Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що в середньостроковій перспективі є всі можливості вдвічі збільшити обсяги аграрного експорту України і забезпечити продовольством до 600 млн людей у всьому світі.
“Агресор намагається всіляко завадити нашому аграрному експорту і цим приректи на голод десятки вразливих країн. На щастя, разом із вами, нашими друзями та партнерами, ми успішно протидіємо цій стратегії”, – сказав Шмигаль на 3-й Міжнародній конференції з продовольчої безпеки GRAIN FROM UKRAINE в суботу.
Прем’єр повідомив, що Україна за час повномасштабної війни зібрала вже третій врожай, що становить понад 53 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Він зазначив, що збір урожаю 2024 року ще триває і буде зібрано достатньо і для внутрішніх потреб, і на експорт.
Шмигаль також розповів, що завдяки Чорноморському логістичному коридору та іншим шляхам Україна відновила свої експортні потужності, зокрема за 10 місяців 2024 року країна експортувала товарів більше, ніж за весь 2023 рік, а продовольство (соняшникова олія, кукурудза, пшениця) є головними в структурі експорту.
“Ми постачаємо продукти до більше ніж 100 країн для понад 400 млн людей. Це переважно країни південно-східної Азії та країни Африки. У середньостроковій перспективі є всі можливості вдвічі збільшити обсяги аграрного експорту, забезпечити продовольством до 600 млн людей у всьому світі”, – наголосив прем’єр.
Світові ціни на продовольство у квітні знизилися на 9,6% порівняно з минулим роком, повідомляють у щомісячній доповіді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) у п’ятницю.
При цьому ціновий індекс березня був переглянутий і підвищений на 0,3%, зазначається в документі на її сайті.
Індекс цін на зернові у квітні зріс на 0,3% порівняно з березнем після трьох місяців зниження. Світові експортні ціни на пшеницю у квітні стабілізувалися, оскільки сильна конкуренція між великими експортерами компенсувала побоювання з приводу несприятливих умов врожаю в низці країн Європейського Союзу, РФ і США. Експортні ціни на кукурудзу зросли під впливом високого попиту на тлі зростаючих логістичних збоїв внаслідок пошкодження інфраструктури в Україні та побоювань з приводу виробництва в Бразилії напередодні основного врожаю.
Індекс цін на рослинну олію також збільшився на 0,3% порівняно з березнем і досяг 13-місячного максимуму. ФАО зазначило, що більш високі котирування на соняшникову і рапсову олію компенсували деяке зниження цін на пальмову і соєву олію.
Індекс цін на м’ясо у квітні збільшився на 1,6% порівняно з попереднім місяцем, оскільки міжнародні ціни на м’ясо птиці, яловичину та баранину зросли. Світові ціни на свинину незначно знизилися, відображаючи млявий внутрішній попит у Західній Європі та постійно млявий попит з боку провідних імпортерів, особливо Китаю.
Індекс цін на цукор знизився на 4,4% порівняно з березнем і виявився на 14,7% нижчим за рівень квітня 2023 року. Зниження пов’язане з поліпшенням перспектив глобальної пропозиції, зокрема через більше, ніж очікувалося раніше, виробництво в Індії та Таїланді, а також поліпшення погодних умов у Бразилії.
Індекс цін на молочні продукти знизився на 0,3% після шести місяців зростання, що пояснюється млявим спотовим імпортним попитом на сухе знежирене молоко та зниженням світових цін на сир, спричиненим зміцненням долара США. Світові ціни на вершкове масло, навпаки, зросли на тлі стійкого імпортного попиту.
Приблизно 1,05 млрд тонн, або 19% усього продовольства, виробленого у світі, виявилася витраченими даремно у 2022 році, в той час, як понад 780 млн осіб продовжували боротися з голодом, стверджують в ООН.
“У 2022 році домогосподарства на всіх континентах витрачали даремно понад 1 млрд порцій їжі на день, у той час як 783 млн людей страждали від голоду, а третина населення світу зіткнулася з відсутністю продовольчої безпеки”, – ідеться у звіті, опублікованому на сайті програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).
Згідно зі звітом, у 2022 році у світі виробили 1,05 млрд тонн харчових відходів, що становить 132 кг на душу населення або майже п’яту частину всього продовольства, доступного споживачам. 60% харчових відходів припали на домогосподарства, 28% – на частку підприємств громадського харчування, ще 12% – на роздрібну торгівлю.
