Загальні витрати провідних вітчизняних виробників топ-100 лікарських засобів на компенсацію залишків дистриб’юторам після зниження відпускних цін з 1 березня перевищили 601,7 млн грн, свідчать дані, отримані агентством «Інтерфакс-Україна» від учасників фармринку.
Зокрема, за залишки товару, які на момент зниження цін уже було поставлено фармдистриб’юторам і аптекам, фармкомпанія «Фармак» виплатила 150,7 млн грн, «Дарниця» – 107 млн грн, Київський вітамінний завод (КВЗ) – 83 млн грн, «Артеруїм» – 78,08 млн грн, «Кусум-фарм» – 58,87 млн грн, «Юрія-Фарм» – 43,6 млн грн, «Інтерхім» – 28,45 млн грн, Борщагівський хімфармзавод (БХФЗ) – 26,04 млн грн, фармфірма «Віола» – 2,46 млн грн.
Загальний чистий збиток компаній від зниження цін перевищив 1,741 млрд грн.
За інформацією учасників фармринку, більшу частину подорожчання ліків за три воєнні роки створила аптечна ланка. Так, ціни виробника за три роки війни зросли на 18-45%, тоді як роздрібні ціни – на 79%, аптечні націнки в грошовому вираженні зросли на 125-340%.
Водночас учасники ринку зазначають, що на ринку після введення обмежень на маркетингові виплати почала фіксуватися тенденція до зростання роздрібних націнок з боку низки аптечних мереж на тлі зниження закупівельних цін. Таким чином, аптеки піднімають націнки до максимально дозволеного рівня, не маючи на це об’єктивних причин.
При цьому, коментуючи вплив зниження цін на розвиток аптечної мережі, оператори фармринку зазначають, що національна політика у сфері охорони здоров’я має враховувати оптимальну кількість аптек, а також щільність населення, попит, географію розташування. Водночас збільшення кількості аптек у містах за одночасного дефіциту персоналу є системною проблемою. Тож певна оптимізація мереж з урахуванням споживання та попиту може допомогти вирішити дефіцит кадрів, зменшити витрати та підвищити ефективність роботи.
Утім, учасники фармринку очікують від регуляторів оновлення механізмів прозорого ціноутворення та продовження реформи. Зокрема, вони обговорюють механізми реферування цін, правила прозорого маркетингу та регуляторного коригування цін.
Як повідомлялося, у лютому президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО України від 12 лютого про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців. Згідно з цим рішенням, уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня знизять ціни на 30%. Також воно передбачає встановлення з 1 березня заборони на здійснення маркетингових послуг та послуг із просування лікарських засобів, пов’язаних із реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачеві, до запровадження Кабінетом міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Виконуючи рішення РНБО, вітчизняні виробники найпопулярніших лікарських засобів підписали декларацію про зниження на 30% цін на 100 найпопулярніших препаратів з 1 березня. Серед підписантів, зокрема, асоціація «Виробники ліків України» (АВЛУ) та фармкомпанії «Фармак», «Борщагівський хімфармзавод» (БХФЗ), «Дарниця», корпорація «Артеріум», Київський вітамінний завод, «Юрія-Фарм», «Інтерхім», «Кусум Фарм» і фармфарбріка «Віола».
Пізніше, у березні, МОЗ отримало додаткові пропозиції щодо зниження з 1 квітня цін на 273 препарати від 26 виробників, представлених у топ-100 найпопулярніших препаратів, ціни на які знизилися з 1 березня. Пропозиції щодо 273 препаратів подали «Фарма Старт» (компанія Асіпо), «Валартин Фарма», «Астрафарм», «Біофарма Плазма», «Інфузія», «Фармацевтична фірма «Здоров’я», Фармфірма «Віола», АТ «Лекхім», ПрАТ «Технолог», ТОВ «НВФ “Мікрохім”, “Новофарм-Біосинтез”, “Тернофарм”, “Лубнифарм”, “Фарматрейд”.
Додаток: Фінансові показники дев’яти виробників: баланс витрат і очікувань (у млн грн)
Джерело: Інтерфакс-Україна
Українські аграрії, які купили в листопаді сільгосптехніку вітчизняного виробництва, отримають від держави 231,5 млн грн часткової компенсації (25% вартості), повідомляється на сайті Міністерства економіки.
