Популіст Петер Пеллегріні був обраний президентом Словаччини, змінивши на цій посаді лібералку Зузану Капутову.
48-річний Пеллегріні переміг прозахідного Івана Корчка, колишнього дипломата, набравши 53% голосів.
Колишній прем’єр-міністр, він є союзником прем’єр-міністра Роберта Фіцо і поділяє його “голубине” ставлення до Росії.
Пан Фіцо та його союзники зараз контролюють парламент, уряд, а незабаром і президентський офіс Словаччини.
Словаччина була одним із найвідданіших союзників України до того, як пан Фіцо прийшов до влади у жовтні, пообіцявши припинити постачання військових запасів словацької армії до Києва. З приходом до влади пана Пеллегріні замість пані Капутової Україна остаточно втратила голос підтримки у столиці ЄС та НАТО.
Пан Фіцо закликав до припинення військової підтримки України з боку Заходу, негайного припинення вогню і мирних переговорів з Москвою. Він заявив, що нещодавно президент Володимир Путін був “несправедливо демонізований” і стверджував, що прийняття України до НАТО означатиме початок третьої світової війни.
Кампанія пана Пеллегріні перегукується з цією дружньою до Москви риторикою, звинувачуючи пана Корчока в тому, що він є розпалювачем війни, який відправить словацьких солдатів воювати в Україну, що є конституційним повноваженням, якого президент не має.
У неділю пан Пеллегріні пообіцяв “забезпечити, щоб Словаччина залишалася на боці миру, а не на боці війни”.
“Ви не повинні хвилюватися, що президентський палац, як це було протягом останніх 10 років, стане центром опозиційної, опортуністичної влади, яка буде шкодити уряду, яка буде шкодити державі за кордоном і буде радіти невдачам словацького уряду”, – сказав він.
Після того, як пані Капутова піде у відставку в червні, в Словаччині – країні, яка лише рік тому передала Україні весь свій парк літаків МіГ-29, – більше не залишиться жодного високопосадовця, який би однозначно підтримував зусилля Києва щодо силового захисту своєї території.
Пан Корчок висловив своє обурення передвиборчою тактикою Пеллегріні, заявивши, що саме страх вирішив результат виборів, і “цей страх поширювався тими, хто ховається на державних посадах”.
Він сказав про результат: “Виявляється, можна стати президентом Словацької Республіки, не тільки поширюючи ненависть, розпалюючи пристрасті і штовхаючи людей на барикади, але і зображуючи протилежне число, тобто мене, як кандидата війни. Я цього не забуду”.
Ліберальна прозахідна опозиція також звинувачує пана Пеллегріні – як голову коаліційної партії “Голос” і голову парламенту – в тому, що він мовчав, коли пан Фіцо зруйнував систему кримінального правосуддя Словаччини, зокрема, скасувавши Спеціальну прокуратуру, яка була створена 20 років тому для розслідування серйозної корупції та економічних злочинів.
Вона розслідувала справи низки високопосадовців партії “Смер” пана Фіцо, а також здійснювала нагляд за переслідуванням осіб, які вважаються відповідальними за вбивство журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої Мартіни Куснірової у 2018 році.
Ці вбивства стали сейсмічною подією в словацькій політиці. Наслідки завершили другий прем’єрський термін пана Фіцо у 2018 році і призвели до обрання президентом ліберальної, прозахідної Зузани Капутової на хвилі народного гніву проти офіційної корупції та організованої злочинності.
Уряд Роберта Фіцо нещодавно націлився на суспільний мовник Словаччини, подавши плани щодо його ліквідації та заміни на віртуальний державний контроль. Ці плани були відкладені в довгий ящик після несподівано поганого результату Петера Пеллегріні в першому турі президентських виборів два тижні тому.
Опозиція побоюється, що оновлений Роберт Фіцо знову подасть їх на розгляд – і вони кажуть, що обраний президент Пеллегріні навряд чи стане йому на заваді.