“Харчові відходи – це глобальна трагедія. Сьогодні голодують мільйони людей, тоді як продовольство просто викидають”, – заявила виконавчий директор ЮНЕП Інгер Андерсен.
“Такі відходи завдають значної шкоди клімату та природі”, – додала вона.
За даними ЮНЕП, харчові відходи є причиною 8-10% щорічних глобальних викидів парникових газів і значних втрат у біорізноманітті.
“Збиток світовій економіці від продовольчих втрат і харчових відходів оцінюється приблизно в $1 трлн”, – зазначає ЮНЕП.
У звіті наголошується, що станом на 2022 рік тільки 21 країна включила скорочення продовольчих втрат і харчових відходів до національного кліматичного порядку денного.
Успішний експорт українського зерна в рамках “Чорноморської зернової ініціативи” допоміг знизити світові ціни і зміцнив продовольчу безпеку, повідомляють у звіті, опублікованому у Twitter Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в п’ятницю.
“Під час цієї ініціативи на світовий ринок надійшло понад 32 мільйони тонн продуктів харчування, а індекс цін на продовольство впав на 23% порівняно з піком у березні 2022 року. Країни, що розвиваються, особливо виграли від зниження цін, а також від прямого імпорту зерна з України”, – ідеться в повідомленні.
Водночас вихід РФ із “Чорноморської зернової ініціативи” призвів до скорочення експорту з України, що, як наголошують у британській розвідці, “є явною спробою призвести до деградації українську економіку та її здатність підтримувати свої військові спроможності”.
У повідомленні наголошується, що сільськогосподарський сектор до війни становив 40% українського експорту і залишається життєво важливим для економіки держави. Загалом експорт продуктів харчування з України 2021 року становив $28 млрд.
“Україна домоглася успіху, використовуючи альтернативні методи експорту зерна, як-от річковий, залізничний та автомобільний транспорт; однак малоймовірно, що це відповідатиме пропускній спроможності чорноморських експортних маршрутів”, – вважають у британській розвідці.
Світові ціни на продовольство, що зросли в липні на 1,3%, у серпні повернулися до попереднього тренду – знизилися в місячному вираженні на 2,1%, повідомляється в огляді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Індекс світових цін на продовольство в серпні становив 121,4 пункту, що на 2,1% нижче за показник липня і на 24% нижче максимального рівня березня 2022 року. “Таким чином, зростання індексу, що спостерігалося попереднього місяця, було нівельовано. Зафіксоване зниження зумовлене падінням цін на молочну продукцію, рослинні олії, м’ясо та зернові на тлі помірного зростання індексу цін на цукор”, – ідеться в документі.
Індекс цін на зернові в серпні знизився на 0,7% порівняно з липнем і на 14,1% у річному вираженні. Світові ціни на пшеницю впали на 3,8%, що здебільшого пояснюється збільшенням пропозиції внаслідок активних сезонних постачань врожаю з кількох провідних країн-експортерів у Північній півкулі. Ціни на кукурудзу знижуються сьомий місяць поспіль і досягли мінімального значення з вересня 2020 року.
Ціни на рис, навпаки, зросли на 9,8% порівняно з липнем і стали максимальними за останні 15 років. Це пов’язано зі збоями в торгівлі, зафіксованими після введення Індією в липні заборони на експорт індійських сортів білого рису.
Індекс цін на рослинні олії в серпні знизився на 3,1% порівняно з липнем після короткострокового підвищення в липні. Це стало віддзеркаленням падіння світових цін на пальмову, соняшникову, соєву та рапсову олію. Так, світові ціни на соняшникову олію зменшилися майже на 8% через ослаблення імпортного попиту на тлі високого обсягу пропозиції з боку основних експортерів.
Індекс цін на молочну продукцію минулого місяця знизився на 4%. Падіння триває восьмий місяць поспіль. Порівняно із серпнем минулого року воно становило 22,4%. У серпні найбільше подешевшало сухе незбиране молоко, що зумовлено значними обсягами пропозиції, особливо з боку Океанії, в період сезонного зростання виробництва і під впливом зниження обсягів імпортних закупівель Китаєм.
Світові ціни на сухе знежирене молоко досягли найнижчого рівня з середини 2020 року у зв’язку з млявим імпортним попитом і слабкою ринковою активністю в Європі. Світові ціни на вершкове масло і сир також опустилися під впливом схожих факторів.
