Міністерство освіти і науки розробило рекомендації для закладів вищої, передвищої та професійно-технічної освіти щодо підготовки до нового 2024/2025 навчального року.
“Росія і далі завдає ударів по критичній інфраструктурі нашої країни, що призводить до обмежень у використанні енергоресурсів на всій території України. Це впливає на безпеку всіх учасників освітнього процесу та на заклади освіти. Наша мета – забезпечити підготовку закладів освіти до проходження нового осінньо-зимового періоду та опалювального сезону з урахуванням можливостей залучення альтернативних джерел енергії та гнучкого графіка освітнього процесу, адаптованого до ощадливого використання енергоресурсів”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зокрема, для закладів вищої освіти та фахової передвищої освіти рекомендовано розпочати навчальний 2024/2025 рік у першій половині серпня для всіх здобувачів, окрім першокурсників, а також використовувати суботні дні як робочі в теплі місяці року.
Також із середини листопада 2024 року до середини березня 2025 року рекомендується планувати проведення заліково-екзаменаційної сесії, практичної підготовки, виконання курсових і кваліфікаційних робіт та подовжених канікул, а якщо потрібно, – продовжити заняття в дистанційному форматі.
Крім того, за необхідності рекомендується продовжити освітній процес у 2024/2025 навчальному році до кінця липня 2025 року для всіх, крім випускних курсів.
У міністерстві пропонують у тилових регіонах забезпечити проведення освітнього процесу здебільшого в аудиторному форматі з огляду на безпеку та за погодженням з обласними військовими адміністраціями, а в прифронтових і прикордонних областях, де існує ризик обстрілів, освітній процес пропонується здійснювати в укриттях.
Серед іншого, рекомендується передбачити функціонування локальних систем оповіщення про надходження сигналу “Повітряна тривога” або інших відповідних сигналів оповіщення в навчальних корпусах і гуртожитках закладів освіти.
Для закладів професійної (професійно-технічної) освіти рекомендується розпочати навчальний рік раніше за 1 вересня для учнів другого та третього курсів, використовувати суботні дні як робочі в теплі місяці року, а у разі потреби також продовжити освітній процес до кінця липня 2025 року, крім випускних курсів.
Також рекомендується організувати навчання в очному форматі за обов’язкової наявності укриттів, а якщо є недостатня кількість місць в укриттях, організувати навчання позмінно.
Зазначається, що, якщо виробничу практику неможливо організувати у звичайному режимі, рекомендуємо використовувати навчальні майстерні та лабораторії, а якщо є потреба та можливості, забезпечити її проходження дистанційно.
Міністерство освіти і науки презентувало проєкт порядку прийому до вишів у 2023 році на основі вдосконаленого національного мультипредметного тесту (НМТ).
“Сьогодні єдиним інструментом вступу є зовнішнє незалежне оцінювання, але зважаючи на безпекову ситуацію, ми моделюємо максимально безпечний вступ, зважаємо на думку батьків і абітурієнтів, і подаємо на розгляд Верховної Ради спільно узгоджену модель прийому в рамках удосконаленого національного мультипредметного тесту щодо вступу 2023 року”, – сказав міністр освіти та науки Сергій Шкарлет на брифінгу щодо моделі вступної кампанії у 2023 році в п’ятницю.
Зокрема, удосконалений національний мультипредметний тест складатиметься з двох обов’язкових предметів: українська мова та математика, а також одного предмета на вибір: історія України, іноземна мова (англійська, французька, німецька або іспанська мова), фізика, хімія або біологія (зробити вибір необхідно буде під час реєстрації на НМТ).
Тривалість тестування буде 180 хвилин, до якого увійдуть три блоки предметів, а час можна буде розподіляти за блоками самостійно.
З української мови, історії України, хімії та біології буде по 30 тестових завдань, з іноземних мов – 32 завдання, з математики – 22 завдання та з фізики – 20 завдань.
Новацією 2023 року під час складання НМТ буде те, що запроваджується мінімальний прохідний бал, який дорівнюватиме щонайменше 10% для кожного предмета, залежно від максимальної кількості балів, що буде запропоновано в тому чи іншому варіанті тесту.
Згідно з проєктом, вступники допускатимуться до конкурсного відбору на місця державного (регіонального) замовлення та можуть бути рекомендовані або переведені на такі місця за наявності конкурсного бала не менше ніж 130 (для дітей загиблих захисників України ця умова не застосовується).
