Клуб Експертів продовжує серію передач, присвячених макроекономіці України. У новому випуску проаналізовано попередні підсумки 2021 року.
Як заявив засновник проекту “Клуб Експертів” Максим Уракін: “Ми створюємо такі аналітичні відео з метою підвищення рівня знань населення у сфері економіки та для зручної візуалізації величезної кількості цифр. Такий контент, звичайно, не “мас маркет”, але ми й не прагнемо до нього. Налаштовані на думаючу та шукаючу аудиторію”.
У випуску проаналізовано зміну кількості населення України, поточні показники безробіття, представлено ринок праці у регіональному розрізі. Крім того, наведено показники ВВП, названо основних торгових партнерів країни, проаналізовано тенденції та плани з виплат внутрішнього та зовнішнього боргу України, а також показники роздрібу та інфляції.
Відео містить велику кількість авторських діаграм, гістограм, які зручно ілюструють основні макроекономічні тенденції.
Клуб Експертів присвячений політології, економіці, науці, футурології, містить експертні думки та аналіз обговорюваних тем.
Дане відео доступне для перегляду за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=gUs6fF–F-c
Підписатися на канал можна за посиланням Клуб експертів – YouTube
30 грудня 2021 р. , як підсумок річної роботи виноробів України та профільних асоціацій, в Міністерстві агрополітики України була проведена «Велика дегустація вин України».
Організатори заходу:
– Громадська спілка «Укрсадвинпром»
– Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє
– Асоціація крафтових виробників вин
Мета заходу: популяризація вин України шляхом презентації асортименту ігристих та тихих вин, як від відомих великих виробників, так і від малих (крафтових) виноробів.
В презентації взяли участь:
– Роман Лещенко – Міністр Міністерства агрополітики України
-Володимир Печко- Голова спілки «Укрсадвинпром»
– Наталія Благополучна – Президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє та Асоціації кавістів України
-Світлана Цибак – Президент Асоціації крафтових виробників вин України
– Керівники і представники департаментів Мінагрополітики
– Запрошені представники виробників вин та профільних організацій.
Свої вина на дегустацію представили 20 виробників:
Представлені зразки (а їх було більше 50) були з різних сортів винограду, як міжнародної групи сортів – Шардоне, Рислінг, Мерло, Каберне Совіньон, Піно Нуар, так і місцевих (локальних) сортів винограду- Сухолиманський, Черсегі, Сапераві, Одеський Чорний.
Ігристі вина категорії «брют» (білі і рожеві) були в аперитивній частині презентації, а потім своєю якістю всіх присутніх дивували білі, рожеві, помаранчеві та червоні сухі вина з різних регіонів України: Одеського, Херсонського, Миколаївського, Закарпатського, Дніпропетровського, Київського, Хмельницького, Вінницького.
Міністр Міністерства агрополітики Роман Лещенко в привітальному слові підкреслив важливість відміни акцизу для сухих вин з 1 січня 2022 р, що дасть можливість популяризації вин власного виробництва та полегшить працю виноробів, а також подякував всім за організацію такого важливого заходу і привітав присутніх з прийдешнім 2022 роком!
Партнер заходу: компанія «Sophienwald»- келихи для вина ручної роботи з Австрії.
Йдемо в Новий рік з вином України!
UKRSADVYNPROM, URAKIN, БЛАГОПОЛУЧНА, ДЕГУСТАЦИЯ, КАВІСТ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ЛЕЩЕНКО, ПЕЧКО, СОМЕЛЬЄ, ЦИБАК
Ексклюзивне інтерв’ю міністра туризму Кіпру Савваса Пердіоса агентству “Інтерфакс-Україна“
Автор: Максим Уракін
Кілька днів тому Кіпр змінив правила в’їзду для громадян України. Чи можете Ви пояснити і розповісти детальніше?
Це зміни не для громадян України, а для всіх, хто в’їжджає в країну. Лише за кілька тижнів до того, як буде доступна додаткова інформація про штам коронавірусу Omicron, ми вирішили, що всі люди, вакциновані чи не вакциновані, іноземці чи місцеві жителі, повинні пройти ПЛР-тест після прибуття, лише щоб переконатися, що в них немає вірусу. Це правило, що діятиме лише кілька тижнів до 10 січня. Після цього ми повертаємося до протоколу, який був раніше, а це означає, що тестування не буде потрібно тим, хто вакцинований або нещодавно одужав. Але тест все ж потрібен тим, хто не вакцинований. Для дітей віком до 12 років те саме, тестування не потрібне, а для дітей старше 12 років – обов’язкове.
