Науковці з Музею Університету Хоккайдо та Американського музею природної історії знайшли докази того, що, принаймні, один із видів динозаврів міг видавати пташині крики.
Результати дослідження опубліковано в журналі Communications Biology.
“Ми припускаємо, що пташина вокалізація, ймовірно, з’явилася у непташиних динозаврів до появи власне птахів”, – пишуть дослідники.
Зазначається, що голосовий апарат динозаврів складався з хрящів, які погано зберігаються, оскільки не перетворюються на скам’янілості.
Вивчивши анкілозавра Pinacosaurus grangeri, якого було виявлено 2005 року в Монголії, вчені дійшли висновку, що скам’янілі кістки в його горлі – це частини гортані, і за допомогою м’язів, які їх оточують, динозавр міг регулювати повітряний потік і видавати різні звуки.
Фахівці порівняли ці кістки з голосовими апаратами кількох видів сучасних птахів і рептилій і виявили, що одна частина гортані пінакозавра була більшою. Таким чином, він був здатний видавати дуже гучні звуки. При цьому інша частина його гортані була довшою, ніж у сучасних тварин, що, найімовірніше, давало змогу м’язам трахеї змінювати звуки, які він видавав, – подібно до того, як змінюється звук із голосового органа сучасних птахів (сиринкса).
Дослідники припускають, що, якщо динозавр був здатний видавати схожі на пташині звуки, то, найімовірніше, він використовував їх із тих самих причин – для приваблення партнерів, відстежування потомства і захисту території.
У Зімбабве виявили останки найдавнішого динозавра з раніше розкопаних кістяків доісторичних рептилій.
Названий вченими “Мbiresaurus raathi”, цей невеликий всеїдний динозавр жив близько 230 млн років тому. Він був не вищим за один метр, мав довгий хвіст і важив до 30 кг, як вважає міжнародна команда палеонтологів.
“Він пересувався на двох лапах і мав досить маленьку голову”, – пояснює вчений Крістофер Гріффін, який відкопав першу кістку. Ця істота, ймовірно, харчувалася рослинами, маленькими тваринами та комахами. Цей динозавр належить до загону завроподоморфів. Це той самий підзагін, що й гігантські динозаври з довгими шиями, уточнює дослідник Єльського університету.
Скелет було виявлено під час двох експедицій у 2017 та 2019 роках групою вчених із Зімбабве, Замбії та США. Але відомості про це відкриття стали відомі лише після публікації у журналі Nature наприкінці серпня 2022 року.
“Я викопав всю стегнову кістку і зрозумів, що це динозавр, і що переді мною найдавніша з відомих скам’янілостей динозаврів в Африці”, – розповів Гріффін.
Останки динозаврів тієї ж ери раніше знаходили тільки в Південній Америці та в Індії. Палеонтологи вибрали для розкопок Зімбабве, підрахувавши, що коли континенти були з’єднані в єдиний масив суші, відомий як Пангея (існував 335-175 млн років тому), ця територія знаходилася приблизно на тій же широті, що і раніше відкриття, зроблені в сучасній Південної Америки.
Динозавр названий на честь округу Мбіре на північному сході Зімбабве, де було знайдено скелет, та палеонтолога Майкла Раата, який першим повідомив про наявність скам’янілостей у цьому районі.
«Mbiresaurus raathi напрочуд схожий на деяких динозаврів того ж віку, знайдених у Бразилії та Аргентині, що підтверджує той факт, що Південна Америка та Африка були частиною безперервного масиву суші», – прокоментував Макс Лангер із бразильського університету Сан-Паулу.
У цьому районі були виявлені інші екземпляри, всі вони зберігаються в Музеї природної історії Зімбабве в другому за величиною місті країни Булавайо.
«Відкриття мбірезавра є захоплюючою та особливою подією для Зімбабве та всієї палеонтологічної сфери, – заявив хранитель музею Мішель Зондо. – Той факт, що скелет мбірезавру майже повний, робить його ідеальним посиланням для подальших відкриттів».
