Державний ПриватБанк у липні 2024 року на 2,6% скоротив чистий прибуток до червня – до 6,25 млрд грн і з цим показником очолив п’ятірку найприбутковіших банків країни в липні, свідчать дані Національного банку України (НБУ) на його сайті.
Згідно з ними, за Приватом слідує державний Ощадбанк, який у липні отримав 2,18 млрд грн чистого прибутку порівняно з 0,07 млрд грн у червні.
Замкнув трійку Універсал Банк (mono), майже восьмикратно збільшивши прибуток порівняно з червнем – до 0,84 млрд грн.
Слідом за ним ідуть два банки з іноземним капіталом: Креді Агріколь і Райффайзен Банк з 0,62 млрд грн (+28,3% до червня) і 0,56 млрд грн (+78%) відповідно.
Другу п’ятірку найприбутковіших банків липня очолив Укрсиббанк, який наростив чистий прибуток на 10,1% – до 0,55 млрд грн. До неї також увійшли: Сіті Банк – 0,54 млрд грн, Укргазбанк – 0,43 млрд грн, ПУМБ – 0,42 млрд грн і Укрексімбанк – 0,38 млрд грн.
Чистий прибуток понад 100 млн грн у липні 2024 року отримали ще три банки: ОТП Банк – 365,3 млн грн, банк «Південний» – 340,7 млн грн і Кредобанк – 193,5 млн грн.
Водночас трійку найзбитковіших банків у липні сформували Сенс Банк із чистим збитком 65,67 млн грн, Альянс Банк – 17,81 млн грн і Правекс Банк – 13,34 млн грн.
Список найприбутковіших банків загалом за сім місяців цього року також з великим відривом очолює Приват – 37,16 млрд грн, за яким іде Ощадбанк – 11,00 млрд грн.
Далі більш щільною групою йдуть Райф – 4,87 млрд грн, Укрексім – 4,74 млрд грн, ПУМБ – 4,24 млрд грн, Кредит Агріколь – 4,22 млрд грн, Укрсиб – 3,97 млрд грн і Укргаз – 3,73 млрд грн.
Чистий прибуток понад 1 млрд грн за 7 місяців цього року отримали також ще шість банків: mono – 3,19 млрд грн, ОТП – 3,00 млрд грн, Сіті – 2,73 млрд грн, Сенс – 2,21 млрд грн, Південний – 1,61 млрд грн і Кредо – 1,16 млрд грн.
Трохи не дотягнув до цього рубежу А-Банк – 0,92 млрд грн, тоді як у ПроКредит Банку, що йде за ним, прибуток становив 0,60 млрд грн.
Що стосується збиткових банків, то за підсумками січня-липня їх в Україні 8 із 62. Найгірший показник у Правекс Банку – 95,79 млрд грн, за яким іде Індустріалбанк – 39,00 млрд грн.
У Першого інвестбанку і Мотор-Банку, які відійшли державі від підсанкційних власників за підсумками суду, чистий збиток за 7 місяців становив відповідно 25,69 млн грн і 14,69 млн грн.
Комерційні банки в Україні у 2024 році сконцентруються на реалізації своїх програм автокредитування, іпотеки та кредитування малого і середнього бізнесу.
Таку думку висловила перший заступник голови правління банку “Глобус” Олена Дмитрієва в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Суттєве зниження облікової ставки 2023 року з 25% до 15% дало змогу банкам залучати дешевші ресурси, відновити заморожені війною кредитні програми та впроваджувати принципово нові напрямки кредитування. За максимально сприятливих економічних умов у 2024 році слід очікувати подальшого зниження облікової ставки до 14-12%. Як наслідок, у 2024 році (у банків) зниження ставок залежно від виду кредиту, строку його сплати та початкового внеску може становити від 2% до 4%”, – повідомила Дмитрієва.
Вона нагадала, що починаючи з другого півріччя середнє зниження ставок за банківськими кредитами залежно від терміну погашення і розміру першого внеску вже становило 4%. Зокрема, ставки за іпотечними кредитами впали в середньому на 3% (головним чином йдеться про кредити за партнерськими програмами девелоперів і банків на первинному ринку житла), ставки за автокредитами на нові автомобілі знизилися на 3-5%, а ставки за споживчими кредитами на придбання товарів широкого вжитку скоротилися в середньому на 4%.
