В рамках круглого столу, що відбувся в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок, було обговорено результати пілотного проєкту, розробленого у тісній співпраці Міністерства освіти і науки з Міністерством у справах ветеранів за активної участі Міністерства молоді та спорту. Експеримент полягає в наданні можливості здобути нову професію, підвищити кваліфікацію, пройти реабілітацію та взяти участь у спортивних заходах всім ветеранам війни на базі закладів вищої освіти України.
“Україна через воєнні дії має велику ймовірність стати країною з найбільшою кількістю ветеранів і ветеранок. За офіційними даними станом на січень поточного року українська армія налічувала близько 880 тисяч військовослужбовців. А за даними Міністерства у справах ветеранів загальна чисельність ветеранів війни, членів родин загиблих, осіб з інвалідністю внаслідок війни в Україні становить понад 1,3 млн осіб, а подальша російська агресія може призвести до збільшення ветеранської спільноти”, – заявив Артем Гончаренко, модератор конференції і керівник Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА.
Нові виклики зумовили нові завдання для вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО): виникла потреба у створенні ефективної моделі інтеграції ветеранів війни до цивільного життя через спеціалізовані освітні, спортивні та реабілітаційні програми.
Спільними зусиллями учасників урядового експериментального проєкту було проведено низку заходів. Зокрема, ключову роль в реінтеграції ветеранів взяв на себе КНУБА як провідний профільний заклад вищої освіти країни. Фахівці університету долучилися до розробки інноваційних архітектурних проєктів, створення реабілітаційних центрів, доступних просторів для життя, освіти, роботи та дозвілля. Університет може стати ключовим партнером у формуванні глобальної просторової політики, яка забезпечить комфорт, інклюзивність і сталий розвиток для ветеранів, їх родин і громад. Це важливий внесок у відбудову України та створення гідних умов праці для тих, хто захищає наше майбутнє.
“Наш університет впливає на ринок фахівців у сфері будівництва та архітектури, тому активно підтримуємо проєкти та ініціативи, завдяки яким більше людей прагнутимуть створювати простір, доступний і зручний для всіх без винятку. Сучасні підходи до проєктування та будівництва приміщень, споруд і просторів з урахуванням принципів інклюзивності, безбар’єрності і доступності мають стати базовими для всіх закладів освіти, які готують фахівців у галузі архітектури, будівництва та інженерії. Об’єднання зусиль у цьому напрямі дає змогу спільно зробити значний внесок у суспільний розвиток. Університетський інститут “Архітектура стійкості” запускає Центр ветеранського розвитку, який стане платформою для адаптації і підтримки наших захисників та простором для навчання, нетворкінгу й розвитку”, – підкреслив Олексій Дніпров, ректор Київського національного університету будівництва і архітектури.
Також представники Київського національного університету будівництва і архітектури та Національного університету фізичного виховання і спорту стали учасниками кількох етапів упровадження проєкту інклюзивного відновлення України, який провела Школа універсального дизайну від Програми розвитку ООН за фінансової підтримки уряду Швеції. У рамках проєкту було відібрано 70 учасників з усієї України, які працювали над реальними проєктами у 13 українських містах, створюючи широкий спектр громадських просторів, які мають бути доступними для всіх, зокрема для людей з інвалідністю.
Водночас університет розпочав роботу з іноземними організаціями та установами щодо надання ветеранам війни медичної допомоги та організації спеціалізованих програм реабілітації.
“Національний університет фізичного виховання і спорту України продемонстрував свої можливості в сфері реабілітації ветеранів і ветеранок засобами фізкультури та спорту. Спорт ветеранів війни є новим явищем як в законодавстві так і загалом в нашому суспільстві. Він потребує науково-методичного розвитку і наш університет в цьому контексті є одним із центрів становлення спорту ветеранів війни та членів їх сімей”, – зазначив Олександр Пижов, в.о ректора Національного університету фізичного виховання і спорту.
