Президент Національної академії аграрних наук України (НААН) Ярослав Гадзало відсторонений від посади рішенням Печерського районного суду міста Києва до завершення досудового розслідування.
“Крім відсторонення від посади, суд частково задовольнив клопотання прокуратури про застосування запобіжного заходу, поклавши на підозрюваного ряд обов’язків… Через м’якість обраного запобіжного заходу сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу, оскільки обґрунтовано вважає, що існують ризики впливу підозрюваного на хід розслідування”, – повідомляється на сайті Офісу генерального прокурора у вівторок вранці.
Президент НААН підозрюється в пособництві в розтраті бюджетних коштів, вчиненій за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України).
“Він влаштував свого водія відразу в чотири державні агропідприємства, підконтрольні йому. Насправді водій там не працював, а лише возив президента НААН на службовому автомобілі одного з підприємств. У 2020 році президент НААН особисто затвердив штатні розклади, знаючи, що в кожному з підприємств фігурує той самий водій. Це дозволило нараховувати зарплату за роботу, яка фактично не виконувалася. В результаті цих дій з бюджету виплачувалися гроші за фіктивну роботу”, – повідомляється на сайті Державного бюро розслідувань.
Повідомляється, що особистий водій президента НААН отримав за рахунок державного бюджету заробітну плату на загальну суму понад 200 тис. грн.
Як повідомлялося, Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження за фактами зловживання службовим становищем посадовими особами НААН ще в серпні 2020 року, тоді після цього Гадзало було висунуто низку підозр, і він неодноразово відсторонювався від посади. Зокрема, його підозрювали в сприянні в призначенні на посаду керівника одного з державних підприємств, втручанні в діяльність працівника виконавчої служби, передачі 150 тис. га сільгоспземель академії в користування приватним особам. Гадзало заперечував, що керівництво академії отримує кошти за передачу землі під контроль іншим особам.
Національна аграрна академія наук (НААН) закликає чинну владу та Фонд державного майна (ФДМ) України до конструктивного діалогу щодо земель сільгосппризначення, які знаходяться у підпорядкуванні академії.
Про це на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” заявив головний учений секретар НААН, директор ННЦ Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва доктор технічних наук Валерій Адамчук.
Він нагадав, що НААН – державна самоврядна наукова організація, до складу якої входить 82 наукові установи, у тому числі вісім національних наукових центрів, 32 науково-дослідних інститути, 39 науково-дослідних станцій, біосферний заповідник “Асканія Нова”, 91 юридична особа – це державні підприємства. Із загальної кількості 175 юридичних осіб наразі в окупації перебувають 12, ще вісім у стадії банкрутства, неактивні – сім державних підприємств.
“НААН, станом на 1 січня 2025 року, виконала свої зобов’язання перед державою, які мали передувати оптимізації земельних ділянок, які були та є на балансі академії. Якщо в минулому році у нас було 462 тис. га землі, то після виконання відповідних розпоряджень уряду до сфери управління Фонду державного майна було передано 210 тис. га. Таким чином у НААН залишилося у використанні 276,7 тис. га, у тому числі 217 тис. га ріллі”, – наголосив представник президії академії.
Адамчук акцентував увагу на тому, що ФДМ ініціював підготовку проєкту розпорядження Кабінету міністрів, яким передбачається вилучення земельних ділянок не тільки у дослідних господарств НААН, але й у науково-дослідних установ і передача їх у постійне користування ДП “Резерв”. Він вважає, що це призведе до обезземелення наукових установ, яким залишаться винятково будівлі і території, на яких вони розташовані. При цьому всі питання із закладанням дослідів, веденням селекційної роботи опиняються під загрозою. Наукові заклади, президія НААН провели відповідні засідання, обговорили ситуацію щодо намірів ФДМ вилучити у НААН 135 тис. га і направили відповідні звернення до органів влади.
Головний учений секретар НААН привернув увагу до того, що Україна в умовах повномасштабного вторгнення відкрила свої кордони, скасувала системи контролю для безперешкодного ввезення у державу всіх складових аграрного виробництва: імпортних добрив; пестицидів; насіння; техніки; паливно-мастильних матеріалів тощо. Натомість Європа не поспішає відкрити свій ринок для української агропродукції. Подібна залежність від імпорту, особливо під час війни, створює високі ризики для аграрної країни та її продовольчої безпеки.