Які обмеження зараз діють для туристів на Кіпрі?
Нічого взагалі. Все відкрито. Ресторани відкриті. Якщо ви маєте заповнену форму Cyprus Flight Pass, ви можете використовувати її протягом тижня. Це дає вам доступ до всіх ресторанів, нічних клубів, торгових центрів. Все відкрито. Обмежень для туристів немає. Але через 7 днів потрібно показати, що ви вакциновані, одужали або маєте негативний тест.
Скільки українських туристів відвідало Кіпр цього та попереднього року?
2019 рік став найкращим для українського ринку. Майже 100 тис. людей. Цього року я очікую близько 80 тис. людей. Український ринок добре відновився після пандемії. Україна має високий інтерес до Кіпру, і я думаю, що це також тому, що ми були однією з перших країн, які відкрилися для України.
Україна зараз номер 5 серед наших країн-партнерів, після пандемії вона значно зросла. Під номером 1 залишається Великобританія, номер 2 – Росія, номер 3 – Польща, номер 4 – Ізраїль, номер 5 – Україна, номер 6 – Німеччина, номер 7 – Франція. За ними йдуть багато країн, які перебувають у подібних позиціях, наприклад, Австрія, Швейцарія, Швеція, Норвегія, Угорщина. Ці країни досить схожі. Я б сказав, що зараз Україна для нас у ТОП-5 ринків, до пандемії такого не було.
А яка тенденція зростання з року в рік?
З 2014 року ми щороку зростали приблизно на 20%. Я думаю, що зростання продовжиться. Гадаю, наступний рік буде найкращим для України. Я думаю, що це ринок з великим потенціалом щодо Кіпру не тільки влітку, а й взимку, особливо через різницю в погоді. Також через короткий час польоту люди приїжджають до нас на короткі періоди, вихідні тощо.
Чи можете Ви навести якісь цифри про інвестиції в дороги, інфраструктуру, готелі?
У наступні 4 роки ми плануємо витратити 50 млн євро, щоб оновити готелі із оздоровчими центрами. Це гроші держави та ЄС. Інвестиції в готелі забезпечують появу нових оздоровчих, медичних закладів. Інвестиції в агросектор, туризм та гірські готелі дозволяють зробити їх більш зеленими, цифровими. Інвестиції також здійснюються в оновлення ресторанів, які пропонують традиційну кіпрську кухню, реновацію магазинів, які продають традиційні продукти. Ми також інвестуємо гроші, щоб створити умови для отримання ще більш вражень автентичного характеру в невеличких поселеннях. Тож люди, які їдуть туди, можуть побачити справжню майстерню, ручні вироби, те, як майстри різьблять каміння, як виготовляється традиційний чай, традиційне взуття. Ми багато інвестуємо, щоб переконатися, що туризм живе в серцях місцевих громад, мотивуємо людей залишатися в горах. Ми намагаємося, щоб саме молодь залишалася в горах. Ми багато інвестуємо в ці галузі. Тож місцеві жителі бережуть туризм у серці.
Також я хочу розповісти про Мусан. Мусан – один із трьох підводних лісів у світі. Це проект для дайвінгу. Ми відкрили його кілька місяців тому, і це один із трьох підводних лісів у світі. Творець Мусана шукав найчистішу воду в Європі. У нас найчистіші води в Європі, і це доведено Європейською агенцією довкілля.
Які місця найпопулярніші серед українських туристів? Чи вони такі ж, як у туристів з інших країн, чи мають якісь особливості?
Перше, на що звертають увагу українці, особливо влітку, коли прибувають до Республіки Кіпр, це гарна погода, сонце та море. Тож традиційно український ринок орієнтований на Фамагусту. У Фамагусті найкращі пляжі Кіпру і дуже чиста вода. Але через пандемію зараз люди також цікавляться Лімасолом і Пафосом. У цих місцях багато можливостей для шопінгу, багато культурних закладів, красиві гори для пішохідного туризму, кіпрські села. Насправді я думаю, що українці відвідуватимуть Кіпр цілий рік. Звісно, хтось поїде за сонцем і морем, а хтось вибере села, гори, природу, шопінг тощо.
Які авіакомпанії і з якою частотою літають до Кіпру з України і назад? Чи планується збільшення частоти польотів?
Для нас важливо те, що зараз багато авіакомпаній літає з України до Кіпру. Завжди прямі рейси. Одна з причин, чому ми зараз приїхали в Україну, – це провести переговори з авіакомпаніями та представити їм усі продукти, які ми додаємо, особливо для зимового відпочинку. Ми багато працювали, щоб взимку було чим зайнятися. Я впевнений, що між Україною та Кіпром з’являтиметься все більше рейсів.