За його словами, в університеті надається довготривала фізкультурно-спортивна реабілітація, проводяться спортивні заходи та навчання військових, ветеранів війни, що покращує їх реінтеграцію до цивільного життя. Протягом року розроблені методичні рекомендації з надання фізкультурно-спортивної реабілітації, ведеться співпраця з провідними медичними університетами Києва та лікарнями, створена мультидисциплінарна комісія, запроваджено системне надання послуг з реабілітації. Постійно проводяться зустрічі з представниками влади на державному та місцевому рівні. Університет забезпечує проведення комплексу заходів з соціальної, фізичної, фізкультурно-спортивної та психологічної реабілітації. Для полегшення переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів війни університет надає здобуття формальної та неформальної професійної освіти, присвоєння професійних кваліфікацій. Створено адаптивну освітню інфраструктуру вона запроваджує спеціалізовані освітні методики, адаптацію освітніх програм.
Цієї осені було проведено 14 спортивних заходів в рамках проєкту «Спорт і ветерани війни (УБД)» до них входили такі види спорту як більярд, легка атлетика (біг та штовхання ядра), шахи, волейбол сидячи, футзал, баскетбол на крісла колісних та інші.
Також в цьому році на базі НУФВСУ відбулися Всеукраїнські ветеранські ігри з кіберспорту та кросфіту. Комплекс цих заходів спрямований на якнайшвидше повернення ветеранів війни до цивільного життя і тільки об’єднавши зусилля ми досягнемо успіху!”.
Володимир Онищенко, ректора Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, повідомив, що в рамках поглиблення співпраці між Україною та Європейським Союзом 11 вересня 2024 року його університет став майданчиком для важливого діалогу між ветеранами, Лауреатом Нобелівської премії миру, директором Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим та делегацією членів комітету Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС, EUAM Ukraine), Представництво Європейського Союзу (EUDEL), Полтавською обласною військовою адміністрацією, головами територіальних громад та громадськими організаціями.
“Полтавська політехніка забезпечує адаптацію матеріально-технічної бази університету до вимог інклюзивного простору. Так, з жовтня по грудень поточного року на базі ВИШу відвідало низку заходів 2090 ветеранів війни”, – додав ректор.
“Впродовж 2024 року реабілітаційні послуги надані 170 особам, постраждалим від війни (комплексна реабілітація після ампутацій кінцівок, після вогнепальних поранень, після травм та захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи. Реалізований проєкт для осіб із порушеннями зору. Фахівці розробили тифлографічний альбом-каталог ікон «Побачити скарби разом» із акустичною адаптацією. Загалом, реалізація експериментального проєкту відповідає Плану післявоєнного відновлення України та Стратегії розвитку Івано-Франківської області на 2021-2027 рр., зокрема «Розвиток соціальної інфраструктури та інклюзії» та має високий рівень пріоритетності, оскільки сприятиме соціальній інтеграції та психо-фізичній реабілітації ветеранів війни”, – наголосив ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.
“Фізкультурно-оздоровча і спортивна діяльність є одним із ключових напрямів залучення ветеранів війни до активного соціального життя та професійної діяльності. Наша мета – створити умови для їхньої соціальної адаптації, фізичного й ментального відновлення, а також психологічної реабілітації. З початку 2024 року Міністерство молоді та спорту України спільно з Всеукраїнським центром фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» активно впроваджує новий соціальний проєкт «Активні парки – Нестримні», – зазначив Заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв.
Цілі проєкту – відновлення загального фізичного стану, зміцнення психічного здоров’я, соціальна взаємодія та об’єднання у згуртовану спільноту ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни через заняття фізичною культурою і спортом.
