Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, завершив осінню посівну кампанію під урожай-2025, під яку відвів 65 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу в фейсбуці.
“За оперативними даними структура посівів під озимими культурами наступна: озима пшениця – понад 46 тис. га, озимий ріпак – понад 17 тис. га, зимуючий горох – 2 тис. га”, – зазначили в агрохолдингу.
Водночас структурні підрозділи “Астарти” продовжують збиральну кампанію цукрових буряків, загальна площа під якими становить 38 тис. га.
Як повідомлялося, сезон цукроваріння в агрохолдингу стартував 24 серпня на заводі у Вінницькій області. Наприкінці серпня було здійснено запуск двох заводів у Полтавській області, а у вересні – ще двох.
Агрохолдинг у 2023 році виростив 39 тис. тонн цукрових буряків, що на 20% більше, ніж роком раніше, завдяки рекордній врожайності цієї культури, що склала 58 тонн/га проти 56 тонн/га у 2022 році, йдеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
За інформацією агрохолдингу, рекордно високий урожай цукрових буряків продовжив період переробки до кінця січня 2024 року. Загалом кампанія з виробництва цукру у 2023 році тривала 130 днів проти 111 днів роком раніше.
“Астарта” у 2023-2024 маркетинговому році наростила виробництво цукру на 34% до рівня минулого року, яке склало до 377 тис. тонн. Водночас обсяг переробки цукрових буряків у 2023 році зріс на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досяг 2,7 млн тонн. Частка ринку залишилася незмінною на рівні 21% у 2023 році.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Агрохолдинг “Агротрейд” розпочав посівну кампанію озимих культур під урожай-2025, під які відвів 27,9 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, посівна стартувала з озимого ріпаку, під який у Харківській, Чернігівській, Сумській та Полтавській областях відведено майже 12,5 тис. га, що на 1,3 тис. га більше, ніж у минулому сезоні.
“Зміна площ під озимим ріпаком пояснюється насамперед вимогами сівозміни. Цього року посівну ми розпочали одночасно на полях Харківщини, Сумщини та Чернігівщини. Зараз роботи вже набрали обертів, а триватимуть вони загалом два тижні. Їм передувала якісна підготовка – лущення, оранка, вирівнювання ґрунтів і внесення добрив”, – розповів директор агропромислового департаменту “Агротрейду” Олександр Овсяник.
Наразі культурою вже засіяно понад 24% запланованих площ, до робіт залучено 15 одиниць техніки.
“Незабаром розпочнеться посів озимої пшениці, під яку в “Агротрейді” відвели 15,4 тис. га, – резюмували в агрохолдингу.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Україна станом на 28 березня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 476,7 тис. га, що на 8,3% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, темпи посіву гороху на 51,1% перевищують минулорічні станом на ту саму дату та становлять 81,8 тис. га, ячменю – на 35,6% більші й сягнули 291,5 тис. га, пшениці на 27,8% більше – 68,3 тис. га, вівса на 17,6% – 28,7 тис. га.
Лідирують у проведенні весняної посівної аграрії Одеської області. Вони вже посіяли 7 тис. га пшениці, 41,5 тис. га ячменю, 28,4 тис. га гороху і 1,5 тис. га вівса.
У Миколаївській області посіяно 2,2 тис. га пшениці, 33,4 тис. га ячменю, 17,6 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Хмельницькій – 7,2 тис. га пшениці, 23,7 тис. га ячменю, 0,8 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Полтавській – 6,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 0,8 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Полтавській – 6,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 4,7 тис. га гороху і 2,3 тис. га вівса; у Тернопільській – 14,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 3,1 тис. га гороху і 2,3 тис. га вівса; на Вінниччині – 5,9 тис. га пшениці, 27,1 тис. га ячменю і 2,3 тис. га гороху.
За минулий тиждень аграрії України посіяли зернові та зернобобові культури на 262,2 тис. га. У лідерах Полтавщини, там засіяно 44,2 тис. га.
Лідирує Полтавська область і серед посівів цукрових буряків – уже засіяно 10,2 тис. га. До сівби цієї культури також приступили у Вінницькій, Волинській та Рівненській областях.
Аграрії Київської області почали сіяти соняшник, а Вінницької – сою.
Мінагрополітики за результатами проведеного в Державному аграрному реєстрі опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024 повідомило, що 70% респондентів планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування також показало, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаться зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть скоротитися площі під соняшником.
Загалом 2024 року посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) підписав із німецьким виробником техніки CLAAS угоду щодо придбання 29 одиниць сільськогосподарської техніки на виставці AGRITECHNICA-2023, що проходить у Ганновері.
“Нове обладнання дасть змогу департаменту агровиробництва “Нібулона” зайти у весняно-польові роботи сезону 2024 року з новою інноваційною технікою. У компанії розраховують, що це дасть змогу в стислі строки якісно здійснювати основні технологічні операції та заощаджувати паливо й інші ресурси”, – написала компанія у Facebook.