Якщо говорити про зиму, які особливості Ви б хотіли представити?
Ну, я думаю, ми можемо розділити це на 3 частини. Одна з них – вино та гастрономія. Друга – природа та діяльність на природі. І третє – села.
Що стосується вина та гастрономії, то ми реалізували концепцію кіпрського сніданку. Вона є в ресторанах, готелях, кафе. Ще одна концепція, яку ми реалізували, називається Taste Cyprus, їжа з місцевих інгредієнтів, вона справді автентична і дуже традиційна.
Ми запустили ще одну концепцію, яка називається Vegan Family Restaurants and Hotels (Веганські сімейні ресторани та готелі). Оскільки насправді в усьому світі все більше і більше людей, особливо молодих людей, які є веганами, вони не їдять м’ясо, не вживають продукти тваринного походження. Ця програма також для людей, які вирішили харчуватися більш корисно кілька разів на тиждень.
Ми додали 7 винних маршрутів. Кіпр є однією з найстаріших країн світу з виробництва вина. Ми виробляємо вино вже 5,5 тис. років. Наше вино одне з найкращих у світі. Commandaria – національне солодке вино, воно перемогло на міжнародному конкурсі вин у 1224 році. Для Кіпру дуже важливо, щоб було таке вино. Виноград вирощують лише в 14 селах.
Тобто частина А для зими, частина B пов’язана з природою. Ми оновлюємо багато велосипедних доріг. Наступного року привозимо “Тур де Франс” до Кіпру. Він величезний, це один із найбільших турнірів у світі. Три роки поспіль він приїжджає до Кіпру. Для нас це дуже важливо, ми розвиваємо інфраструктуру, оновлюємо житло в горах. Тому байкери та туристи можуть там ночувати.
І третє, що ми робимо на зиму, пов’язане з гірськими селами. Зараз ми відзначаємо села за те, яка там природа, скільки квітів, наскільки вони чисті, наскільки відповідають принципам сталого розвитку, скільки туристичних підприємств вони мають. Ця концепція називається Colorful Villages of Cyprus (“Колоритні поселення Кіпру”).
Суть полягає в тому, щоб покращити наш продукт. За кілька днів ми також запускаємо концепцію під назвою Christmas Villages (“Різдвяні поселення”). Ми вибрали 5 поселень на Кіпрі. Ми убираємо їх у різдвяні прикраси, різдвяні вогні, декор, різдвяну музику. Цілі села, як різдвяний ярмарок. Це нова концепція для Кіпру, тому зараз є чим зайнятися і взимку. Ми створили 3 тис. кілометрів доріг у селах. Її називають серцем країни легенд. Тут ви можете піти на ферму, зібрати яйця, приготувати традиційний кіпрський сніданок. Є багато виноробних господарств, де можна зібрати виноград, зробити власне вино. Або зайти до бабусі, подивитися, як вона готує мармелад чи халумі (традиційна кіпрська їжа).
Зараз ми почали додавати все це до наших послуг. Все це буде поєднане і буде називатися серцем країни легенд. Веб-сайт – heartlandoflegends.com. Люди зможуть налаштувати відпочинок під себе, це не мас-маркет. Вони матимуть змогу обрати та створити своє власне свято.
Для мене дуже важливо поговорити про різдвяні поселення, якими вони будуть. Це абсолютно нова концепція. Різдвяні поселення на Кіпрі – це для нас те, що пропонує додаткові послуги в горах взимку. Це те, що ми зараз просуваємо, гори. Тому що туризм на Кіпрі почався з гір сотні років тому. Тут почався туризм, тут жили люди. Пізніше багато людей переїхали на пляжні курорти. Тепер ми намагаємося знову поширити туризм на весь острів.
До певної міри зараз Кіпр є так званим регіональним центром. Люди, які перебувають на Кіпрі, можуть відвідати Ізраїль, Єгипет, інші країни. Чи можете Ви дати пояснення та перелік цих країн?
