АТ “Черкаський автобус” завершив 2023 рік із чистим прибутком 182,44 млн грн, що у 2,8 раза перевищує аналогічний показник 2022 року, випливає з інформації до порядку денного загальних зборів акціонерів АТ за підсумками 2021-2023 років.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення зборів, наміченим на 17 квітня, акціонери мають намір залишити отриманий прибуток у розпорядженні товариства. Отриманий у 2022 році чистий прибуток у розмірі 65,019 млн грн і за 2021 рік – 22,84 млн грн також планують залишити в розпорядженні товариства.
Збори також мають намір затвердити плановий показник чистого прибутку на 2024 рік у розмірі 52,72 млн грн.
За даними “Черкаського автобуса”, на початок поточного року його нерозподілений прибуток становив 151,3 млн грн, тоді як у 2022 і 2021 роках непокритий збиток становив відповідно 22,6 млн грн і 88,9 млн грн.
Згідно з порядком денним, акціонери товариства мають намір, зокрема, затвердити звіт наглядової ради за 2021-2023 роки, заходи щодо поліпшення фінансового стану АТ у 2024 році та збереження виробничих потужностей.
Крім того, планується ввести посаду корпоративного секретаря, виключити ревізійну комісію з органів АТ, переобрати склад наглядової ради.
За інформацією підприємства, у 2023 році його активи зросли на 53,6% – до 805,12 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість – майже вдвічі, до 342 млн грн, запаси збільшилися на 43,8%, до 377,22 млн грн.
Компанія наростила поточні зобов’язання на 34,8% до 2022 року – до 358,8 млн грн, довгострокові зросли незначно – до 116,9 млн грн.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу Ataman (зокрема шкільні), а також іншу колісну техніку на агрегатах японської Isuzu.
Як повідомлялося, завод планував інвестувати 200 млн грн у випуск автобусів більшого класу.
За даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році компанія збільшила чистий дохід удвічі до 2022 року, до 1 млрд 725,8 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, керівник бізнесу “Ісудзу-Атаман Україна” Олександр Дорош володіє 42,2883% акцій АТ “Черкаський автобус”, три фізособи, зокрема й багаторічний голова правління Віталій Раабе, володіють по 7,9275% кожна, ще дві – відповідно 5,3999% і 8,2498%.
Статутний капітал АТ – 162,97 млн грн.
ПрАТ “Укрнафтобуріння” (УНБ), за попередніми даними, за підсумками 2023 року отримає понад 1 млрд грн чистого прибутку, повідомляють у прес-релізі компанії в понеділок.
“Ми планували чистий прибуток до 1,5 млрд грн. Але через анулювання спецдозволу та зупинку цей показник впаде орієнтовно до 1,1 млрд грн”, – заявив процитований у документі голова правління Олег Мальчик.
За його словами, з початку 2023 року і до моменту фактичного переходу компанії під управління ПАТ “Укрнафта” з 12 липня минулого року прибуток УНБ становив 186 млн грн, а за період з липня по грудень вдалося отримати прибуток 905 млн грн.
“Це з урахуванням того, що весь грудень минулого року компанія не вела видобуток”, – зазначили в товаристві.
Як поінформували в УНБ, незважаючи на те, що компанія і до переходу під державне управління була прибутковою, під час аудиту фінансової звітності було знайдено 18 млрд грн дебіторської заборгованості, яка мала ознаки безнадійної.
“Це або передоплата за якісь товари, або фінансова допомога”, – прокоментував Мальчик.
У ПрАТ пояснили, що за окремими компаніями, які мають заборгованість перед УНБ на суму майже 5 млрд грн, у червні 2023 року було розпочато процедури банкрутства. Однак новий менеджмент встиг подати заяви про визнання грошових вимог, і такі вимоги були визнані судом, унаслідок чого УНБ було включено до переліку кредиторів тих компаній, які перебувають у банкрутстві.
Як повідомлялося, Шостий апеляційний адміністративний суд (ШААС) 28 листопада 2023 року скасував наказ Державної служби геології та надр (Держгеонадр) і анулював спецдозвіл №6349 від 10 липня 2019 року, відповідно до якого УНБ вела видобуток на Сахалінському родовищі. Компанія зупинила експлуатацію родовища з 1 грудня.
