За п’ять років із фракції «Слуга народу» вийшов 41 депутат, 21 із них склали мандат і ще 20 перейшли до інших фракцій і груп, чисельність фракції за цей час скоротилася з 254 до 233 членів, ідеться в дослідженні руху «Чесно» за підсумками роботи Верховної Ради IX скликання.
«За результатами виборів 2019 року «Слузі народу» вдалося завести в Раду рекордні 254 депутати – 124 списочники та 130 мажоритарників, які вперше в історії українського парламентаризму утворили монокоаліцію. Формально «слугам» досі вдається зберегти більшість у парламенті, адже фракція досі має понад 226 членів у складі. І це незважаючи на те, що за п’ять років фракцію залишив 41 нардеп», – йдеться в повідомленні руху “Чесно” на сайті в середу.
У повідомленні наголошується, що частина депутатів вийшли з фракції у зв’язку з переходом на посади, частина – через гучні корупційні скандали або незгоду окремих нардепів із лінією партії.
Троє «слуг» – спочатку лідер списку Дмитро Разумков і Руслан Стефанчук, а після рокіровки – Олександр Корнієнко – увійшли до керівництва парламенту, тож формально вийшли з фракції і стали позафракційними. Але після відкликання Разумкова з посади спікера наприкінці 2021 року він не повернувся у фракцію: так перший номер списку «Слуга народу» залишився позафракційним.
Тоді ж Разумков оприлюднив список депутатів нового міжфракційного об’єднання «Розумна політика», до якого увійшов, зокрема, 21 «слуга», утім, формально залишаючись членами фракції. Тоді зі «Слуги народу» було виключено лише двох представників групи Разумкова – Людмилу Буймістер та скандального одеського мажоритарника Артема Дмитрука. Через кілька тижнів із фракції вийшов ще один член МФО Разумкова Роман Соха.
Через внутрішні розбіжності у грудні 2019-го зі «Слуги народу» також вигнали мажоритарників Ганну Скороход та Антона Полякова, які згодом перейшли до групи «За майбутнє». Тоді ж із фракції виключили й нардепа Романа Іванісова через наявність інформації про судимість депутата за зґвалтування.
Автори дослідження нагадують, що майже за рік із фракції виключили Гео Лероса, який критикував президента, а також звинуватив главу ОП Андрія Єрмака та його брата в торгівлі посадами. Останнім гучним «розлученням» став вихід із фракції Мар’яни Безуглої. Через кілька днів після цього фракцію з третьої спроби також покинула Юлія Яцик.
Зазначається, що чимало «слуг» покинули фракцію на тлі гучних скандалів, пов’язаних із корупцією. Зокрема, з лав «Слуги народу» виключили київського мажоритарника Олександра Юрченка, якого НАБУ підозрює в хабарництві. У 2022-му з фракції вийшов Олег Воронько, щодо якого тоді відкрили провадження за підробку документів.
А 2023 року зі «Слуги народу» було виключено Миколу Тищенка після його поїздки до Таїланду, Богдана Торохтія через відпочинок за кордоном під час воєнного стану та Анатолія Гунька, якого спіймали на хабарі.
Покинули фракцію і троє нардепів, підозрюваних у держзраді. Так, навесні 2021 року «слуги» вигнали мажоритарника Олександра Дубінського через внесення його до санкційного списку США. А за кілька місяців із фракції виключили ще одного мажоритарника Євгена Шевченка, який публічно підтримував білоруського диктатора Олександра Лукашенка. У 2022 році «Слуга народу» також виключила нардепа-колаборанта Олексія Ковальова, який від початку вторгнення активно допомагав росіянам на окупованій Херсонщині.
«Примітно, що шестеро скандально відомих «слуг» зрештою опинилися в групі «Відновлення України», рятуючи об’єднання проросійських депутатів від можливого розпаду. Так, у грудні 2023 року, коли до групи долучився Анатолій Гунько, в ній знову стало 17 депутатів, що є мінімально допустимою кількістю (адже для існування депутатської групи до її складу має входити не менше депутатів, ніж у найменшу фракцію Ради)», – наголошується в дослідженні.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Депутат Європейського парламенту (ЄП), заступник голови делегації ЄП у Комітеті парламентської асоціації ЄС-Україна Віола фон Крамон (Viola von Cramon, Німеччина, Зелена група/Європейський вільний альянс) говорить про необхідність включити представників опозиції до виконавчих органів влади.
В ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” депутатка ЄП констатувала, що проведення президентських виборів в Україні через війну, яку веде РФ, неможливе. У зв’язку з цим вона висловилася на підтримку включення представників опозиції до органів української виконавчої влади.
“Так, це те, що я вважаю необхідним. Думаю, нам слід було поставити це попередньою умовою на самому початку (надання Україні фінансової допомоги)… Ви бачили, як Нетаньягу (прем’єр-міністр Ізраїлю) від самого початку, через 24 години після нападу (терористичної організації ХАМАС на Ізраїль) створив військовий кабінет. Він подбав про те, щоб включити всіх, і щоб усі говорили одним голосом. Того ж можна було очікувати від України”, – сказала вона.