Конкурсний бал для вступу на основі повної загальної середньої освіти та освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра не може бути меншим за 150 балів для спеціальностей “стоматологія”, “медицина”, “педіатрія” галузі знань “охорона здоров’я”, не може бути меншим за 140 балів для спеціальностей галузей знань “право”, “публічне управління та адміністрування”, “міжнародні відносини”, спеціальності “фармація, промислова фармація”.
Згідно з правилами вступники на мистецькі та спортивні спеціальності складатимуть НМТ і творчий конкурс.
Крім того, у міністерстві повідомляють, що замість результатів НМТ 2023 року можна буде скористатися результатами НМТ 2022 року або зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) 2020/2021 років.
Вступників до магістратури зараховуватимуть за результатами єдиного вступного іспиту (ЄВІ) – тест загальної навчальної компетентності та тест з іноземної мови для всіх спеціальностей, та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) (на спеціальності галузей “соціальні та поведінкові науки”, “журналістика”, “управління та адміністрування”, “право”, “публічне управління та адміністрування”, “міжнародні відносини”) або фахового іспиту в закладі освіти для вступу на інші спеціальності.
Крім того, без зовнішніх іспитів (НМТ, ЄВІ, ЄФВВ), а лише за результатами вступних іспитів у закладі вищої освіти можна буде вступити на контракт на основі повної загальної середньої освіти, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра та освітнього ступеня бакалавра для навчання на спеціальності, яким надається особлива підтримка (53 спеціальності та 11 спеціалізацій).
Міністр зазначив, реєстрація на НМТ-2023 стартуватиме у квітні.
Вступники зможуть подавати до 20 заяв за всіма джерелами фінансування та підставами вступу, з яких не більше ніж 5 заяв на місця державного або регіонального замовлення.
“Ми узгодили позицію, що всі пільгові категорії, учасники з тимчасово окупованих територій, деокупованих територій матимуть змогу вступати за дистанційною моделлю за їхнім вибором. І впродовж трьох місяців вони будуть повинні укласти договір, приїхавши до закладу освіти на навчання”, – додав Шкарлет.
У вступній кампанії 2023 року не планується використовувати середні бали раніше отриманих документів про освіту та сільський коефіцієнт, а галузевий коефіцієнт буде використано для підтримки вступників на основі повної загальної середньої освіти та освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра з пріоритетним вибором однієї зі спеціальностей, якій надається особлива підтримка. Регіональний коефіцієнт буде визначено навесні залежно від військово-політичної ситуації в Україні.
Як і торік, окремою категорією для вступу залишаються заклади військової освіти та заклади зі спеціальними умовами навчання, прийом до яких здійснюватиметься за власними правилами таких закладів.
За словами голови комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, законопроєкт із зазначеним порядком прийому на 2023 рік буде ухвалено на найближчому засіданні парламенту.
Міністерство освіти і науки України опублікувало рекомендації щодо організації освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти у 2022/23 навчальному році.
«У новому 2022/23 навчальному році освітню діяльність у закладах позашкільної освіти МОН рекомендує розпочати 1 вересня 2022 року. Форма організації освітнього процесу (очна, дистанційна, змішана) визначається залежно від ситуації із безпекою у кожному населеному пункті», – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства.
У відомстві зазначають, що керівники навчальних закладів несуть персональну відповідальність за організацію безпечних умов для претендентів на освіту та всіх працівників установи у разі проведення освітнього процесу в очному форматі.
«Освітній процес у очному режимі здійснюється у приміщеннях чи будинках у межах розрахункової ємності споруд цивільного захисту, які можуть бути використані для укриття у разі сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів», – йдеться у повідомленні.
Проведення дистанційного освітнього процесу на території ведення бойових дій та тимчасово окупованих територіях запроваджується наказом (розпорядженням) засновника навчального закладу за погодженням з керівником адміністрації (без обов’язкового укладання трудового договору про дистанційну роботу у письмовій формі; головною умовою є своєчасне виконання завдань).
«Установи позашкільної освіти на підконтрольній Україні території виконують не лише освітню, а й виховну та соціальну функції, забезпечують психологічну підтримку та змістовне дозвілля для дітей із числа внутрішньо переміщених осіб. Ці заклади ефективно займаються патріотичним вихованням дітей та молоді, організовуючи військово-патріотичні заходи, благодійні та волонтерські акції», – заявляють у Міносвіти.
Згідно з повідомленням, за даними державної статистики, станом на 1 січня 2022 року в системі освіти працювало 1263 заклади позашкільної освіти, які відвідували понад 1 млн 14 тис. дітей.
Станом на 25 липня 2022 року зруйновано 12 закладів позашкільної освіти та 60 пошкоджено. Найбільше постраждали установи Донецької, Харківської, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Київської, Сумської та Чернігівської областей.