“У листопаді заявки на часткову компенсацію подали 792 агровиробники, які купили понад 1,3 тис. одиниць техніки та обладнання українського виробництва на суму 1,1 млрд грн. За умовами програми держава повертає їм 231,5 млн грн. Від початку роботи програми аграрії придбали техніки та обладнання на суму понад 4,2 млрд грн. Загальна сума компенсацій від держави за цей період становила понад 876,7 млн грн”, – зазначила перша віцепрем’єрка – міністр економіки Юлія Свириденко.
Відомство зазначило, що найбільше компенсацій у листопаді перераховано через Ощадбанк (62,7 млн грн), ПриватБанк (58 млн грн) та Райффайзен Банк (25,2 млн грн). Загалом кошти перерахували через 24 банки із 33 фінустанов, що беруть участь у програмі.
За кількістю техніки, придбаної з початку дії програми, з квітня 2024 року, лідирують аграрії Полтавської (532 одиниці), Черкаської (458) та Кіровоградської (417) областей. За вартістю техніки – Тернопільська (388,9 млн грн), Київська (388,6 млн грн) та Сумська (373,5 млн грн) області. Аграрії цих регіонів лідирують і за обсягами отриманої компенсації: Тернопільська – 81 млн грн, Київська – 80,9 млн грн, Сумська – 77,8 млн грн.
Аграрії, які придбали у вересні 2024 року сільгосптехніку та обладнання українського виробництва, отримають приблизно 150 млн грн компенсації від держави, повідомляють на сайті Міністерства економіки.
“Ми продовжуємо підтримувати українське машинобудування. Підписали наказ про спрямування майже 150 млн грн як компенсацію для аграріїв, які купили нову техніку та обладнання українського виробництва. Таким чином, стимулюємо попит на вітчизняний продукт. Наразі в реєстрі вже 133 виробники та майже 11,8 тисячі одиниць техніки та обладнання. Ми сподіваємося, що їх побільшає”, – зазначила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
У Мінекономіки уточнили, що кошти будуть спрямовані до 25 уповноважених банків за заявками покупців, які надійшли у вересні. Найбільші суми компенсації отримають покупці техніки через ПриватБанк (понад 52 млн грн), Ощадбанк (31,8 млн грн) і ПроКредит Банк (15 млн грн).
Загалом за час існування програми аграріям нараховано (включно з нинішнім наказом) понад 395 млн грн, зокрема, за квітень – 220 тис. грн, за травень – 18,6 млн грн, за червень – 66,4 млн грн, за липень – 61,5 млн грн, за серпень – 98,5 млн грн, за вересень – 149,98 млн грн.
Участь у програмі 2024 року взяло понад 1700 аграріїв, які придбали українську техніку на суму майже 1,9 млрд грн.
Найбільшу кількість заявок на компенсацію за придбану с/г техніку та обладнання подали в таких областях: Одеській – 178, Кіровоградській – 170, Полтавській – 157, Миколаївській – 148, Черкаській – 135, Вінницькій – 120.
Як повідомлялося, держпрограма компенсації аграріям придбання сільгосптехніки та обладнання українського виробництва – складова політики “Зроблено в Україні”. Отримати компенсацію можуть аграрії, які купили техніку та обладнання з Переліку на сайті Мінекономіки. Для цього їм потрібно подати до уповноваженого банку заявку та документи, що підтверджують покупку.
Виробники, які бажають включити свою техніку до переліку, можуть звернутися до Мінекономіки за офіційною електронною поштою – meconomy@me.gov.ua. Заявка має бути подана в електронній формі з використанням електронного підпису або інших засобів ідентифікації, що дають змогу встановити особу керівника або уповноваженої особи.
Список техніки та обладнання регулярно оновлюється після перевірки локалізації виробництва. Рівень локалізації має перевищувати 60% (40-45% для тракторів, комбайнів, спецтехніки тощо). Відповідність виробників встановлюється згідно з критеріями, зазначеними в постанові Кабінету міністрів № 130 (зі змінами), нагадали в Мінекономіки.