Зі свого боку, Київський окружний адміністративний суд (КОАС) 9 лютого 2024 р. зобов’язав Держгеонадр повторно розглянути заяву УНБ про видачу спецдозволу на видобуток на Сахалінському родовищі. 27 лютого судовий документ набув законної сили. Однак Держгеонадр подало апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду (КОАС).
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 року розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище (Краснокутський р-н Харківської обл.) із запасами 15 млрд куб. м газу. Валовий видобуток компанії 2021 року склав 691,3 млн куб. м газу і 76,6 тис. тонн нафти і конденсату.
Кабінет міністрів України затвердив фінансовий план ПАТ “Укрнафта” на 2024 рік, згідно з яким чистий дохід компанії заплановано на рівні 118 млрд грн, чистий прибуток – 18 млрд грн.
“Також проєктом фінансового плану на 2024 рік передбачено: 31 млрд грн податків і зборів, 8,7 млрд грн – дивідендів державі”, – ідеться в прес-релізі компанії в середу.
Згідно з документом, 2023 року “Укрнафта” заробила 24 млрд грн чистого прибутку, сплатила 26 млрд грн податків і зборів та перерахує за підсумками року до бюджету понад 8 млрд грн дивідендів.
“У 2024 році компанія планує потужне зростання з інвестиціями в розвиток: початок буріння 30 нових свердловин, закупівля та встановлення обладнання світового рівня для інтенсифікації, оновлення мережі АЗК (автозаправних комплексів – ІФ-У)”, – заявив директор “Укрнафти” Сергій Корецький, чиї слова наведені у пресрелізі.
Як повідомлялося, “Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС із 537 автозаправних станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Кременчуцький завод металевих виробів (Полтавська обл.) за підсумками 2023 року наростив чистий прибуток у 4,66 раза порівняно з 2022 роком – до 1 млн 324,366 тис. грн із 284 тис. грн.
Згідно з інформацією до річних загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 22 березня поточного року, які пройдуть дистанційно, збори завершать голосування 1 квітня 2024 року.
Водночас акціонери мають намір підбити підсумки роботи 2023 року і залишити прибуток нерозподіленим.
Планується також затвердити статут у новій редакції, затвердити рішення наглядової ради щодо призначення зовнішнього аудитора ТОВ “АФ “Інтелект-Капітал” за 2023 рік.
Збори мають намір провести вибори членів наглядової ради.
Як повідомлялося, Кременчуцький завод металовиробів у 2022 році скоротив чистий прибуток на 51,5% порівняно з попереднім роком – до 284 тис. грн.
Кременчуцький завод металевих виробів створено 1994 року на базі державного підприємства “Кременчуцький завод спецметалоконструкцій і виробів зв’язку” шляхом його корпоратизації. У 2008 році Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) придбав Кременчуцький завод металевих виробів.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, компанії AS Skinest Finants (Естонія), яка є акціонером КВБЗ, належить 75% АТ “Кременчуцький завод металевих виробів”.
Статутний капітал АТ становить 1067,2 тис. грн, номінал акції – 0,05 грн.
ПрАТ “Укртранслізинг” у 2023 році отримало 32,9 млн грн прибутку проти 59,79 млн грн збитків роком раніше.
Як повідомила пресслужба компанії в п’ятницю, після відкликання ліцензії на здійснення господарської діяльності з надання фінансових послуг, у 2023 році “Укртранслізинг” зосередився на розвитку транспортно-експедиторських послуг залізничним рухомим складом.
Згідно з пресрелізом, торік обсяг здійснених компанією перевезень у піввагонах зріс на 38% порівняно з 2022 роком. У піввагонах було перевезено 3,05 млн тонн вантажів, зокрема 2,38 млн тонн кам’яного вугілля (78%), 542,1 тис. тонн будівельних матеріалів (18%), 74,4 тис. тонн залізної та марганцевої руди (2%).
Перевезення у вагонах-зерновозах збільшилися на 46%. У зерновозах було перевезено 370,2 тис. тонн зерна, зокрема 259,6 тис. тонн кукурудзи (70%), 38,6 тис. тонн пшениці (10%), 43,5 тис. тонн сої (12%), 20,7 тис. тонн ріпаку (6%).
