Інвестиції в дослідження в агарній галузі (research and development, R&D) та точне землеробство дають змогу в довгостроковій перспективі збільшити вкладені кошти у ВВП більш ніж у 30 разів, повідомив професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський під час панельної дискусії в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Один долар інвестицій у наукові дослідження в аграрному секторі продукує в середньому $32 у національному багатстві в довгостроковій перспективі. Якщо порівняти їх з інвестиціями в інфраструктуру, “вихлоп” там становить до $5 з кожного вкладеного в неї долара. Відповідно потенціал аграрних R&D набагато вищий, ніж може здаватися”, – наголосив він.
Крім того, за даними Нів’євського, для українських умов інвестування в агарні R&D за одночасного впровадження методів точного землеробства дає змогу наростити цей показник на 10%.
У панельній дискусії з питань розвитку точного землеробства також взяли участь президент Української агропродовольчої платформи Ольга Трофімцева; менеджер з розвитку бізнесу компанії “Байєр” Сергій Сичевський; керівник служби точного землеробства агрохолдингу “Контінентал Фармерз Груп” Дмитро Зайцев; керівник відділу точного землеробства та телеметрії в Україні, Молдові, Скандинавії та Прибалтиці CNH Україна Микола Чорнонос; директор з інновацій компанії Agrain Кирило Дружинін.
“Якщо технологія відповідає на одне з двох питань: полегшити умови роботи для людини або покращити її результати, то вже є доцільність її розглядати. Далі вже вивчається площа поля, які культури на ньому висаджують, яка у нас технологія та культура виробництва”, – пояснив Представник “Контіненталу” Зайцев підхід до впровадження точного землеробства.
У свою чергу представник агрохолдингу Agrain Дружинін уточнив, що способи впровадження точного землеробства можуть значно відрізнятися для агрохолдингів із тисячами гектарів в обробці та для фермерів із земельним банком у десятки гектарів. За його словами, іншою тенденцією у точному землеробстві стане скорочення кількості працівників у сільському господарстві та зміна затребуваності професій: наприклад, уже зараз трактористи в агрохолдингу скоріше виконують функції операторів, які контролюють автономну роботу машин.
“Той прогрес, який ми маємо щодо техніки, – це просто космос. Якщо дивитися на техніку як на річ, яка виконує за вас якусь операцію, ви прогресу не побачите. Але якщо подивитися на неї як засіб полегшення роботи і засіб скорочення затрат, то у нас є факт технологічної революції, яка відбувається на наших очах”, – наголосив Дружинін.
За його словами, наразі Agrain практично завершив переведення техніки на автономну обробку полів, коли сільгоспмашини можуть самостійно рухатися визначеними лініями навігації не лише прямо, а й розвертатися в міжряддя.
Сергій Сичевський уточнив, що однією з проблем широкого впровадження автономної техніки є мала кількість інноваційної техніки в Україні, що здатна генерувати дані про переміщення, які в подальшому зможе зчитувати та використовувати техніка інших виробників. Він навів оцінки компанії “Байєр”, згідно з якими в Україні наразі лише близько 20% комбайнів та сівалок можуть генерувати якісні навігаційні дані для автономної роботи.
“Я зроблю невеликий акцент: на виставці Agritech у Німеччині ми запропонуємо рішення, яке ми також пропонуватимемо в Україні. Воно дасть змогу збільшити кількість сумісних комбайнів, які зможуть генерувати таку інформацію на полях”, – зазначив менеджер із розвитку бізнесу “Байєра”.
Представник CNH Україна Микола Чорнонос наголосив на значній нестачі кадрів, що здатні розвивати напрям точного землеробства, а особливо фахівців у сфері аналітики даних та машинного навчання. Під час дискусії учасники підтримали думку, що жоден навчальний заклад в Україні не готує спеціалістів у зазначеній галузі, їхнім навчанням “з нуля” займаються самі агрокомпанії.
Він також наголосив на необхідності держави визначати стратегічні напрями розвитку АПК та ініціювати розвиток у них.
“Якщо подивитися, за останні роки спостерігається збільшення сервісної орієнтованості АПК. Фактично всі компанії-виробники переходять на сервісні моделі співпраці зі своїми кінцевими клієнтами. Одним із хороших кейсів, де можна побачити цю трансформацію, є ринок дронів, який збільшується щороку. Цього року, якщо я не помиляюся, їхнє зростання сягнуло 700%. Де ще таке можна побачити?”, – наголосила екс-заступник міністра агарної політики Ольга Трофімцева.
Попри такі обсяги зростання ринку, подібні компанії поступово переходять на сервісну модель роботи, продаючи як обладнання, а й послуги з їх обслуговування.
CHORNONOS, БАЙЄР, ДРУЖИНІН, ЗАЙЦЕВ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, НІВ'ЄВСЬКИЙ, СИЧЕВСЬКИЙ, ТРОФИМЦЕВА
Дата: 02 грудня 2021 (четвер);
Початок: 14:00;
Посилання:
Віртуальна реальність: в якій саме мірі технології впливають на успіх сільгоспвиробника?
Протягом останніх двадцяти років технології сильно змінилися. Завдяки їх швидкому розвитку ми досліджуємо, взаємодіємо, купуємо і живемо по-іншому. Сільське господарство не стало винятком. Аграріям вже не обійтись без супутників, дронів та штучного інтелекту. Дуже важливого значення набувають технології, які допомагають збирати данні. Проте уявлення про сучасного сільгоспвиробника можуть бути досить різні – від маленького фермера у кабіні старенького трактора до високотехнологічної техніки та тисячі гектар. Іноді може скластися враження, що лише високотехнологічні господарства використовують цифрові технології. Але це не правда. Так само як всі люди на планеті використовують смартфони, сільгоспвиробники захищають свій врожай за допомогою цифрових технологій. Але чи дійсно діджиталізація може трансформувати сільське господарство? Чи може аграрій вирощувати більше врожаю, використовуючи менше ресурсів?
Про це і поговоримо 2 грудня, в 14:00 на відкритій панельній дискусії «Трансформація сільського господарства за допомогою цифрових технологій»:
Ці та інші актуальні питання обговорюватимуть учасники панельної дискусії:
Модератор: Олег Нів’євський, керівник Центру досліджень продовольства та землекористування, професор Київської школи економіки
Партнери: компанія “Байєр”.
