ПАП “Агропродсервіс” (Тернопільська обл.) реалізує проєкт будівництва нового комбікормового заводу та біогазової станції потужністю 3 МВт для посилення енергонезалежності та розширення експортного потенціалу агрохолдингу, повідомив комерційний директор компанії Тарас Баран.
“Екологічні вимоги стимулюють до вдосконалення: ми отримуємо єврономери на ферми, а також готуємося до реалізації проєкту біогазового заводу на 3 мегавати. Це також дасть змогу стати більш стійкими до перебоїв зі світлом”, – сказав він на конференції Soybean Market: Growing. Processing. Trade.
Новий комбікормовий завод буде оснащено власною лінією з переробки сої. Його запуск дасть холдингу можливість розділити виробничі потоки: новий завод повністю забезпечуватиме внутрішні потреби компанії у кормах для свиней і ВРХ, тоді як потужності діючого цеху переробки сої (близько 2,5 тис. тонн на місяць) буде вивільнено виключно під роботу на експорт і зовнішню реалізацію.
Як підкреслив Баран, стратегія компанії базується на вертикальній інтеграції та створенні доданої вартості на кожному етапі. Наразі “Агропродсервіс” переробляє близько 30 тис. тонн сої на рік і виробляє з неї олію та макуху. Компанія вже має сертифікацію non-GMO, що дає змогу отримувати цінову премію при реалізації продукції на ринках Німеччини та Чехії.
ПАП “Агропродсервіс” створено у 1999 році, є багатопрофільним агрохолдингом, що працює у Тернопільській та Івано-Франківській областях. Обробляє близько 45-50 тис. га землі, володіє елеваторними потужностями на 200 тис. тонн зберігання, насіннєвим і комбікормовим заводами. Холдинг входить до п’ятірки найбільших виробників свинини в Україні (60 тис. голів), а також утримує 16 тис. голів ВРХ та 600 тис. голів птиці.
Агрохолдинг у 2025 році інвестував 45 млн грн у запуск заводу продовольчих товарів “Бабуся Маруся” на базі індустріального парку “Західноукраїнський промисловий хаб”. Підприємство спеціалізується на виробництві овочевої консервації, солінь та напівфабрикатів із проєктною потужністю 650 тонн продукції на рік. Крім того, на території хабу працюють підрозділи компанії “Наша птиця” (переробка курятини) та “Тернопільський м’ясокомбінат”.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, кінцевими бенефіціарами ПАП “Агропродсервіс” є Тетяна Чайківська (70%) та Андрій Баран (30%). До 2020 року власником бізнесу був засновник компанії, наразі – секретар аграрного комітету Верховної Ради Іван Чайківський.
Приватне підприємство “Агрофірма “Дзвони” (Львівська обл.) розпочало будівництво сучасного комбікормового заводу потужністю 240 тонн продукції на добу, повідомляється на сайті проєктно-будівельної компанії “ЧИФ”.
“Створення власного комбікормового виробництва дозволить нам повністю контролювати якість кормів, бути незалежними від зовнішніх постачальників і системно розвивати напрям тваринництва. Ми будуємо виробництво не на кілька років, а на десятиліття вперед”, — зазначив директор і власник ПП “Агрофірма “Дзвони” Зіновій Максимишин.
Згідно із повідомленням, Новий комплекс дозволить господарству створити замкнений цикл виробництва: від вирощування власного зерна до виготовлення кормів для тваринництва. Технологічне оснащення заводу включатиме лінії дробарки, змішування, мікродозування, грануляції, а також лінію переробки сої та систему напилення рідин на гранулу. Об’єкт зводиться у співпраці з нідерландським виробником обладнання Van Aarsen.
За словами регіонального менеджера з продажу Van Aarsen Тобі Янссена (Toby Janssen), цей завод стане сучасним виробництвом європейського рівня.
“Ми бачимо, що українські підприємці продовжують інвестувати у розвиток навіть у складних умовах війни, і це викликає щиру повагу”, — підкреслив він.
