У європейському інформаційному телеканалі Euronews сьогодні, 28 травня 2024 року, вийшла стаття глави держави Касим-Жомарта Токаєва. У ній президент Казахстану висловився про роль середніх держав, повідомляє Zakon.kz.
Повний переклад розповсюдила Акорда.
«Такі країни, як Казахстан, повинні виступити з новими силами і заявити про свою роль не тільки як учасників, а й як відповідальних гравців на глобальній арені.
У сучасному світі, відзначеному надзвичайною геополітичною турбулентністю та постійними конфліктами, необхідність у багатосторонніх рішеннях як ніколи актуальна.
Війни в Європі, на Близькому Сході та в Африці забирають життя сотень тисяч людей, у той час як зміна клімату залишає мільйони голодними, вразливими та позбавленими житла. Ці конфлікти здаються нерозв’язними, без надії на поліпшення. На тлі цього глобального розладу традиційні держави – економічні та політичні гіганти світу – все менше здатні працювати разом.
Конфлікт в Україні створив дипломатичний глухий кут, триваюча ситуація в Газі є величезним гуманітарним лихом, а напруженість в Індо-Тихоокеанському регіоні підштовхує на ризиковані дії на шкоду більш конструктивній взаємодії. Тим часом структури, створені для сприяння міжнародному консенсусу, такі як Організація Об’єднаних Націй, стикаються з паралічем і глухим кутом.
Середні держави, гнучкі ключові гравці
Право вето, яким володіють постійні члени Ради Безпеки ООН, часто призводить до безвихідних ситуацій, заважаючи ухваленню рішучих заходів щодо глобальної кризи та призводячи до сценаріїв, які повторюються, коли унілатералізму (одностороннім діям) надають перевагу перед колективними діями. Це ще більше підриває дух мультилатералізму (багатостороннього підходу) і знижує довіру до міжнародних інститутів. На цьому тлі середні держави, такі як Казахстан, виступають ключовими гравцями, що володіють зростаючими можливостями для забезпечення більшої стабільності, миру і розвитку в своїх регіонах і за їх межами.
Будучи необтяженими складнощами політики наддержав, ми можемо проявляти гнучкість, що дає нам змогу успішно орієнтуватися в складних дипломатичних ландшафтах і прокладати шляхи до компромісу та примирення. Навіть не маючи такого глобального впливу, як світові наддержави, такі країни, як наша, володіють економічною міццю, військовими можливостями і, що, можливо, важливіше, політичною волею та дипломатичною майстерністю, необхідними для значного впливу на глобальній арені щодо продовольчої та енергетичної безпеки, зеленого переходу й ІТ, а також стійкості ланцюжків поставок.
Ба більше, середні держави глибоко віддані ідеї багатостороннього підходу. На відміну від наддержав, які можуть відчувати себе обмеженими цими інституціями, прокладаючи власний курс, наші країни залежать від цих найважливіших глобальних механізмів для розв’язання суперечок, захисту територіальної цілісності та розв’язання спільних проблем, як-от зміна клімату та пандемія.
Порядок денний: встановлення миру та сталий розвиток
Казахстан завжди був глибоко прихильний до багатостороннього підходу, постійно прагнучи до нових майданчиків для міжнародного діалогу і спільних дій.
Крім нашої постійної роботи в галузі ядерного роззброєння і нерозповсюдження, ми активно просуваємо створення нового багатостороннього відомства, зосередженого на біобезпеці, з метою запобігання руйнівним наслідкам штучних пандемій і біотероризму в глобальному масштабі.
Ми також пишаємося тим, що цього року є співголовами, поряд із Францією, першого саміту «Одна вода», мета якого – об’єднати країни і спільноти в усьому світі, що зіштовхуються з проблемами нестачі води та опустелювання. Крім того, ми запропонували розмістити у себе новий Регіональний центр ООН з цілей сталого розвитку (ЦСР) по Центральній Азії та Афганістану для координації регіональних зусиль по боротьбі з наслідками зміни клімату.
Ми також не боїмося пропонувати свою допомогу в пошуку рішень затяжних конфліктів. Це підтверджується нашим нещодавнім зобов’язанням провести мирні переговори між Азербайджаном і Вірменією – зусилля, яке підкреслює нашу віру в силу середніх держав для просування діалогу і сприяння миру.
Наступного року виповнюється 50 років Гельсінському заключному акту, що є цінною можливістю замислитися над поверненням і відродженням розбіжностей серед великих держав світу в пост-холодній війні.
Однак, що більш важливо, шлях до глобальної єдності не є непроторенним – ним успішно йшли й раніше. Світ уже долав розбіжності і зможе зробити це знову за допомогою дипломатії та діалогу.
Нам усім слід працювати разом, щоб вдихнути нове життя в наш світ
З багатосторонньою системою, що перебуває під серйозною напругою, потрібні країни всіх розмірів – великі, середні та малі – щоб вдихнути в неї нове життя. Однак, з огляду на те, що великі держави все менше готові довіряти цьому процесу, а малі країни не мають достатнього впливу, обов’язок середніх держав – очолити цей рух.
Такі країни, як Казахстан, повинні виступити з новими силами і заявити про свою роль не тільки як учасників, а й як відповідальних гравців на глобальній арені.
У цей критичний момент ми закликаємо всіх наших міжнародних партнерів приєднатися до нас у зміцненні багатостороннього підходу – для пожвавлення та інвестування в глобальну систему, в якій ми багато чого досягли.
Нехай наші колективні дії відображають нашу прихильність не тільки до більш мирного сьогодення, а й до процвітаючого і гармонійного майбутнього. Завдання важке, але з рішучістю, лідерством і твердою прихильністю діалогу ми можемо перетворити сьогоднішні виклики на завтрашні успіхи. Давайте очолимо шлях до епохи багатостороннього оновлення».
Зазначимо, що це не перша стаття лідера Казахстану. Наприклад, 20 вересня 2023 року американське друковане та інтернет-видання про політику The Hill опублікувало статтю Касим-Жомарта Токаєва про ООН.
