Україна цього року може отримати щонайменше п’ять біометанових заводів, вважає голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха.
“Дуже позитивно розвивається тема біометану. Минулого року встигли ухвалити базовий законопроєкт (№5464 від 21 жовтня 2021 року). Також подорожчав природний газ, і зараз вигідніше робити біометан, ніж пускати біогаз на електрику. Компанії в цьому зацікавлені, і я думаю, що цього року ми побачимо щонайменше п’ять біометанових проєктів”, – сказав Гелетуха на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
Він зазначив, що реалізація такої кількості проектів під час війни буде позитивним сигналом, а після війни Україна буде здатна будувати до сотні таких заводів на рік.
Гелетуха уточнив, що вже в найближчі лютневі дні перший завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік запустить у Чернігівській області компанія “Галс-Арго”. Крім того, компанія має запустити також проєкт потужністю 10 млн куб. м у Київській області.
Як пояснив голова БАУ, у “Галс-Арго” є п’ять діючих біогазових установок, які виробляють електрику, але економічно вигідніше виробляти біометан.
Гелетуха додав, що ще три очікувані цього року проєкти потужністю 3 млн куб. м, 25 млн куб. м і 50 млн куб. м реалізують інші компанії. Один із заводів побудовано з нуля, чотири переобладнано на виробництво електрики з біогазу.
Крім того, голова БАУ повідомив, що сьогодні, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку, готовий розглядати кредити під біометанові проєкти на відміну від проєктів із виробництва “зеленої” електроенергії, оскільки оплати за неї нестабільні з боку компанії “Гарантований покупець”.
Він пояснив, що виробники біометану не залежать від “ГарПоку”, а також мають потенційну можливість його експорту. Водночас Галетуха назвав це питання “поки що дискусійним”.
“Зараз діє заборона на експорт природного газу, але біометан таким не є. Тому Міненерго щодо виробників біометану обіцяє не створювати жодних проблем, а внести запропоновані його партії (коли вони будуть) у квоту, яка дозволяється на експорт. Тобто обіцяє квотувати без обмежень”, – пояснив керівник БАУ.
При цьому він зазначив, що європейські компанії звертаються до асоціації із запитом щодо можливого експорту українського біометану, але очікують “і на перший біометан, і на сигнали від уряду, чи зможе він потрапити до Європи”.
“Це буде позитивний прецедент”, – резюмував Гелетуха.
Він додав, що українському бізнесу експорт біометану цікавіший за продаж його на внутрішньому ринку, оскільки в Європі платять так звану премію за поновлюваність, тобто за скорочення викидів парникових газів.
“Всередині України такої премії немає, а вона досить цікава. Готовність європейців її платити пов’язана з податком на викиди СО2 в розмірі EUR80 за тонну. Європейці готові купити дорожче біометан, щоб не платити цей податок”, – описав ситуацію Гелетуха.
Як повідомлялося, у липні 2022 року Регіональна газова компанія та агрохолдинг “Галс Агро” (власник ТОВ “Городище-Пустоварівська аграрна компанія”) уклали договір про приєднання біометанового заводу в Чернігівській області до газорозподільних мереж. Тоді повідомлялося, що на початку 2023 року готується перше в Україні фізичне приєднання потужностей заводу до газорозподільних мереж. Крім чернігівського проєкту, РГК анонсувала на друге півріччя 2023 року підключення до газорозподільних мереж другого біометанового заводу – у Вінницькій області.
У жовтні 2022 року РГК, “Галс Агро” і нідерландська STX Commodities B.V. підписали меморандум про співпрацю з метою продажу першого в Україні біометану в Європу.
“Ми поступово розвиваємо свій проєкт і зараз виходимо на фінальну стадію – планування продажу біометану в ЄС, що дасть нам змогу стабільно працювати і планувати розширення обсягів виробництва”, – заявив тоді директор “Галс-Агро” Сергій Кравчук.
ТОВ “Діоніс Біогаз Енерджі” (“Діоніс БГЕ”, Київ), яке запустило в середині лютого 2022 року новий біогазовий комплекс встановленою потужністю 4,5 МВт, також заявляло про інтерес до біометану.