Сільгоспземлі НААН по співвідношенню до земель України, за оцінкою Адамчука, складають менше 0,5% і їх вилучення не принесе суперефекту для держави. Крім того, він наголосив на тому, що наразі ФДМ не оприлюднив інформацію щодо приватизації та її ефективності вже переданих раніше державі сільгоспземель академії.
Директор Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, доктор сільгоспнаук Олександр Корнійчук розповів, що інститут знаходиться у Вінниці, впродовж багатьох років акумулював 1669 га землі, з яких близько 180 га лісових насаджень. Уся земля використовується для проведення наукових досліджень, зокрема, дослідів по створенню нових сортів, розробки нових технологій, зокрема, у насінництві. Інститут створив близько 210 сортів, з яких 130 наразі внесено у Державний реєстр рослин, придатних для поширення в Україні. Інститут веде селекцію 30 різних сільгоспкультур і є провідною установою, що спеціалізується на розвитку кормовиробництва.
Корнійчук зазначив, що науковці інституту надають послуги дорадництва у Вінницькій, Хмельницькій і Тернопільській областях. Лише у Вінницькій області працює близько 274 одноосібників в аграрному секторі, близько 2,4 тис. фермерів, приблизно 800 господарств середнього і більшого рівня та агрохолдинги, які користуються послугами науковців.
“Для інституту важливе збереження земельного ресурсу у тій кількості, яку установа має на сьогоднішній день. Його обмеження зменшить об’єми наукової роботи. У цілому все це призведе до великих збитків у майбутньому для нашої держави. Головне завдання, яке сьогодні вбачаємо: створення нових інновацій, їх поширення і впровадження у сільськогосподарське виробництво”, – сказав він і закликав ФДМ та Кабмін переглянути проєкти рішень і зберегти земельний ресурс за науковими установами, дати можливість зберегти трудові колективи.
Корнійчук підкреслив, що передані ФДМ 210 тис. га земельного ресурсу, який належав НААН, не повністю використано. Наразі на аукціони виставлено близько 40 тис. га. Держава досі не отримала очікуваний результат.
“Земля пустує, вона не приносить прибутку і таким чином втрачає свою головну, будемо говорити, ефективність – родючість ґрунтів”, – наголосив науковець.
Директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віталій Кабанець зазначив, що його наукова установа та її дослідні підприємства є єдиним елітрепродуктором по свинарству у регіоні. Інститут володіє 287 га землі, на яких веде селекцію гречки та конопель. Після проведення опитування низки господарств, що займаються рослинництвом і тваринництвом, Інститут порівняв їх та свої результати роботи та дійшов висновку, що ефективно господарює. Наукова установа сплачує державі податки та оплачує 9 тис. грн за оренду 1 га, а її дослідні господарства – 6-6,5 тис. грн за 1 га, тоді як показник комерційних аграрних підприємств становить 5-7 тис. грн за 1 га.
Він висловив занепокоєння долею стада, яке вирощує інститут, адже при вилученні в установи 100% ріллі, повністю зникне кормова база для тварин.
Кабанець зауважив, що будь-яка реформа має бути зрозумілою: мати початок, алгоритм дій і прогнозований результат. Перш ніж її реалізовувати, має відбутись обговорення проблеми, пошук компромісів, щоб вся країна отримала позитивний результат.
Директорка Носівської селекційно-дослідницької станції Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла НААН Наталія Буняк повідомила, що станція працює у Чернігівській області уже 114 років. Спеціалізується на селекції жита, вівса, ячменю, багаторічних трав. Упродовж останніх п’яти років до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні, внесла 19 сортів. Станом на 1 січня 2025 року установа представлена у Держреєстрі 45-ма сортами по 13 культурах.
При цьому держава виділила на утримання Носівської станції у 2021 році 611 тис. грн, а 2023 року – 348 тис. грн. Установа, своєю чергою, за п`ять років перерахувала у спецфонди держави 158 млн грн, тобто у середньому 31,6 млн грн на рік, з яких щорічно сплачувалось 24,2 млн грн податків. У 2024 році ця сума становила 5,7 млн грн, що у середньому на розрахунок на 1 га становило 5,8 млн грн при мінімальному податковому зобов’язанні – 1,3 млн грн. Станція протягом 2018-2024 років витратила на науку близько 95 млн грн і одночасно забезпечувала аграріїв високоякісним насінням.
