Рада ЄС у п’ятницю остаточно затвердила новий Шенгенський прикордонний кодекс – зведення правил Євросоюзу, що регулюють управління внутрішніми і зовнішніми кордонами, а також прикордонний контроль осіб.
“Подорож Шенгенською зоною без контролю на кордонах – це одне з головних досягнень ЄС. Сьогоднішнім голосуванням ми дали державам-членам необхідні інструменти, щоб зберегти такі переміщення без кордонів усередині Шенгенського простору, забезпечуючи водночас безпеку зовнішніх кордонів, борючись із нелегальною міграцією та ризиками для громадської охорони здоров’я”, – заявила міністерка внутрішніх справ Бельгії, яка головує в Раді ЄС, Аннеліс Верлінден.
Як зазначається в комюніке ради, ця “реформа відіграє важливу роль у підвищенні стійкості Шенгенської зони до нинішніх і майбутніх криз на її зовнішніх кордонах”.
Затверджений Радою ЄС регламент надає можливість ухвалення “загальноєвропейських заходів, які обмежують доступ громадян третіх країн до Євросоюзу в разі великомасштабної надзвичайної ситуації в галузі суспільної охорони здоров’я”.
Цей регламент також запроваджує процедуру, “яка дасть змогу боротися проти вторинного переміщення мігрантів (відмовників) з однієї держави-члена в іншу”, а також пропонує рішення для ситуацій, коли мігрантів використовують на кордонах у політичних цілях.
У документі міститься пояснення щодо можливого тимчасового запровадження контролю на внутрішніх кордонах правил, які гарантують, що такі дії залишаться крайнім заходом, коли може виникнути “серйозна загроза державній політиці або внутрішній безпеці”.
У таких випадках держави ЄС повинні будуть оцінити необхідність і відповідність цього рішення, а також оцінити, чи не можна досягти переслідуваних цілей іншими засобами, пояснюють у Брюсселі.
При цьому переглянутий кодекс встановлює максимальну тривалість, протягом якої може зберігатися такий контроль на внутрішніх кордонах. Він може залишатися чинним максимум протягом двох років. У виняткових ситуаціях внутрішній прикордонний контроль може бути двічі подовжено ще на 6 місяців з можливістю продовження на один рік.
Ця постанова Ради ЄС набуває чинності на двадцятий день після її опублікування в “Офіційному журналі” Європейського союзу. Вона безпосередньо застосовується в країнах ЄС.