Індекс цін на м’ясо в серпні знизився на 3% порівняно з липнем і на 5,4% – в річному вираженні. Найбільше зниження продемонстрували ціни на баранину, здебільшого під впливом різкого зростання експортної пропозиції, насамперед з боку Австралії, а також ослаблення попиту з боку Китаю. Падіння цін на свинину пов’язане, перш за все, з низьким попитом з боку провідних країн-імпортерів і значною експортною пропозицією в Європі на тлі скорочення обсягу продажів на внутрішньому ринку. Ціни на м’ясо птиці знижувалися через значну пропозицію, особливо з боку Бразилії. Яловичина дешевшала у зв’язку з високою чисельністю поголів’я забійних тварин у низці провідних країн-виробників і слабким імпортним попитом.
Індекс цін на цукор у серпні підвищився на 1,3% порівняно з липнем і на 34,1% – у річному вираженні. Це викликано, головним чином, зростанням занепокоєння у зв’язку з погодним явищем Ель-Ніньо, яке може призвести до зменшення очікуваних обсягів виробництва у світі.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
Світові ціни на продовольство, що знижувалися в травні та червні, у липні порівняно з попереднім місяцем зросли на 1,3%, повідомляється в черговому огляді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Індекс цін на продовольство в липні 2023 року становив 123,9 пункту, що на 1,3% більше, ніж у червні. Однак він залишається на 11,8% нижчим за значення за липень минулого року. Відновлення індексу в липні було зумовлене значним зростанням цін на рослинні олії, частково це зростання було нівельоване істотним зниженням цін на цукор, а також невеликим зниженням цін на зерно, молочні продукти та м’ясо, пояснюють експерти ФАО.
Індекс цін на зерно в липні знизився на 0,5% порівняно з червнем і на 14,5% – у річному вираженні. “Невелике зниження цього місяця пов’язане з падінням світових цін на фуражне зерно на 4,8% порівняно з червнем. Світові ціни на кукурудзу продовжили падіння через збільшення сезонних поставок на тлі триваючого збору врожаю в Аргентині та Бразилії і потенційно більш високого, ніж спочатку очікувалося, виробництва в США”, – йдеться в огляді.
Світові ціни на пшеницю зросли на 1,6%, що стало першим місячним підвищенням за 9 місяців. Це зростання у ФАО пов’язують, головним чином, з виходом РФ із зернової угоди. Рис у липні подорожчав на 2,8%, це найвищий показник з вересня 2011 року. Це стало наслідком зростання цін у сегменті ринку індики.
Індекс цін на рослинну олію в липні порівняно з червнем зріс на 12,1%, що стало першим підвищенням після семи місяців послідовного зниження. Настільки помітне зростання в липні було зумовлене підвищенням світових котирувань на соняшникову, пальмову, соєву і рапсову олії, пояснюють експерти. Зокрема, світові ціни на соняшникову олію зросли більш ніж на 15% у місячному вираженні.
Серед причин зростання експерти називають “відновлення невизначеності, пов’язаної з експортними поставками з Чорноморського регіону”, а також “стримані перспективи зростання вироблення пальмової олії в основних країнах-виробниках, побоювання, що зберігаються щодо перспектив виробництва соєвих бобів у США і ріпаку в Канаді”. Зростання світових котирувань на сиру нафту також надало підтримку цінам на рослинну олію, йдеться в огляді.
Індекс цін на молочні продукти в липні знизився на 0,4% порівняно з червнем і на 20,6% – у річному вираженні. Загальне здешевлення було спричинене зниженням котирувань на сухе знежирене молоко та вершкове масло. Водночас ціни на сухе незбиране молоко трохи зросли, здебільшого під впливом валютних коливань. Ціни на сир після п’яти місяців різкого зниження трохи відновилися.
Індекс цін на м’ясо минулого місяця знизився на 0,3% порівняно з червнем і на 5,1% – порівняно з липнем минулого року. Так, ціни на м’ясо птиці знизилися через збільшення поставок з боку провідних експортерів, незважаючи на збереження наслідків спалахів грипу птахів в основних регіонах-виробниках. Водночас свинина продовжила подорожчання шостий місяць поспіль на тлі обмежених поставок із Західної Європи та США в поєднанні з високим сезонним попитом.
Індекс цін на цукор у липні зменшився на 3,9%, що є другим щомісячним зниженням поспіль. Але в річному вираженні ціни залишаються на 29,6% вищими. На зниження цін вплинули “прогрес у збиранні врожаю цукрової тростини в Бразилії та зволоження ґрунту в більшості районів Індії”, а також “млявий імпортний попит з боку Індонезії та Китаю, найбільших у світі імпортерів цукру”.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
