Україна переживає безпрецедентну трансформацію оборонної інфраструктури. Якщо на початку повномасштабного вторгнення ключовим завданням було стримування – тепер ідеться про інженерну перевагу. У 2024 – 2025 роках держава реалізовує найбільший оборонний проєкт із часу здобуття незалежності. Його масштаб – сотні кілометрів траншей, бетонних укриттів, протитанкових ліній. Його стратегія – багаторівнева, гнучка, адаптована до нових типів загроз. Його виконавці – не лише військові, а й цивільні компанії, які стали частиною інфраструктури національного спротиву.
Так, група компаній RDS, яка сьогодні виконує ключовий підряд на Дніпропетровському напрямку. У мирний час вона будувала дороги. Сьогодні — оборонні рубежі в тому числі.
«Ми завжди були інфраструктурною компанією. Але війна поставила нову мету — зберігати не лише якість, а й життя, — говорить Юрій Шумахер, співзасновник RDS. — Ми не змінили нашу суть — ми змінили фокус. І коли нас питають, чим сьогодні займається RDS, ми відповідаємо: ми будуємо оборонну інфраструктуру країни. Ідеться не лише про фортифікації, а в загалі про всі проєкти, які ми ведемо з початку повномасшиабного вторгнення рф. Будувати сьогодні – це наш фронт і наш спосіб воювати»
Оборонна смуга на Дніпропетровщині, яку сьогодні реалізує RDS, є однією з найвідповідальніших ділянок інженерного проєкту. За 10 км від лінії фронту вже побудовано:
50 взводних опорних пунктів — найбільший обсяг серед усіх підрядників на цій ділянці;
Понад 10 км протитанкових загороджень: «зуби дракона», інженерні їжаки, лінії блокувальних барʼєрів;
Сотні монолітних бетонних споруд: бліндажі, командно-спостережні пункти, укриття для малих груп, вогневі точки;
Тисячі кубометрів бетону, сотні тонн арматури, сотні кубометрів деревини – усе змонтовано в умовах реальної загрози обстрілів.
«Це зовсім інший тип і темп роботи – розповідає Микола Удалов, керівник дільниці RDS на Дніпропетровщині. – Тут немає спокійного планування. Але є чітке розуміння: кожен метр, який ми сьогодні заливаємо, завтра може врятувати комусь життя. І це не фігура мови. Це реальність. Ми будували сотні кілометрів доріг, а тепер кожен метр – це бар’єр між життям і війною».
Робота не зупиняється навіть після ворожих ударів – перерви тривають лічені години. Будівництво координується із саперними підрозділами та представниками інженерних військ.
Архітектура спротиву: чим нова фортифікація відрізняється від старої
Змінилася не лише кількість споруд, а й сама логіка фортифікації. Якщо у 2022 році ставка робилася на довгі відкриті траншеї й окопи, сьогодні — на глибину, модульність і захищеність від дронів та високоточної зброї.
Сучасний ВОП – це не рів і не бліндаж, а цілий укріплений вузол із: багаторівневою системою окопів, командними центрами з бетонним перекриттям, укриттями для безпілотних систем, вентиляційними шахтами та нішами для боєприпасів, інженерною маскувальною інфраструктурою.
Усе проєктується з урахуванням сценаріїв атак дронами-камікадзе, FPV, вогневих налетів і проривів мобільних груп противника.
Сучасна війна – це не лише про озброєння. Це про інфраструктурну спроможність: будувати швидко, вчасно, правильно. І саме тут – своя армія: з проєктувальників, водіїв самоскидів, операторів бетонозмішувачів, зварювальників, техніків. У шоломах, бронежелетах, але без зброї.
«Це війна, де бетон важить не менше за броню, – каже Юрій Шумахер, співзасновник групи компаній RDS. – І ми розуміємо свою роль: у цій боротьбі ми тримаємо. Ми створюємо інфраструктуру, яка дозволяє армії воювати впевнено, а державі – вистояти. Ми завжди будували дороги. Тепер ми будуємо і лінії, за якими тримається країна»
RDS – одна з провідних українських інфраструктурних компаній з 20-річним досвідом в дорожньому будівництві.
12 регіонів присутності.
Активна участь у відновленні, фортифікації та оборонному будівництві з 2022 року.