Кабінет міністрів України затвердив порядок використання коштів для часткової компенсації аграріям купівлі сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Цього року ми виділяємо 1 млрд грн на програму часткової компенсації аграріям, які купують сільгосптехніку нашого українського виробництва. Будемо компенсувати 25% вартості. Затверджуємо сьогодні відповідний порядок використання коштів і вдосконалюємо деякі елементи цієї програми”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
Від зазначив, що за оцінкою Міністерства економіки програма дасть змогу подвоїти частку вітчизняної сільгосптехніки на внутрішньому ринку.
“Імпорт зменшиться приблизно на 10%. Відбудеться переоснащення 4,5 тисяч виробників. Буде додатково створено близько 1 тисячі робочих місць, що своєю чергою дасть більше податків до бюджету”, – заявив прем’єр.
Уряд України розширив умови надання державних грантів за програмою “єРабота” на розвиток садівництва, зокрема, збільшив компенсацію вартості проєктів висаджування виноградників із 225 тис. грн до 330 тис. грн за 1 га насаджень, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства в середу.
Зазначається, що відповідні зміни до постанови Кабміну від 21 червня 2022 року №738 внесено постановою №241 за ініціативою Мінагрополітики.
Зазначається, що погодженим документом пропонується змінити умови висадки та облаштування насадження на земельній ділянці або на суміжних ділянках.
Згідно з новими нормами, гранти надаватимуться не лише для висаджування не більш як 25 га насаджень зі встановленням системи зрошення та водозабору, а й для облаштування насадження на земельній ділянці чи на суміжних земельних ділянках, загальна площа якої становить від 1 до 25 га.
Постановою також допускається розташування між земельними ділянками господарських шляхів, прогонів, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень, рубежів (річок, струмків, каналів, лісосмуг, рослинних смуг, дерев, стежок, ярів, яру, ярів, заболочених земель).
Згідно з ухваленим документом, водночас Кабмін зобов’язав одержувачів грантів під час реєстрації заяви на порталі “Дія” прикріплювати скановані копії проєкту будівництва модульної теплиці з кошторисною документацією, що має бути підписана розробником проєкту, і проєкт зрошення (в разі відсутності відповідного розділу з розрахунками в проєкті будівництва модульної теплиці) із зазначенням джерел водозабору (раніше кошторис проєкту і зазначення джерел водозабору не вимагалися).
Урядова грантова програма “єРабота” діє з 1 липня 2022 року і передбачає підтримку малого та середнього бізнесу. Серед її переваг – можливість для кожного охочого створити або розвивати власний бізнес за напрямами “Своя справа”, “Свій сад”, “Своя теплиця”, “Новий рівень”.
У 2023 році було видано 131 наказ на гранти для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства (432,8 млн грн) і тепличного господарства (159,4 млн грн). Передбачається, що це дасть змогу створити близько 15 тис. робочих місць.
Гранти надаються в розмірі не більше 70% вартості проєкту і не більше 10 млн грн. Одержувач гранту має профінансувати власними або кредитними коштами щонайменше 30% від вартості проєкту. Обов’язковою умовою є працевлаштування певної кількості працівників: для садів – від 5 до 10 постійних і 125-425 сезонних робітників залежно від найменування насаджень, для теплиць – не менше 4 постійних і 10 сезонних на 1 га.
Фінансування агровиробників за урядовою програмою “єРабота” впродовж 2024-2025 рр. здійснюється завдяки підтримці Світового банку в рамках “Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)”.
Понад 8 тисяч підприємців протягом минулого року отримали компенсацію в розмірі 181 млн грн за працевлаштування понад 14,4 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО), повідомила прес-служба Міністерства економіки у вівторок.
Відомство зазначило, що оскільки компенсацію встановлено в розмірі мінімальної заробітної плати, то з 1 січня цього року вона збільшилася з 6700 грн до 7100 грн, а з 1 квітня підвищиться до 8000 грн.
“Крім того, збільшено тривалість виплати компенсації – з двох до трьох місяців, а за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю роботодавець зможе отримувати таку компенсацію шість місяців”, – наводяться в релізі слова заступниці міністра Тетяни Бережної.
Як повідомлялося, у квітні 2022 року уряд запровадив програму компенсацій для роботодавців з метою стимулювання підприємців брати на роботу внутрішніх переселенців.