Проєкт «Активні парки – Нестримні» має стати новим етапом у реабілітації наших ветеранів. Ми вже створили 85 адаптивних клубів, де кожен може знайти щось своє – від фітнесу до регбі. Мінмолодьспорту працює над розширенням ініціативи, щоб охопити всі регіони України та забезпечити ветеранам доступ до якісних програм фізичного і ментального відновлення.
Також, метою розвитку адаптивного спорту вже двадцять шість спортивних федерацій з видів спорту, визнаних в України, інтегрували компонент адаптивного спорту до правил спортивних змагань.
“Залучення ветеранів війни до фізичної культури і спорту на сьогодні є важливою складовою не тільки для їх фізичного та ментального відновлення, а й для соціальної адаптації, сприяє подоланню бар’єрів та допомагає відновити впевненість у своїх можливостях. Даний експеримент на базі закладів вищої освіти сприятиме розбудові системного підходу до питання відновлення та соціалізації ветеранів на базі закладів освіти через спорт, сприятиме розбудові інклюзивних умов для українців з особливими потребами, зміцнюючи їхню участь у спортивному та активному житті країни. У цьому контексті сьогодні особливого значення набуває розвиток адаптивного спорту, який покликаний дати змогу кожному бенефіціару відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Ми прагнемо, щоб кожен ветеран мав змогу відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Фізична культура і спорт допомагає не лише відновлювати здоров’я, а й знаходити нові цілі” – підкреслив Сергій Тимофєєв.
Навчально-науковий центр соціально-психологічної підтримки та резильєнтності Західноукраїгського національного університету проводить психологічні тренінги та консультації, майстер-класи арт терапевтичного спрямування, різноманітні творчі заходи для підтримки емоційної рівноваги та розвитку резильєнтності у ветеранів і членів їх сімей, організовуються покази документальних фільмів про захисників та зустрічі з ветеранами-героями фільмів тощо. Про це повідомила ректор університету Оксана Десятнюк.
“В нашому ВИШі відкрито перший в Україні імерсивний мультифункціональний хаб. Цей проєкт є частиною Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. У хабі розпочато реалізацію проєкту для психологічної реабілітації ветеранів та фізичної реабілітації верхніх кінцівок з використанням Webex Hologram і окулярів доповненої реальності Magic Leap 2. Особлива увага приділяється підготовці персоналу та підвищенню кваліфікації науково-педагогічних працівників, які працюють з ветеранами”, – додала вона.
Заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко підкреслив, що не дивлячись на війну, кількість студентів іноземців у вищіх навчальних закладах України прожовжує залишатись значною. Він також наголосив на необхідності подальшого покращення умов для іноземних студентів в Україні.
“Реалізація цього експериментального проекту, започаткованого за дорученнями Президента України Володимира Олександровича Зеленського, продемонструвала величезний потенціал університетів як лідерів та надійних партнерів у реалізації ветеранської політики. П’ять провідних закладів вищої освіти створили унікальні методики, які допомагають ветеранам війни реінтегруватися в цивільне життя через освіту, спорт і реабілітаційні програми. Цей проєкт розробив дієву методологію, яку необхідно поширювати на інші університети. Соціальна відповідальність закладів вищої освіти полягає у впровадженні таких технологій та методик у свою повсякденну діяльність. Зараз в Україні навчається приблизно 27 тіс іноземних студентів, до повномасштабного вторгнення було біля 80 тис, найбільша цифра кількостиі іноземних студентів сягала біля 100 тис. По співвідношенню ціна-якість українська освіта займає провідне місце в трійці лідерів європейських країн. Впевнений, що після перемоги ми сягнемо найбільшої кількості іноземних студентів в наших вишах та задовільнемо попит і вітчизняних студентів на навчання. Дякую всім учасникам за відданість і прагнення до змін!”, – зазначив він.
Директор з розвитку інформаційного агентства Інтерфакс-Україна Максим Уракін, в свою чергу, наголосив на необхідності впровадження результатів експерименту, налагодження бюджетного фінансування для адаптації громадян до мирного життя.