Носівська селекційно-дослідна станція у січні 2025 року аналогічно з усіма науковими установами аграрного профілю пройшла державну атестацію. Її колектив сподівається, що всі непорозуміння будуть вирішені під час конструктивних обговорень. Науковці залишаться із акумульованою землею і зможуть і надалі забезпечувати товаровиробників якісним насінням, завдяки якому заробляє і на фінансування своєї роботи, і на утримання землі, що є в їх користуванні.
Головний учений секретар НААН Валерій Адамчук та очільники наукових установ сподіваються на конструктивне обговорення проблеми з урядом і ФДМ до прийняття будь-яких рішень.
Фонд державного майна України (ФДМ) закликав Національну аграрну академію наук (НААН) до прозорості та діалогу і наполягає на наданні інформації щодо 1736 земельних ділянок загальною площею 135 тис. га та їхнього реального використання для наукових цілей, повідомило відомство у Фейсбуці.
«Жодного «заволодіння» землею не відбувається. Йдеться виключно про передачу частини земель, які не використовуються або використовуються неефективно, у державне підприємство «Резерв» для прозорого управління. Ці землі не продаються, не приватизуються і не вилучаються з державної власності», – підкреслив ФДМ.
При цьому Фонд нагадав, що ДП «Резерв» є другим оператором проєкту «Земельний банк», що створений для ефективної передачі державних земель у користування на конкурентних засадах через систему «Prozorro.Продажі». Його створення передбачено державною стратегією, оскільки ТОВ «Державний земельний банк» не може отримати такі землі в постійне користування – за законом це може зробити тільки держпідприємство. У майбутньому ДП «Резерв» об’єднають з аналогічними структурами в єдиний державний земельний банк.
У ФДМ зазначили, що не мають наміру вилучати в НААН земельні ділянки, які реально використовуються для польових досліджень, селекції, тваринництва або підготовки кадрів. Не йдеться також про земельні ділянки, які належать навчальним закладам, а лише про землі, що перебувають у користуванні НААН, проте не мають підтвердження щодо їхнього наукового призначення.
ФДМ акцентував на тому, що продуктивність означає не гектари, а результат, і навів як приклад отримані 2024 року НААН 3,4 млрд грн із 276 тис. га, що перебувають у землекористуванні академії.
«Це в рази нижче за показники ефективного приватного сектору. При цьому більша частина прибутку формується не завдяки науці, а за рахунок комерційного землеробства, яке подекуди не має жодного стосунку до досліджень», – наголосив Фонд держмайна.
Він нагадав, що земля є національним ресурсом, і вона має працювати в інтересах держави особливо в умовах війни, коли бюджет потребує фінансових надходжень.
«Ми не можемо дозволити собі утримувати тисячі гектарів під «наукову потребу», яка не підтверджується об’єктивною діяльністю», – наголосили у ФДМ та закликали НААН до прозорості та діалогу.
ФДМ проаналізував землі НААН і визначив для передачі в «Земельний банк» 1736 ділянок загальною площею 135 тис. га. Ще 69 тис. га мають нерухомість або є непридатними для інвестування. Ці дані у травні 2024 року було передано НААН для уточнення. Однак за 10 місяців від НААН надійшла тільки одна відповідь – про передачу 65 тис. га, з яких 50 тис. га перебувають в окупації, а реально придатними є 7 тис. га.
Через відмову НААН від конструктивної співпраці ФДМ ухвалив рішення включити до проєкту «Земельний банк» усі ділянки без нерухомості – щоб припинити тіньове використання земель, які не приносять користі державі. НААН має надати чіткий та аргументований список підприємств та ділянок, які їм дійсно потрібні. Протидію НААН у Фонді назвали спробою зберегти контроль над занедбаними активами під гаслами «наука і розвиток».
«Наша мета – зробити державну землю джерелом наповнення бюджету, створення робочих місць, підтримка армії та реформ. Ми будуємо нову інституцію управління стратегічними ресурсами України – впорядковану, підзвітну та відкриту», – резюмували у ФДМ і закликали НААН розділити цей державницький підхід.
