Міністерство економіки пропонує підвищити мінімальну зарплату (МЗП) з 2024 року – до 7651 грн місяць з нинішніх 6700 грн, повідомила Федерація профспілок України (ФПУ) за підсумками засідання спільної робочої комісії профспілок, роботодавців та уряду зі встановлення розміру МЗП, що відбулося 25 травня.
Із посиланням на заступника міністра економіки Тетяну Бережну уточнюється, відповідну пропозицію Мінекономіки вже направило Міністерству фінансів.
Крім того, відомство виступає за підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, замороженого з 1 грудня 2021 року на рівні 2893 грн до 3443 грн.
Водночас вказується, що, за інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах квітня 2023 року становив 7782 грн на місяць.
За словами Бережної, Мінекономіки також перебуває в процесі перегляду попередніх показників макропрогнозу на наступний бюджетний період, який Мінфін очікує до 19 червня 2023 року в рамках підготовки держбюджету-2024.
Заступник голови ФПУ Василь Андрєєв і керівниця департаменту з питань бюджету та оплати праці апарату ФПУ Світлана Макогонюк зазначили, що профспілки пропонують установити мзп на 2024 рік на рівні 9435 грн – не нижче за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін 2023 року.
Вони також нагадали, що ЄС рекомендує встановлювати МЗП на рівні 50% середньої заробітної плати.
Зі свого боку представник сторони роботодавців Сергій Біленький зазначив, що вони розраховують у 2024 році на підвищення МЗП у межах 10-15% поточного рівня.
Як повідомлялося, з 1 жовтня 2022 року мзп в Україні зросла на 200 грн – до 6700 грн.
Встановити терміни розрахунків товаровиробників та рітейлерів у 24-30 діб як компроміс та дещо розширити список товарів для ефективної безперебійної роботи обох сторін запропонувало Мінекономіки на зустрічі з асоціаціями харчової промисловості 11 жовтня.
“Ми намагаємося зблизити позиції сторін. Зокрема, як компромісний варіант пропонуємо встановити терміни розрахунків у 24 або 30 діб. Якщо сторони не домовляться, ми змушені будемо задіяти інші механізми, хоча уряд принципово проти посилення регулювання”, – цитує першого віце-прем’єра – Міністра економіки Юлії Свириденко прес-служба відомства.
За її словами, питання розрахунків за поставлені товари справді болюче, оскільки кожна зі сторін вважає, що кредитує власним коштом іншу.
“Йдеться, зокрема, про розрахунки за товари, які мають суттєву соціальну значущість, та про заборгованість за раніше поставлений товар. Уряд вважає, що оптимальним рішенням є узгодження позицій виробників та продавців у процесі діалогу та посилення дисципліни розрахунків”, – зазначила Свириденко.
Під час зустрічі також порушувалися питання забезпечення галузей харчової промисловості пільговим газом, кредитування харчових та переробних підприємств за програмою “5-7-9”, безперебійного постачання підприємствам харчопрому електроенергії під час віялових відключень, а також питання обмеження експорту насіння соняшнику та отримання дозволу на транзакції. з окремих видів операцій з імпорту.
У Мінекономіки зазначили, що наразі газ за пільговими цінами одержують підприємства хлібопекарської галузі та виробники молокопродуктів, а можливості розширити відповідний перелік зараз у країни відсутні. Як пояснила Свириденко, для початку потрібно забезпечити пільговим газом населення, але з огляду на важливість стабільної роботи підприємств галузі питання про можливість закупівлі додаткових обсягів газу для пільгових поставок харчівникам буде опрацьовано.
За даними відомства, глава Мінекономіки також підтримала прохання харчовиків щодо включення підприємств галузі до переліку критичної інфраструктури, що дозволить їм отримувати електроенергію навіть під час віялових відключень. За її словами, це питання буде опрацьоване з Міненерго та місцевою владою, яка формує відповідні списки.