Ветерани війни сьогодні зіштовхнулися саме з цим унікальним явищем як “пошук роботи” на українському ринку праці. Роботодавці сьогодні повинні і мають можливість забезпечити будь-якою роботою кожного ветерана належними умовами відповідно до їхніх потреб і фізичних можливостей. Допомога особливій верстві населення – нашим захисникам – має бути безперечна і кваліфікована. Будь-яка підтримка важлива, особливо державна.
Тому, на базах закладів освіти активно створюються нові можливості для ветеранів та їхніх сімей. Розроблено спеціальні курси в тісній співпраці з роботодавцями, громадськістю та представниками ветеранських спільнот. Це можливість отримати нові знання та навички, які допоможуть їм повернутись до обраної професійної після повернення з фронту в цивільному житті.
Підбиваючи підсумки конференції, спільний експериментальний проєкт за участі університетів-учасників, має високі і позитивні результати, а значить, можна говорити про те, що такому проєкту бути, а з наступного року необхідно будувати системну та злагоджену роботу на постійній основі.
АНДРІЙ_ВІТРЕНКО, АРТЕМ_ГОНЧАРЕНКО, ВЕТЕРАНИ, ВОЛОДИМИР_ОНИЩЕНКО, ЗАКОНОПРОЕКТ, ІГОР_ЦЕПЕНДА, КРУГЛИЙ_СТІЛ, МАКСИМ_УРАКІН, ОКСАНА_ДЕСЯТНЮК, ОЛЕКСАНДР_ПИЖОВ, ОЛЕКСІЙ_ДНІПРОВ, СЕРГІЙ_ТИМОФЄЄВ
Поставити спільно з партнерами до країни 52 повноцінні мобільні шпиталі, оснащені для проведення операцій та лабораторної діагностики безпосередньо поблизу активних бойових дій, планує Благодійний фонд “Реконструкції та розвитку України”.
Як повідомив під час пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок президент фонду Артем Гончаренко, перший шпиталь уже відданий Міністерству оборони і надає медичну допомогу військовим та цивільному населенню в районі активних бойових дій.
“Перший шпиталь допомагає там, де ведуться активні бойові дії та можливі великі втрати. Він поки що один на всю лінію фронту і вже рятує життя. Саме 52 шпиталі допоможуть забезпечити швидку допомогу на всій лінії фронту в тих місцях, де необхідне швидке надання допомоги”, – сказав він.
Гончаренко уточнив, що кількість шпиталів була визначена після консультацій із військовими експертами, зокрема з експертами НАТО. При цьому шпиталі можуть мати різну специфікацію.
“Ціна, за якою такий шпиталь пропонують на ринку, – це $360 тис., але ми в переговорах із виробниками дійшли вартості EUR232 тис. + додаткові транспортні витрати”, – уточнив Гончаренко.
При цьому він додав, що наразі внесено аванс $40 тис. – “під моє особисте чесне слово”, і шпиталь був завезений в Україну, але збір коштів триває. Наразі потік пацієнтів, яких він обслуговує, становить 100-150 осіб на день – і військових, і цивільних, які перебувають в сірих зонах і місцях деокупації. Медичну допомогу у шпиталі надають військові медики, до яких уже приєдналися і цивільні.
“Шпиталь може працювати у 300 км прикордонній зоні, куди долітають ракети агресора. Це повноцінна лікарня на колесах”, – сказав Гончаренко.
Він зазначив, що шпиталь може розгорнутися та розпочати роботу протягом 15 хвилин, повністю автономний, оснащений генератором та має можливість приєднання зовнішнього живлення. Наразі фонд вивчає можливості зібрання шпиталів в Україні.
Другий шпиталь, за словами голови благодійної організації, фонд планує передати для клініко-медичного центру західного регіону – це так званий львівський госпіталь.