При цьому депутатка ЄП не виключила, що цю умову може бути зазначено під час надання подальшої фінансової підтримки. “Я б сказала, що цього можуть вимагати США, ЄС, Німеччина та інші донори. Я думаю, потрібно зробити так, щоб усі учасники політичної арени отримували однакову увагу, однаковий доступ і однаковий фінансовий огляд. Таким чином, вони знають, які гроші приходять і йдуть, і чому ухвалюються ті чи інші рішення. Я за те, щоб більшою мірою включати опозицію в процес ухвалення рішень на виконавчому рівні”, – аргументувала вона.
Крім того, співрозмовниця агентства, констатуючи неможливість проведення виборів по всій Україні, допустила обговорення проведення місцевих виборів на неокупованих територіях. “Конституція (України) не дозволяє проводити вибори під час війни. Але, можливо, можна було б обговорити або подумати про місцеві вибори на тих територіях, у тих регіонах, які не окуповані. Але я не впевнена, що це обговорюється, і не мені, як європейцю, про це говорити”, – зазначила фон Крамон.
Депутат ЄП також прокоментувала випадки, коли депутатам Верховної Ради відмовляли в підписанні відряджень за межі країни. “Так, ми дуже добре про це обізнані і боремося за права моїх колег. Це не нормально. Але справа не тільки в опозиції. Цікаво, що після одного з голосувань із таким самим зверненням зіткнулися й ті люди, які не голосували за певний закон. Тож справа не тільки в опозиції. Насправді це використовується як політичний інструмент проти тих депутатів, які не слідували за президентською лінією, і це проблема”, – зазначила фон Крамон.
Вона вважає, що голова Верховної Ради Руслан Стефанчук “нічого не вирішує”, а рішення ухвалює “генеральний секретар Ради (В’ячеслав Штучний), призначений Офісом президента”. “У вас є обраний спікер палати Української Ради, але є і генеральний секретар, призначений Офісом президента, який ухвалює всі рішення, заробляє багато грошей – 13 тис. євро і не зобов’язаний розкривати (декларувати) свої активи і свої доходи. Це те, що мене дійсно турбує”, – сказала європейська політикиня.
Фон Крамон також вважає, що Верховна Рада могла б знову допустити журналістів висвітлювати свою роботу. “Я думаю, було б справедливо залишити двері (парламенту) відчиненими і дати місце журналістам, які зацікавлені в репортажах безпосередньо про дебати, щоб відчути дух, динаміку дебатів, але я не думаю, що мені це прокоментувати”, – зазначила депутатка ЄП.
Водночас вона переконана, що преса в Україні “вільна”, хоча й “є певні обмеження і, звичайно, багато субцензури”. “Це більше схоже на те, що ви думаєте: “Якщо я опублікую це, якщо я буду це критикувати, це може опинитися в руках Путіна або допоможе Путіну дискредитувати Україну”, і, звичайно, це не в інтересах більшості журналістів. Але я б не сказала, що є якісь, скажімо так, червоні лінії, які не можна переступати”, – пояснила фон Крамон свою думку.
При цьому вона також вважає, що “в Офісі президента спостерігається тенденція не давати слова опозиції та критикам”. “Цим марафоном (телемарафон “Єдині новини”) вони, фактично, включили всіх журналістів і домоглися того, що плюралізм медіа-ландшафту практично зник. Ця єдність не відображає розмаїття політичного ландшафту, і це можна критикувати. Я критикую це. Але я б не сказала, що немає вільних і об’єктивних ЗМІ”, – констатувала депутатка Європейського парламенту.
Колишнього народного депутата України затримано за підозрою у пропозиції хабара у сумі EUR22 млн міському голові Дніпра за можливість будувати метро у цьому місті, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).
“18 жовтня 2022 року під процесуальним керівництвом прокурорів САП детективами НАБУ затримано народного депутата України VIII скликання за підозрою у пропозиції надання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі”, – йдеться у повідомленні САП на сторінці у “Фейсбук” каналі у вівторок.
За інформацією прокуратури, встановлено, що у жовтні 2022 року колишній народний обранець висловив пропозицію про надання 22 млн євро неправомірної вигоди міському голові міста Дніпра за вчинення ним дій, спрямованих на сприяння ув’язненню Європейським банком реконструкції та розвитку з підконтрольною колишньому народному депутату України групою підприємств з будівництва метрополітену у Дніпрі поза конкурсною процедурою.
“Наразі колишнього народного депутата України затримано у порядку ст. 208 КПК України. Вирішується питання про повідомлення зазначеної особи про підозру і, відповідно, обрання запобіжного заходу”, – наголошується в повідомленні.
У ньому не зазначається ім’я колишнього народного депутата.
Як стало відомо агентству “Інтерфакс-Україна”, йдеться про Максима Микитаса.