“Запит громадян на той чи інший вид кредиту за прийнятними умовами майже невичерпний. У 2024 році будь-які позитивні зміни в кредитних умовах будуть зумовлені виключно економічними факторами”, – наголосила Олена Дмитрієва.
У 2024 році важливою складовою розвитку кредитування залишатиметься участь комерційних банків у реалізації низки державних кредитних програм, таких, як кредитування малих та середніх підприємств “5-7-9”, “Доступний факторинг” (беззаставне фінансування для мікро-, малого та середнього бізнесу з відтермінуванням платежу за компенсаційною ставкою 13% річних строком до 360 днів), програми з енергомодернізації будинків “Енергодім”, пільгової іпотеки “єОселя”, а також розробка спеціальних компенсаторних програм із органами місцевої влади з відшкодування частини вартості житла, що потребуватиме відшкодування.
Зокрема, банк Глобус за програмою “Енергодім” розраховує видати кредитів на суму понад 200 млн грн, з яких понад 70% припаде на партнерські програми з відшкодування витрат ОСББ.
Дмитрієва прогнозує поступову трансформацію державних пільгових програм “5-7-9” і “еОселя”. Зокрема, дія програми “5-7-9” поступово поширюватиметься на регіони з високими воєнними ризиками та стосуватиметься тих галузей, які досі не відновилися від самого початку повномасштабного вторгнення.
“У державному бюджеті на 2024 рік на компенсацію відсоткових ставок програми “5-7-9” передбачено понад 18 млрд грн. Однак більша частина цих коштів може піти на погашення заборгованості управителя програми – Фонду розвитку підприємництва, адже заборгованість перед банками-учасниками програми вже становить до 5 млрд грн. Ми очікуємо, що “5-7-9″ значно звузиться, а кредити за програмою будуть більш точковими”, – повідомила Дмитрієва.
При цьому, за її оцінкою, буде поступово зростати частка інвестиційних кредитів – на придбання основних засобів ведення бізнесу (спеціальних технічних засобів, автотранспорту, медичного транспорту, виробничого обладнання тощо). “Очікується, що частка таких кредитів становитиме до 30% усіх виданих позик”, – сказала Дмитрієва.
Ефективність програми пільгової іпотеки “еОселя” наступного року залежатиме від обсягу фінансування та популяризації програми серед девелоперів житла (активізація програми в житлових об’єктах на стадії зведення).
Дмитрієва зазначила, що порівняно з червнем 2023 року, коли було видано понад 490 іпотек, активність програми зросла майже вдвічі (нині видають приблизно 800-900 кредитів щомісяця), проте вкрай важливо 2024 року наростити ще щонайменше в 1,5 раза, до 1,4-1,5 тис. кредитів щомісяця.
Важливим є збільшення кількості фінустанов – партнерів програми, що дасть змогу ширшому колу громадян скористатися пільговою іпотекою, а також збільшить “вагу” кредитування в портфелі комбанків (наразі в програмі беруть участь 7 комерційних банків), а також активізація кредитування об’єктів, які споруджуються, а також розширення на таунхауси і приватні будинки.
За її оцінками, є можливість збільшити з наявних 1% до 25% частку виданих кредитів за програмою “аОселя” на придбання житла, що будується, однак, щоб пільгова іпотека запрацювала на первинному ринку, необхідна воля самих девелоперів, переформатування їхніх систем продажів під законодавчі нововведення щодо захисту прав інвесторів-покупців житла.
“Для участі в програмі “еОселя” вже акредитовано 18 девелоперів, які зводять лише 3-5% від кількості об’єктів, будівництво яких розпочалося ще до початку повномасштабного вторгнення і триває в повільному режимі, але без ознак “замороженого” будівництва. Ми очікуємо, що протягом 2024 року кількість акредитованих до участі в програмі ЖК на стадії будівництва зросте щонайменше у 2-2,5 раза. Адже це пряма інвестиція в подальше будівництво, загалом у розвиток галузі, що дуже важливо під час випробувань війною”, – підсумувала Дмитрієва.