“У нас підписано з ними меморандум. Ми планували передати їм перший шпиталь, але нас попросили передати його для ведення спеціальних операцій, тому перший шпиталь працює там, де ведуться активні бойові дії”, – уточнив Гончаренко.
За словами військовослужбовця ЗСУ Даниїла Гончаренка, який має три поранення, у зв’язку зі зміною оперативної ситуації на фронті потреба у мобільних шпиталях, здатних надати повноцінну медичну допомогу безпосередньо на лінії фронту, значно зросла.
Водночас ще один учасник пресконференції – юрист та військовослужбовець Сергій Пєтков відзначив їх значущість не лише під час активних бойових дій – після перемоги вони можуть продовжувати працювати під час ліквідації наслідків техногенних катастроф, аварій і терактів.
“Якби такий мобільний шпиталь був у Дніпрі 14 січня, то можна було б врятувати більше людей перед їх відправленням до лікарень, надавши їм своєчасну допомогу на місці”, – наголосив він.
Про співпрацю із підприємцями розповіла представниця БФ “Реконструкції та розвитку у Дніпрі” Олена Крекніна.
“Напрямок збору коштів на мобільні шпиталі для нас є найважливішим. Ми залучаємо до нього бізнес-спільноту, зокрема “віконний” бізнес у Дніпрі й такі підприємства як “АXOR”, яке вже долучилося. Закликаю всіх представників бізнесу приєднатися до рятуванню життів, тих хто наближає нашу перемогу”, – розповіла вона.
Відповідно до озвученої під час пресконференції інформації, партнерами проєкту мобільних шпиталів є PR-агентство Be my media, Клуб експертів, Асоціація науки та освіти України, Національна гвардія України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, ГО “Культура та спадщина України”, International Technology Transfer Association (ITTA), Національний університет будівництва і архітектури – КНУБА, ФСТ “Динамо” України, ліцензована онлайн-школа Focus, PATprofi – IT, “Донбасенерго”, Amor Ukraine Health Organization, ГО “Українська діабетична федерація”.
Як повідомлялося, БФ “Реконструкції та розвитку України” передав ГУР МО перший мобільний шпиталь. Вартість мобільного шпиталю з обладнанням та доставкою становить близько EUR240 тис.
Зокрема, у приймальному відділенні мобільної клініки розташована гідравлічна оглядова кушетка, оглядові акумуляторні лампи, офтальмоскоп, інструментальний стіл.
Лабораторія мобільного шпиталю оснащена автоклавом, центрифугами для біоматеріалу, глюкометром, гематологічним аналізатором, мікроскопом. У рентгенкабінеті мобільної клініки встановлено рентгенівський стіл, рентгенівський апарат та ультразвуковий апарат.
Операційна шпиталю оснащена дефібрилятором, портативними інфузійними насосами, ларингоскопом, операційним столом, аспіраційним насосом та анестезіологічним апаратом.
Крім того, мобільний шпиталь оснащений усім необхідним для комфортної роботи медичного персоналу, зокрема в ньому обладнано туалет і душ.
АРТЕМ_ГОНЧАРЕНКО, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МОБІЛЬНИЙ_ШПИТАЛЬ, ФОНД_РЕКОНСТРУКЦІЇ_ТА_РОЗВИТКУ_УКРАЇНИ
4 листопада 2021 року в приміщенні Інтерфакс -Україна відбувся унікальний, в розрізі України, захід присвячений створенню нової та єдиної платформи I-Dolina, який покликаний об’єднати креативну індустрію нашої держави.
Організатором даного заходу виступила Міжнародна Асоціація Трансферу Технологій в особі її керівника Артема Гончаренко.
