручка “Астарти” минулого року зросла на 21,3% – до EUR618,93 млн, валовий прибуток – на 7,8%, до EUR223,59 млн, тоді як операційний скоротився на 12,2% – до EUR95,78 млн.
Уточнюється, що сільськогосподарський сегмент забезпечив 39% консолідованої виручки або EUR240 млн у 2023 році (+33% порівняно з аналогічним періодом минулого року), тоді як сегмент тваринництва – 7% від загальної виручки або EUR43 млн у 2023 році (+10% порівняно з попереднім роком).
Продажі сегмента “Виробництво цукру” зросли на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR199 млн і становили 32% від загального виторгу за звітний період, тоді як сегмент переробки сої забезпечив 20% виторгу “Астарти” або EUR122 млн, не змінившись порівняно з попереднім роком.
Згідно зі звітом, на експортні продажі минулого року припало близько 53% консолідованої виручки або EUR325 млн.
Менше зростання валового прибутку пов’язане зі зниженням ефекту від переоцінки справедливої вартості біологічних активів у собівартості виручки (EUR60 млн у 2023 році проти EUR73 млн у 2022 році), що відображає здешевлення сировинних товарів і зміну валютних курсів.
Зазначається, що в гривні “Астарта” 2023 року збільшила чистий прибуток на 11,9% – до 2 млрд 452,81 млн грн за зростання виручки на 39,3% – до 24 млрд 446,26 млн грн.
Відповідно до звіту, грошовий потік від операційної діяльності становив EUR91 млн проти EUR39 млн у 2022 році завдяки зниженню відтоку оборотного капіталу, тоді як грошовий потік від інвестиційної діяльності зріс у 2,6 раза – до EUR40 млн, водночас найбільші інвестиції було спрямовано на переробку сої та виробництво цукру.
Чистий фінансовий борг (за вирахуванням зобов’язань за лізингом) знизився за минулий рік на 10% – до EUR39 млн, тоді як чистий борг незначно збільшився – на 3%, до EUR156 млн за рахунок вищих зобов’язань за лізингом у розмірі EUR118 млн проти EUR109 млн у 2022 році.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2022 році отримала EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу позаторік скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
За 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. EBITDA скоротилася на 10,8% – до EUR116,63 млн.
У гривні “Астарта” за 9 місяців минулого року збільшила чистий прибуток на 6,9% – до 2 млрд 219,11 млн грн при зростанні виручки на 37,7% – до 15 млрд 513,56 млн грн.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило про співпрацю з трьома великими українськими агрохолдингами для розвитку їхньої інфраструктури з експорту та зберігання зерна, загальні інвестиції в проєкт становитимуть $44 млн.
Як повідомляється на сайті видання CNN, ідеться про великих українських виробників агропродукції “Кернел”, “Нібулон” і Grain Alliance.
Уточнюється, що співпраця з компаніями допоможе збільшити можливості України з відвантаження зерна на зовнішні ринки в розмірі понад 3 млн тонн на рік. Інвестиції будуть спрямовані на розвиток інфраструктури зберігання сільгосппродукції та розширення елеваторів.
“Це оголошення є частиною навмисних зусиль адміністрації Байдена щодо розвитку економіки України та пом’якшення глобальної кризи продовольчої безпеки, яка загострилася після вторгнення Росії в Україну”, – уточнило видання в повідомленні.
Як повідомлялося, “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, 15 квітня 2022 року отримало від Ізмаїльської міської ради (Одеська обл.) дозвіл на будівництво терміналу для перевалки зернових вантажів на земельній ділянці загальною площею 20 га.
“Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання с/г культур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Агрохолдинг Grain Alliance навесні 2022 року придбав зерновий логістичний хаб біля кордону України та Словаччини для поставок сільгосппродукції наземними шляхами в обхід українських портів, пропускна спроможність яких істотно знизилася через повномасштабне російське військове вторгнення. Перевантажувальні потужності зернового терміналу в місті Черна-над-Тисой (Словаччина) складуть до 400 тис. тонн на рік.
До війни Grain Alliance обробляв 57 тис. га в Київській, Полтавській, Чернігівській та Черкаській областях, вирощував понад 300 тис. тонн зернових і олійних на рік, і володів більш ніж тисячею голів великої рогатої худоби.
Агрохолдинг має в Україні шість зерносховищ із сумарною ємністю понад 260 тис. тонн.
Засновники ТОВ “Харвест Мун Іст” (смт Баришівка Київської обл.) і BZK Grain Alliance (Швеція) 2009 року створили спільну компанію – Grain Alliance.
Ціна на акції всіх 10 українських агрохолдингів, цінні папери яких котируються на Варшавській і Лондонській біржах, знизилася 2022 року, падіння становило від 1,4 раза для “Укрпродукту” до 3,15 раза для “Кернела”.
