Перші засвідчені державою лобісти з’являються в Україні. 110 учасників з’явились у відповідному Реєстрі, яким опікується НАЗК, станом на кінець листопада — тобто за три місяці відтоді, як набув чинності Закон про лобіювання. Серед них 55 компаній, 54 людини та 1 іноземне представництво. Опендатабот проаналізував, навіщо такий Реєстр та як він вплине на бізнес та державу.
108 діючих учасників нараховує новостворений Реєстр прозорості НАЗК, який ще називають реєстром лобістів. У переліку є як бізнес та громадські організації, так і пересічні громадяни.
Відстежуємо зміни на сторінці Реєстру прозорості (лобістів) в Опендатаботі.
Дізнатися про перших лобістів в Україні можна на сторінці Реєстру лобістів Опендатаботу. Водночас, якщо компанія є зареєстрованим лобістом, відповідні позначки буде додано у картку компанії на її сторінці в Опендатаботі.
Загалом від початку роботи Реєстру було зареєстровано 110 учасників, проте двом згодом призупинили участь. З них 55 компаній, 54 людини та одне іноземне представництво. Серед них такі бізнеси, як Філіп Морріс Україна, мережа магазинів Аврора, Метро кеш енд кері Україна, Арселорміттал Кривий Ріг та Ощадбанк, які потрапили до Індексу Опендатабота 2025.
Лідер цьогорічного Індексу Опендатаботу у банківській сфері Ощадбанк один із перших серед фінансових установ доєднався до Реєстру. У компанії пояснюють:
«Для банку, діяльність якого безпосередньо залежить від нормативного регулювання, важливо відкрито й легітимно взаємодіяти з Національним банком та іншими державними органами. Реєстрація в Реєстрі прозорості дозволяє діяти у правовому полі, розмежовуючи легітимний захист інтересів від недопустимих форм впливу».
Інна Бойчук, директорка з корпоративних питань мережі “Аврора”, одного з лідерів ритейлу Індексу Опендатаботу 2025, зауважує — закон «Про лобіювання» та безпосередньо Реєстр є лише інструментами. Для того, аби цей механізм запрацював та був дійсно результативним з погляду забезпечення прозорості впливу на прийняття рішень, потрібно системно працювати над формуванням довіри навколо новоствореного інституту лобіювання.
“В цю роботу мають бути залучені як державні стейкхолдери, так й бізнес, медіа та суспільство в цілому. Зокрема, бізнес має бути відкрито представляти свої позиції, а влада — сприймати і приймати таку взаємодію як природню частину демократичного процесу ухвалення рішень. Тому наразі, напевно, буде справедливо сказати, що вже згаданий закон і Реєстр прозорості є поки кроками на шляху до формування зрілої культури впливу на владу”, — коментує Інна Бойчук.
Про технічні нюанси на період налагодження процесів згадує й керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова.
“Ми очікуємо, що Реєстр стане реально дієвим інструментом прозорої комунікації. Водночас важливо вдосконалити законодавство: уточнити визначення понять, спростити звітність і надати зареєстрованим учасникам практичні стимули. Лише тоді система працюватиме ефективно й сприятиме підзвітності всіх сторін. Зокрема, поточний формат подачі звітності є досить технічно складним для великих бізнес-асоціацій, які мають багато предметів лобіювання (нормативно-правових актів, до яких Асоціація надає пропозиції), сотні бенефіціарів лобіювання (компаній-членів) та дуже багато комунікації з об’єктами лобіювання (представниками державних органів), інформацію про які нам необхідно буде вносити до реєстру прозорості”, — коментує Вікторія.
Схожої думки дотримуються й Спілці українських підприємців, команда якої брала участь у тестуванні Реєстру перед його запуском та ділилася рекомендаціями з покращення взаємодії..
«Для повноцінної роботи системи важливо, щоб це була двостороння прозорість: не лише бізнес має реєструватися та звітувати, а й депутати та урядовці повинні так само діяти прозоро, доброчесно і виконувати норми закону. А задля ефективної роботи Реєстру необхідні удосконалення законодавства, зокрема уточнення термінів, оптимізація вимог до звітності та встановлення додаткових стимулів для зареєстрованих лобістів».
В СУП зауважують, що основний етап взаємодії новостворених лобістів із державою розпочнеться у січні 2026 року, коли подаватиметься перший звіт про лобіювання. Саме тоді можна буде повноцінно оцінити роботу Реєстру — його навантаження, функціональність і зручність використання.
Опендатабот відстежуватиме оновлення Реєстру лобістів. Тепер під час перевірки компаній або осіб у сервісах Опендатаботу користувачі бачитимуть позначку про реєстрацію у Реєстрі. Це ще один крок до прозорості ділового середовища й підзвітності тих, хто впливає на політичні рішення.
https://opendatabot.ua/analytics/lobbyists
Перша сотня лобістів зареєструвалася в українському «Реєстрі прозорості» – відкритій публічній платформі, яка збирає, обробляє та оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність, повідомляється на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у четвер.
“Станом на 13 листопада 2025 року в Реєстрі зареєстровано 101 суб’єкт лобіювання, з яких 51 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 141 представник) і 50 – фізичні особи. Дві особи припинили статус лобіста. Отже, загалом 191 лобіст може впливати на прийняття рішень в країні”, – йдеться в повідомленні.
Серед юридичних осіб, які зареєструвалися в Реєстрі, 27 товариств (з обмеженою відповідальністю та акціонерних), 16 громадських об’єднань (асоціації, спілки), п’ять адвокатських організацій (об’єднання, бюро), три інші.
“Найпопулярніші сфери лобіювання: фінансова, банківська, податкова та митна політика – 76 суб’єктів лобіювання; економічний розвиток, регуляторна політика та власність – 74 суб’єкти; правова політика – 70 суб’єктів; правоохоронна діяльність – 68 суб’єктів; інновації та цифрові трансформації – 66 суб’єктів; транспорт, зв’язок та інфраструктура – 65 суб’єктів; екологічна політика та природокористування – 64 суб’єкти; аграрна та земельна політика – 63 суб’єкти; регіональний розвиток та містобудування – 62 суб’єкти. Найменшу кількість суб’єктів обрали сферу «Молодь і спорт» – 36 суб’єктів лобіювання”, – йдеться в повідомленні.
У НАЗК нагадують, що суб’єкти лобіювання з 1 по 30 січня 2026 року повинні подати до Реєстру перші звіти про свою діяльність з дати реєстрації в Реєстрі до 31 грудня 2025 року.
Як повідомлялося, в Україні з 1 вересня офіційно запрацював Реєстр прозорості лобістів, передбачений законом про лобіювання. Одночасно з цим НАЗК прийняло в промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації – Реєстр прозорості.
Відразу після цього в Україні була створена Національна асоціація лобістів (НАЛУ) для просування інвестицій та захисту інтересів бізнесу. На сьогоднішній день вона має офіси в Лондоні та Цюриху.
Джерело: https://nazk.gov.ua/uk/u-reestri-prozorosti-nazk-zareestruvalysya-pershi-100-lobistiv/