“Після повномасштабного вторгнення російської федерації діяльність ПрАТ “Укртранслізинг” здійснюється у форс-мажорних обставинах. Компанія постійно перебуває в активному пошуку актуальних логістичних рішень, при цьому значна частина рухомого складу перебуває в заблокованому стані через проведення активних бойових дій на сході країни”, – наголошується в повідомленні.
Розмір понесених від повномасштабного вторгнення збитків компанія оцінює у понад 200 млн грн.
Вказується, що “Укртранслізинг” залишається відповідальним платником податків. За два роки російської військової агресії до бюджету було перераховано 105,7 млн грн податків. Крім того, компанія спрямувала 20 млн грн на спеціальний рахунок Національного банку (НБУ) на підтримку Збройних сил України.
Як повідомлялося, 1 вересня 2023 року НБУ анулював усі наявні ліцензії ПрАТ “Укртранслізинг” (Київ) на підставі заяви компанії. Після цього компанію було виключено з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги,
Лізингову компанію “Укртранслізинг” створено 1998 року за ініціативою Міністерства транспорту та Міністерства промислової політики України. Основні напрямки роботи – надання лізингових послуг зацікавленим організаціям авіаційного та залізничного транспорту країни. Основними напрямками діяльності компанії залишаються лізинг (фінансовий і оперативний) авіатранспорту, залізничного рухомого складу (вагонів, локомотивів) і надання послуг з перевезення вантажів у піввагонах і зерновозах. Акціонерами товариства є АТ “Укрзалізниця” (47,67%) і ТОВ “Лемтранс” (49,95%).
ПрАТ “Славгородський арматурний завод” (САЗ, Дніпропетровська обл.) завершив 2023 рік із чистим прибутком 18,93 млн грн, що перевищило аналогічний показник 2022 року більш ніж у чотири рази.
Згідно з оприлюдненим оголошенням про проведення 22 березня загальних зборів акціонерів САЗ за підсумками минулого року, питання про розподіл отриманого прибутку внесено до порядку денного.
Проектом рішення зборів з цього питання прибуток передбачається залишити в розпорядженні товариства “для використання його в статутних цілях”. Дивіденди нараховувати і виплачувати не планується.
За інформацією до оголошення, на початок 2024 року нерозподілений прибуток компанії становив 20,35 млн грн (роком раніше – 1,42 млн грн).
САЗ вдалося за рік скоротити поточні зобов’язання у 2,1 раза – до 25,89 млн грн, довгострокові не з’явилися. Вартість активів компанії скоротилася на 16,8% до 46,83 млн грн, зокрема за рахунок зниження сумарної дебіторської заборгованості на 46% до 7,1 млн грн.
До порядку денного зборів також внесено питання звіту наглядової ради, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності, затвердження звіту аудиторської компанії АФ “Фінансист”, внесення змін до статуту.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, у власності ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) перебуває 53,5661% ПрАТ “САЗ”, ПрАТ “Міжгалузева база комплектації “Загальномашконтракт” – 22,0307%.
Власниками АТ “Промарматура”, що спеціалізується на виробництві гідравлічного і пневматичного обладнання, виступають його директор і голова наглядової ради САЗ Ігор Межебовський та Олександр Челядін (по 50% акцій). У 2022 році підприємство отримало 155 млн грн чистого доходу.
Статутний капітал ПрАТ “САЗ” – 0,045 млн грн, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
За інформацією на сайті, на зборах 15 грудня 2023 року акціонери вирішили збільшити статутний капітал АТ “САЗ” на 1,375 млн грн завдяки розміщенню акцій додаткової емісії (без публічної пропозиції).
Славгородський арматурний завод засновано 1926 року як підприємство з випуску чавунних вентилів. Нині спеціалізується на випуску сталевої трубопровідної апаратури (перекривної, регулювальної, конденсатовідвідників) і комплектуванні її фланцями. Також випускає пристосування для кріплення гірничих виробок у вугільних шахтах, поковки і штампування для деталей авто- і сільгосптехніки.
Згідно зі звітністю компанії за 2022 рік, її чистий прибуток становив 4,59 млн грн проти збитку 0,58 млн грн роком раніше, за зростання чистого доходу на 15% – до 35,13 млн грн.