Банк “Глобус” зареєстровано 2007 року. За даними НБУ, на 11 квітня 2023 року акціонерами банку були Олена Сильнягіна (100%), Дмитро Полковський (16,198866%), Євген Варягін (9,899307%), Сергій Мамедов (9,899307%), Андрій Пінчук (9,899307%) і Тарас Лісовий (3,599748%), які володіють статутним капіталом опосередковано.
Згідно з даними Нацбанку України на 1 вересня 2023 року, за розміром загальних активів “Глобус” посідав 24-те місце (9,07 млрд грн) серед 60 банків, що діяли в країні.
Банки за останній місяць 2022 року видали 4,42 тис. пільгових кредитів у рамках держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” на суму 10,27 млрд грн, що на 21%, або 2,2 млрд грн більше, ніж у листопаді 2022 року, повідомило Міністерство фінансів на сайті в понеділок.
Згідно з його даними, у листопаді було видано 1,66 тис. таких кредитів на 8,1 млрд грн.
Мінфін уточнив, що зі старту програми “5-7-9” суб’єкти підприємництва одержали від уповноважених банків 52,85 тис. кредитів на загальну суму 165,77 млрд грн, з яких майже 34 тис. – від банків держсектору економіки на загальну суму 66,26 млрд грн.
Зазначається, що за час дії воєнного стану в Україні в рамках цієї держпрограми було укладено 18,03 тис. кредитних договорів на 76,15 млрд грн (зокрема банками держсектору – 13,52 тис. на 39,62 млрд грн).
Згідно з опублікованими даними, найбільше кредитів було виділено на антивоєнні цілі – 38,35 млрд грн, на інвестиційні цілі підприємці отримали 0,82 млрд грн кредитних коштів, 6,34 млрд грн виділено як антикризові кредити, 4,38 млрд грн – як рефінансування вже отриманих кредитів, 25,74 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників.
Як повідомлялося, держпрограму “Доступні кредити 5-7-9%” з компенсацією державою відсоткової ставки було ініційовано в лютому 2020 року для підтримки проєктів українських мікро- та малих підприємств. Надання трьох можливих ставок – 5%, 7% або 9% – за кредитами залежить від розміру бізнесу і терміну його діяльності. Кабмін наприкінці жовтня минулого року вніс зміни в умови видачі кредитів за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” і дозволив залучати фізосіб-підприємців з річним доходом до 50 млн грн), також з’явилися можливості повної компенсації ставки.
Наразі з програмою “Доступні кредити 5-7-9%” працюють 45 банків.
Як повідомив Нацбанк у Звіті фінансової стабільності наприкінці 2022 року, переважання програм із компенсацією ставки до нуля, підвищення ринкових відсоткових ставок і стрімке зростання портфеля значно підвищили витрати уряду на фінансування програми: цьогоріч замість запланованих 3 млрд грн необхідно сплатити понад 9 млрд грн, унаслідок цього на початок листопада борг уряду становив 2,6 млрд грн, що рівноцінне сумі компенсації відсотків за два місяці й утримувало банки від подальшого використання програми.
“В умовах війни державна підтримка є запорукою доступу бізнесу до кредитів. Тож у 2023 році вагома роль програми збережеться. Оскільки розширення програми потребуватиме додаткових ресурсів, її дизайн слід оптимізувати. Більшість підприємств уже адаптувалися до роботи в умовах війни та відновили виробництво, тому слід розглянути можливість підвищення ставок. В окремому дизайні потрібна програма для сільгоспвиробників з огляду на складнощі з реалізацією врожаю через руйнування логістики”, – вказував Нацбанк.
Згідно зі статистикою НБУ, якщо за підсумками 2020 року кредити, надані за програмою “5-7-9”, займали 5% у чистому корпоративному гривневому портфелі, то за підсумками 2021 року – 18%, а станом на грудень 2022 року – 26%.
Зі свого боку глава Мінфіну Сергій Марченко повідомляв, що на програму в держбюджеті-2023 передбачено 14 млрд грн.
