5,8 тисячі нотаріусів працюють в Україні станом на кінець серпня за даними Єдиного реєстру нотаріусів Міністерства юстиції України. Від початку повномасштабної війни нотаріусів поменшало на 11%. Чверть від усіх нотаріусів країни працює в Києві. 82% таких фахівців — жінки.
5 845 нотаріусів працює в Україні. Від початку повномасштабної війни нотаріусів меншало, в середньому, на 200 фахівців на рік. Загалом, порівняно до 2021 року, наразі таких спеціалістів стало на 11% менше.
Варто зауважити, що Реєстр нотаріусів динамічний, адже до нього постійно додаються нові правники та вилучаються спеціалісти, які більше не мають права займатись нотаріальною справою. Відповідно, порівнювати кількість фахівців можна лише станом на конкретну дату.
Найбільше нотаріусів зареєстровано у Києві — 1 292 або 22%. Також фахівці обирають для своєї роботи Дніпропетровську область — 451 (8)%, Львівську — 446 або 8% та Одеську області — 420 або 7%.
Від початку повномасштабної побільшало нотаріусів у відносно безпечних регіонах країни: +5% у Черкаській та Київській областях, +2% у Рівненській та Вінницькій областях. Єдиний регіон, де кількість нотаріусів не змінилась — Тернопільська область: там працює 132 фахівці, як й було до початку повномасштабної.
Натомість у регіонах, наближених до фронту, фахівців поменшало: у 20 разів — на Луганщині, у 4 рази — на Херсонщині та Донеччині, в 1,8 раза на Запоріжжі, в 1,3 — на Харківщині.
Більшість українських нотаріусів ведуть приватну практику — таких фахівців 88% або ж 5139. Ще 12% або 687 фахівців на всю країну працюють в державних нотаріальних конторах та лише 0,3% — у державних нотаріальних архівах.
Переважна більшість українських нотаріусів — жінки: 82% або 4804 фахівці. Зазначимо, що, на відміну від багатьох інших сфер, повномасштабна війна не мала особливого впливу на гендерну перевагу в нотаріаті: у 2021 році жінок було 81%.
https://opendatabot.ua/analytics/notary-2025
Кількість реєстраційних дій у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно в першому кварталі 2024 року зросла на 38%, а у сфері бізнесу – на 23%, повідомив керівник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції Віктор Дубовик.
“Починаючи з 2020 року, я дотримуюся думки, що кількість реєстраційних дій є одним із важливих показників економічної активності в державі. Тому що більшість реєстраційних дій – це надходження до бюджету у вигляді адміністративного збору, виникнення нових прав та обов’язків у громадян і бізнесу, а також наявність попиту на послуги нотаріусів і державних реєстраторів”, – наводяться його слова на сайті Мін’юсту.
Дубовик уточнив, що за перші три місяці 2024 року було здійснено 2 млн 605,73 тис. реєстраційних дій щодо нерухомостіі 263,48 тис. – щодо бізнесу, тоді як за аналогічний період 2023 року – відповідно 1 млн 887,60 тис. і 214,26 тис.. Водночас, за його даними, кількість скарг, що надійшли на розгляд Офісу, у сфері нерухомості зросла ще істотніше – до 699 із 290 у першому кварталі минулого року, тоді як у сфері бізнесу ситуація, навпаки, покращилася: кількість скарг скоротилася до 115 зі 119.
Міністерства юстиції та фінансів відтермінували до 1 квітня 2024 року запровадження порядку повідомлення суб’єктом первинного фінансового моніторингу (СПФМ) держателя Єдиного держреєстру юридичних та фізичних осіб (ЄДРПОУ) про виявлення розбіжностей за підсумками перевірки про кінцевих бенефіціарів-власників та/або структури власності юросіб із відомостями в реєстрі.
“З метою вжиття всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу організаційних заходів, необхідних для запровадження механізму повідомлення власника ЄДРПОУ…”, – таку причину відтермінування назвало Міністерство юстиції в повідомленні на своєму сайті.
На такий самий строк відтерміновано і введення в дію порядку повідомлення про такі розбіжності та СПФМ, який їх виявив, спеціально уповноваженому органу.
Як повідомлялося, передбачалося, що ці порядки запрацюють із 1 грудня 2023 року.