Особливу увагу хотілось привернути до її спікерів, а саме:
Ситник Олег – представник комітету з інформаційних технологій Міжнародної торгової палати Шовкового шляху;
– Ge Jian, Chief Representative of G-Global International Secretariat in China;
– Ростислав Наконечний – заступник Голови Правління АТ “АЙБОКС БАНК”;
– Надія Васильєва – директор Інституту Цифрової трансформації, кандидат економічних наук, екс-генеральний директор «Майкрософт Україна»;
– Андрій Завадовський – Principal Engineer, office of CTO Security в Cisco;
– Світлана Олєйнікова – експертка з фандрейзингу, керуюча партнерка групи компаній Synergy Universe – першої екосистеми з фандрейзингу в Україні;
– Den Tolmor – продюсер та письменник номінований на Оскар та Еммі;
– Дмитро Колєсніков – голова «АРМА Україна», засновник «UNI.UA»;
– Ірина Поліщук – директор КПНЗ «Київська Мала академія наук» учнівської молоді”, кандидат хімічних наук;
– Олександр Павлов – голова Правління «Ділова Рада Україна-Ізраїль»;
– Олександр Теплюк – член наглядової ради «Міжнародної Асоціації Трансферу Технологій».
Кожен спікер – це не просто фахівець своєї справи, а в першу чергу особистість, що допомагає рухатися і розвивати креативну індустрію, як в Україні так і за її межами.
На Сьогодні в Україні вже більше 200 тисяч спеціалістів, що прямо чи опосередковано пов’язанні з IT індустрією, а також, як уточнив Артем Гончаренко, у всій креативній індустрії задіяно більше мільйона осіб, що в розрізі нашої країни – величезна кількість.
Але, Так склалося, що цей кластер спеціалістів, який вже займає свою нішу в економіці нашої країни, IT у ВВП становить більше 4%, та мільярди доларів надходжень,. Проте на рівні держави, законодавчо та інфраструктурно мало підтриманий.
І тому самоорганізація, створення єдиної, незалежної платформи, може стати новим рушійним механізмом, що прискорить процес формування, та розвиток всієї креативної спільноти нашої держави.
Кожен спікер, висловив не тільки своє бачення, щодо майбутнього даної індустрії, а також підтримав ініціативу, щодо створення платформи, як нового унікального інструменту.
Грантова підтримка, супроводження стартапів, авторські права, співпраця з іноземними підприємствами та організаціями, а також створення інфраструктурних об’єктів, це лише частина з того, що скоро можуть отримати резиденти платформи I-Dolina.
Вже в цьому році, зі слів Артем Гончаренко – засновник I-Dolina, буде проведений вперше в Україні конкурс серед забудовників, архітекторів та будівельних освітніх закладів на «Кращий забудовник для креативної індустрії», «Кращий архітектурний проект для креативної індустрії» та «Кращий навчальний заклад для креативної індустрії».
Наступного року запланований спільний захід з Малою Академією Наук, де буде обговорюватися питання монетизації науки на базі нової платформи I-Dolina, що стане додатковим стимулом для молодих науковців та винахідників.
Особливе місце в на платформі I-Dolina відведене співпраці з навчальними закладами, з якими вже сьогодні підписані меморандуми про співпрацю, а саме: Київський національний університет будівництва i архітектури, Тернопільський національний університет імені Івана Пулюя тощо.
Також будуть підписанні договори та меморандуми з міжнародними компаніями та організаціями, що надасть можливість на території країни розвивати креативну індустрію, створюючи найкращі інфраструктурні об’єкти та умови, щоб зупинити величезний відтік кадрів з країни.
Цей захід, зі слів учасників та організаторів, щодо створення I-Dolina, стане першим значним кроком, не тільки по об’єднанню представників креативної індустрії, а і сформує індустрію, як одного із впливових економічних гравців, що вже впливає на формування майбутньої України.
Окремо, хотілось подякувати спікерам зі Сполучених Штатів Америки, Ізраїлю та Китаю, які вже заявили про бажання співпрацювати по багатьом проектам. Дані країни являються не тільки лідерами з розвитку технологій, а тими, хто поставив їх за основу майбутнього своїх країн.