ПП “Агрофірма “Дзвони” (с.Болотня Львівської обл.) засноване у 1999 році, обробляє близько 9 000 га землі у Золочівському та Львівському районах Львівської області, а також 200 га у Тернопільській області. Профільні культури: озимі ріпак, пшениця, соя. Виробнича інфраструктура включає елеваторний комплекс потужністю одночасного зберігання 42 тис. тонн зерна. Підприємство також спеціалізується на овочівництві, під яке відводить щорічно близько 120 га (капуста, морква, буряк). Для їх зберігання побудовано власне сховище на 3,5 тис. тонн.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, чистий прибуток агрофірми за 2025 рік зріс у 3,2 раза порівняно з 2024 роком — до 222,69 млн грн. Виручка компанії за звітний період склала 595,94 млн грн, а вартість активів зросла на 36,2% — до 1,3 млрд грн. Чисельність персоналу на кінець року становила 126 осіб. Кінцевим бенефіціаром є Зіновій Максимишин.
KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) на 2026 рік виграла тендер на виготовлення хоперів для нового комбікормового заводу, який будується у Харківській області, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно із повідомленням, KMZ Industries для розширення виробничих потужностей замовника у рамках проєкту має виготовити 16 металевих силосів загальною місткістю 1084 куб. м. Хопери будуть забезпечувати зберігання сировини та напівфабрикатів для комбікормового виробництва.
“Інвестиції у комбікормове виробництво свідчать про прагнення аграрних компаній підвищувати додану вартість, вибудовувати більш замкнені виробничі цикли та розвивати внутрішню переробку. Саме такі проєкти формують довгострокову основу для зростання галузі та визначають вектор розвитку українського агропромислового комплексу”, – зауважили у компанії
Для KMZ Industries цей проєкт є першим досвідом співпраці з замовником і водночас продовженням роботи у сегменті агропереробки, де компанія уже має практичний досвід реалізації подібних рішень.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
KMZ INDUSTRIES, TENDER, комбікормовий завод, силос, Харківщина
Комбікормовий завод у Полтавській області планує розширювати потужності для переробки зерна кукурудзи та гороху, повідомила програма USAID Агро у Facebook.
Згідно з повідомленням, грантовий проєкт у співпраці з агентством реалізовуватиме Лохвицький комбікормовий завод.
У рамках проєкту підприємство розпочинає будівництво круп’яного заводу, який вироблятиме кукурудзяну крупу та борошно, а також перероблятиме горох. Запуск роботи планується в листопаді цього року.
Очікується, що завод вироблятиме до 120 т зерна на добу. Він працюватиме на новому обладнанні українського виробника. Завод планує співпрацювати з фермерами, які вирощуватимуть кукурудзу на наданому їм посівному матеріалі.
Корпорація “Крупець” завершила будівництво в Рівненській області найпотужнішого на заході України комбікормового заводу, повідомили компанія-підрядник “Реноме Євробуд” і голова Рівненської обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Коваль.
“Вдячний бізнесу, який вірить у нашу перемогу і не боїться вкладати кошти в розвиток регіону. Поява такого підприємства – це не лише про розвиток тваринництва на Рівненщині, а й про додаткові робочі місця, наповнення бюджетів та розвиток території”, – написав Коваль у Telegram.
За інформацією підрядника, на заводі вироблятимуть розсипчасті та гранульовані комбікорми, а також кормові добавки для птиці, великої рогатої худоби та свиней. Потужність підприємства – 30 тонн/год.
У 2023 році повідомлялося, що “Крупець” будує також нову птахофабрику в с.Ситне Дубенського району.
Агрокорпорація “Крупець” працює із земельним банком у 7 тис. га, спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур, виробництві курячих яєць, м’яса бройлерів, комбікормів, сушінні та зберіганні зерна.
В її структурі є елеваторно-сушильні комплекси для одночасного зберігання 60 тис. тонн зерна, комбікормовий та олійноекстракційний заводи, лінія з переробки сої, чотири птахокомплекси.
Підприємства агрокорпорації “Крупець” (“Птахофабрика Крупець”, Крупецький комбікормовий завод, сільськогосподарське підприємство “Агропан Крупець”, а також олійне “КрупОйлКорм”) є одними з найбільших господарств із виробництва та реалізації харчових курячих яєць у Західному регіоні України.