З даних відповідних бірж випливає, що всі українські агрокомпанії істотно постраждали через російське військове вторгнення і викликані ним негативні наслідки для економіки країни. При цьому їхнє територіальне розташування не відігравало вирішального значення – акції “Агротону”, земельний банк якого окупували росіяни, впали в ціні в 1,86 раза, тоді як у “Мілкіленду”, який не потрапив під окупацію, – у 2,5 раза.
Згідно з даними біржі, за період із 1 січня 2022 року до 6 січня 2023 року відбулося таке здешевлення цінних паперів українських агрокомпаній:
“Укрпродукту” – в 1,4 раза, до $3,25 (PLN14,3) з $4,5 (PLN19,8).
“Овостара” – в 1,52 раза, до PLN44,8 з PLN68;
KSG Agro – в 1,73 раза, до PLN2,21 з PLN3,84;
МХП – у 1,81 раза, до $3,7 (PLN16,28) з $6,72 (PLN29,7).
“Астарти” – в 1,83 раза, до PLN22,2 з PLN40,55;
“Агротону” – в 1,86 раза, до PLN3,62 з PLN6,76
“ІМК” – в 1,92 раза, до PLN16,6 з PLN32.
“Мілкіленду” – у 2,5 раза, до PLN0,9 з PLN2,25;
“Агроліги” – у 2,66 раза, до PLN19,9 з PLN53.
“Кернела” – у 3,15 раза, до PLN18,49 з PLN58,3.
Таким чином, акції п’яти з 10 холдингів подешевшали за рік у 1,73-1,92 раза, що дає змогу орієнтовно судити про середній діапазон падіння в галузі.
ТОВ “Агрохолдинг Авангард”, материнська компанія найбільшого в Україні виробника курячих яєць, у 2021 році скоротила чистий збиток у 18,6 раза порівняно з 2020 роком – до 28,5 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у понеділок, активи підприємства скоротилися минулого року на 19% – до 20,71 млрд грн, а нерозподілений збиток скоротився на 0,2% – до 10,5 млрд грн.
За даними НКЦПФР, чистий збиток на одну просту іменну акцію “Авангарду” минулого року становив 0,00056 грн.
Згідно з повідомленням, річні збори акціонерів компанії відбудуться 29 грудня, на них акціонери мають намір ухвалити рішення перекрити отриманий 2021 року чистий збиток коштом майбутніх прибутків.
Як повідомлялося, “Авангард” у березні 2022 року заявив про завдані йому збитки в розмірі 1,5 млрд грн із початку військового вторгнення РФ в Україну. Російська агресія призвела до зупинки низки ключових птахофабрик групи, а на Чорнобаївській птахофабриці (смт Білозерка Херсонської обл.) кури залишилися без харчування і загинули.
“Укрлендфармінг” є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння. “Авангард”, що входить до нього, є найбільшим в Україні виробником яєць і яєчних продуктів.
Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у жовтні 2022 року наростив виробництво курятини на 1% до попереднього місяця – до 59,61 тис. тонн, а її продажі скоротив на 2% – до 62,36 тис. тонн, зазначено в повідомленні аграрної групи на Лондонській фондовій біржі в п’ятницю.
Зазначається, що обсяги виробництва курятини в жовтні 2022 року все ще на 12% поступаються показникам аналогічного місяця “довоєнного” 2021 року, проте її продажі перевищили показники минулого жовтня на 11%.
Уточнюється, що частка експортних поставок курятини в жовтні поточного року зросла на 4 відсоткові пункти (п.п.) до вересня 2022 року, і на 3 п.п. до жовтня-2021 – до 60%.
Загалом на експорт у жовтні поточного року поставлено 37,69 тис. тонн курятини, що на 6% перевищує поставки вересня 2022 року, і на 18% більше показників жовтня 2021 року.
На внутрішньому ринку в жовтні-2022 продано 24,67 тис. тонн курятини, що на 11% менше, ніж у попередньому місяці, але на 2% більше, ніж у жовтні минулого року.
Середня ціна проданого м’яса птиці в жовтні-2022 була аналогічною рівню вересня цього року – $1,93/кг, тоді як у жовтні роком раніше вона становила $1,70/кг (на 14% менше).
За звітний період МХП скоротив продажі продуктів м’ясоперероблення та напівфабрикатів на 9% порівняно з вереснем – до 2,97 тис. тонн, і цей показник усе ще на 40% поступається значенням жовтня-2021.
За даними агрохолдингу, у жовтні 2022 року продажі соняшникової олії знизилися на 71% до вересня поточного року, і на 51% до жовтня-2021 – до 12,8 тис. тонн, тоді як продажі соєвої олії збільшилися на 81% до вересня цього року і на 86% до жовтня минулого – до 7,38 тис. тонн.
МХП також зазначив, що в нинішньому сезоні холдинг збирає врожай з 335 тис. га, водночас повністю завершено збирання соняшнику, практично завершено збирання сої, а кукурудзу зібрано на 75% посівних площ.
Посівну кампанію озимих культур завершено на площі близько 74 тис. га (озима пшениця – близько 55%, озимий ріпак – близько 45%).
МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП 2021 року отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку 2020 року, водночас його виручка зросла на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
