В Україні стартувала спільна інформаційна кампанія Офісу віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA). Її мета — привернути увагу до проблеми сексуального насильства, пов’язаного з війною, а також поінформувати українців про можливість звернутися до Центрів допомоги врятованим (ЦДВ). ЦДВ в 11 містах країни безплатно надають соціально-психологічну допомогу постраждалим від війни, зокрема, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Також у ЦДВ можна проконсультуватися щодо гуманітарної та медичної допомоги, знайти тимчасовий прихисток, розв’язати юридичні питання внутрішньо переміщених осіб (ВПО) тощо. Адреси та контакти центрів можна дізнатися на сайті.
Сексуальне насильство, пов’язане з війною, — це не лише зґвалтування, але й погрози та спроби зґвалтування, каліцтво статевих органів, примус до спостереження за сексуальним насильством над іншими людьми та інші дії, які застосовуються для деморалізації в умовах ведення воєнних дій. Станом на червень 2023 року Офіс Генерального прокурора України зафіксував 208 фактів сексуального насильства, пов’язаного з війною, а Центри допомоги врятованим — понад 100. Проте можна стверджувати, що ці цифри не відображають реальної кількості постраждалих. За словами Праміли Паттен, спецпредставниці генсекретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфліктів, на кожен офіційно зареєстрований випадок сексуального насильства, пов’язаного з війною, в Україні припадає від 10 до 20 незареєстрованих.
«Досвід сексуального насильства, пов’язаного з війною, завдає глибокої психологічної травми та руйнування фізичної, соціальної, психологічної та духовної цілісності людини. Постраждалі часто не наважуються поділитися пережитим навіть із найріднішими через страх, відразу, сором. Не можна вимагати від них розповідати про все й одразу. Рідним та друзям врятованих від сексуального насильства, пов’язаного з війною, слід зберігати терпіння, давати врятованим виговоритися, слухати їх уважно, а також поважати їхнє право на приватність та анонімність. При цьому важливо розуміти, що забезпечити ефективну допомогу врятованим від сексуального насильства, пов’язаного з війною, можуть виключно кваліфіковані спеціалісти», — каже Валерія Палій, президентка Національної психологічної асоціації.
Соціальне відео, що вийшло до старту інформаційної кампанії, розповідає про відчуття та емоції, які переживають врятовані від сексуального насильства, пов’язаного з війною, а також про важливість підтримки постраждалих близькими та отримання професійної допомоги.
«Центри допомоги врятованим – це комплексна підтримка, орієнтована виключно на потреби постраждалих. Свого роду місток між травматичним досвідом людини та готовністю, можливо, у майбутньому свідчити. Тому, так важливо щоб якомога більше громадян знали про існування таких сервісів. Звертались по допомогу і відчували себе безпечно. Відновлення справедливості починається з турботи про кожного постраждалого, їхнього повернення до нормального життя», – зазначає Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Центри допомоги врятованим працюють у Києві, Львові, Запоріжжі, Дніпрі, Чернівцях, Мукачеві, Одесі, Кропивницькому та Полтаві, а у Харкові та Херсоні розгорнули мобільні центри. Станом на червень 2023 року в них отримали допомогу понад 17 000 осіб.
«За час роботи Центрів допомоги врятованим, створених за сприяння нашого фонду, ми усвідомили, наскільки важливо поширювати інформацію про те, що така допомога в принципі існує і що по неї можна й треба звертатися до фахівців. Маємо робити все можливе, аби постраждалі не почувалися самотніми й відчували, що про них не забувають та піклуються. Ця інформаційна кампанія покликана нагадати врятованим від сексуального насильства, пов’язаного з війною, що ми поруч, що ми не залишимо їх і будемо підтримувати стільки, скільки потрібно», — говорить Хайме Надаль, представник Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA).
Центри допомоги врятованим створені за ініціативи Офісу віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння урядової уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення, завдяки фінансовій підтримці урядів Бельгії, Франції, Швеції та у співпраці з місцевими органами влади та громадськими організаціями.