Згідно з повідомленням, CLAAS поставить “Нібулону” 10 комбайнів, 15 тракторів і 4 телескопічні навантажувачі.
Оновлення техніки відбувається в рамках проєкту реформи напряму та удосконалення технології виробництва, ініційованого агродепартаментом “Нібулона” 2023 року. Агрономічний напрямок має намір зменшити собівартість виробництва та вийти на конкурентоспроможний рівень по відношенню до інших виробників сільгосппродукції. Такий курс передбачає зменшення кількості техніки за одночасного підвищення ефективності та точності операцій.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей і створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель.
Уряд США через Програму USAID АГРО надасть українським аграріям безоплатно 12 тис. тонн добрив для проведення осінньої посівної, повідомили у пресслужбі Міністерства аграрної політики та продовольства.
“До війни Україна забезпечувала внутрішні потреби в азотних добривах на 75%. Однак у зв’язку з повномасштабним вторгненням виробництво скоротилося через логістичні проблеми, розрив виробничих ланцюгів і зростання вартості сировини. Це обмежило доступ мікро, малих і середніх фермерів до добрив. USAID допоможе агровиробникам забезпечити свої господарства необхідними добривами восени та продовжувати роботу наступного року”, – зазначено в повідомленні.
Узяти участь у програмі зможуть аграрії, які обробляють від 5 до 500 га в будь-якій області України (за винятком тимчасово окупованих територій), вирощують зернові або олійні культури, зареєстровані як юридичні особи або фізичні особи-підприємці, зокрема, сімейні фермерські господарства.
Вони зможуть отримати по 1 тонні нітроамофоски (NPK 16:16:16/15:15:15) для основного та припосівного внесення.
Реєстрація на отримання допомоги вже розпочалася в Державному аграрному реєстрі (ДАР). Заявки приймаються виключно через ДАР, у розділі “Доступні програми” – “Добрива NPK від USAID АГРО, 2023”. Реєстрація триватиме до вичерпання заявленого обсягу добрив.
Програма USAID АГРО 20 липня 2023 року проведе відкритий вебінар про умови та отримання допомоги.
Як повідомлялося, 2022 року USAID розпочав реалізацію низки програм для протидії загальносвітовій продовольчій кризі, що поглиблюється розв’язаною проти України війною. Навесні 2023 року понад 8200 українських аграріїв отримали від USAID понад 6300 тонн добрив, а також насіння для посіву більш як 48,3 тис. гектарів соняшнику та 15 тис. гектарів кукурудзи.
Українські аграрії завершують посівну: за минулий тиждень вони засіяли зерновими та зернобобовими культурами 14 тис. га порівняно зі 133,3 тис. га на попередньому тижні та 193,5 тис. га – ще тижнем раніше, повідомило Міністерство агрополітики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з його даними на 15 червня, площі під ярими зерновими та зернобобовими досягли 5,618 млн га, що на 3% вище за спрогнозовані в березні.
Засіяні площі нижчі за минулорічні на 9,3%: станом на 9 червня 2022 року згідно з тодішніми зведеннями Мінагрополітики вони становили 6196,6 млн га.
Відставання здебільшого сформовано за рахунок наймасовіших культур – кукурудзи, ярого ячменю, посіви яких відповідно на 13,5% та 14,9% менші за торішні і становлять 4,014 тис. га та 810,0 тис. га.
Водночас по кукурудзі вони вже на 11% перевершили прогноз Мінагрополітики в 3,618 млн га, тоді як ячменем засіяно 78% очікуваних 1,041 млн га.
Перевищено минулорічні показники посіви проса, під яким зайнято 49,2 тис. га площ, проте це 82% площ, які очікувалися в поточному році.
Водночас площі під іншими зерновими культурами вже більші, ніж рік тому. Це стосується ярої пшениці – 271,1 тис. га (на 41,9%), гороху – 138,5 тис. га (на 5,7%), гречки – 119,7 тис. га (59%).
Як повідомили в Мінагрополітики, сівбу ярих культур завершили аграрії 14 областей: Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської та Чернівецької.
Порівняно з довоєнним 2021 роком посіви ярих зернових і зернобобових нижчі на 24,7%, соняшнику – на 17,4%, цукрових буряків – на 6,2%, тоді як по сої вони зросли на 27,6%.
Мінгарополітики повідомило про завершення посіву цукрових буряків, площі під якими становили 213,1 тис. га, що склало 97% плану. Відстають від планових показників площі під соняшником і соєю на 94% і 96% відповідно і становлять 5283,8 і 1773,5 тис. га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з прогнозом міністерства від кінця березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними вони зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га.