Так. Це фактично частина нашої національної туристичної стратегії. Рекламувати Кіпр як місце, звідки ви також можете відвідати навколишні місця. Лише година перельоту, щоб дістатися Кіпру з 3 континентів. Ми знаходимося на відстані в одну годину польоту з Європи, Африки, Азії. Ви можете скористатися можливістю, щоб відвідати Грецію, наприклад, або Єгипет, Йорданію, Ізраїль, Ліван саме з Кіпру. Усі ці країни розташовані менше ніж за годину льоту від Кіпру. Є багато рейсів щодня до та з цих напрямків. Це також є частиною нашої стратегії просування Кіпру для великих відстаней, як-от США, наприклад, або Китай, Японія. Мешканці цих країн зрідка обирають один пункт призначення, вони також відвідують сусідні країни. Очевидно, що коли хтось летить зі США, вони хочуть відвідати 2 або 3 країни, тож вони можуть залишитися на Кіпрі на кілька днів, а також відвідати навколишні місця. І це спрацювало дуже добре, тому що цього року ми привезли до Кіпру найбільший круїзний лайнер у світі – Royal Caribbean. Вони вперше розмістили порт приписки на Кіпрі. І вперше ми мали змогу привезти багато людей з Азії, зі США, щоб відвідати Кіпр, а потім відвідати навколишні місця на кораблі.
Можливо, певною мірою болюче питання для громадян Кіпру. Ви якось координуєте свою туристичну діяльність з так званою адміністрацією, з так званим Північним Кіпром? Чи є у вас якісь відносини?
Ні. Координація з точки зору туризму відсутня. Якщо хтось захоче відвідати цю територію, це можливо, але включаючи усі ризики через страховку тощо. Туроператори та компанії, які працюють з Республікою Кіпр, не страхують відвідування цих районів. Координація між двома сторонами дорівнює нулю. Люди можуть їхати туди лише на свій страх і ризик.
Кіпр конкурує за туристів з України з більш популярними для наших громадян країнами, такими як Єгипет, Чорногорія, Туреччина. Які методи ви використовуєте для залучення наших туристів?
Краща якість. Рішення в таких випадках – це завжди краща якість. Тому що такі країни, як Туреччина, Чорногорія, Єгипет, завжди конкурують з Кіпром в одному – ціни, низькі ціни. Ми ніколи не зможемо конкурувати з низькими цінами в Туреччині та Єгипті. Тому що Туреччина чи Єгипет хочуть мати понад 100 млн туристів на рік. Ми не хочемо мати 100 млн туристів на рік. До пандемії у нас було 4 млн туристів, ми менша країна. Ми зосереджені на якості та вдосконаленні продукту. Тому що ми усвідомлюємо, що ніколи не зможемо конкурувати з Єгиптом, Туреччиною, Чорногорією за цінами. У них дешеві продукти, дешева валюта. Ви бачите, що валюта в Туреччині весь час девальвує. Коли валюта девальвує, дуже легко стати недорогим місцем відпочинку, а у нас немає такої можливості, у нас є євро, євро – це сильна валюта. Також на Кіпрі люди отримують хорошу зарплату, тому нам не так легко імпортувати продукцію, як Туреччині чи Єгипту. Отже, очевидно, що вартість послуг вища, і ми пропонуємо кращі продукти – чистіше довкілля, більше вражень. Це наша стратегія, коли справа стосується туризму.
Чи є у міністерства спеціальні програми щодо просування Кіпру в тій чи іншій країні, тому чи іншому регіоні? Або у вас є лише традиційні методи, які застосовуються для будь-якої країни?
Ні, всі ринки різні. Одним із способів роботи з багатьма країнами є співпраця з авіакомпаніями, туроператорами. Тому ми працюємо з ними, щоб приєднатися до маркетингових кампаній тощо. Але найчастіше ці кампанії літні, тому що саме тоді туроператори люблять продавати тури до Кіпру, а взимку у нас набагато ширший підхід. Взимку ми просуваємо Кіпр в 30 країнах, використовуючи спеціальні цифрові маркетингові кампанії – на YouTube, Google, Facebook, в інших соціальних мережах. Ми орієнтуємося на вік, інтереси, платні оголошення та різні кампанії. Зараз ми витрачаємо гроші на маркетинг. Я задоволений сумою, яку ми витрачаємо, ми робимо це, застосовуючи індивідуальний підхід, залежно від ринку. Тож у такій країні, як Україна, наприклад, можливо, ми більше орієнтуємося на вікові групи до 50-55 років. В інших країнах ми орієнтуємося на людей старше 65 років. Тож ми маємо вкрай індивідуальний підхід до клієнтів кожного ринку.
Чи розвивається медичний туризм між нашими країнами?
Так, медичний туризм на Кіпрі – це те, що ми починаємо розвивати зараз. Насправді частина грошей, які ми отримали від Європейського фонду відновлення, йде на реконструкцію готелів, щоб запропонувати більше оздоровчих, медичних послуг, а також будинків пристарілих. Я думаю, що Кіпр – це країна з неймовірним кліматом для медичного туризму. Ми маємо дуже чисте повітря, насичене вітаміном D завдяки сонцю. У нас сонце 365 днів на рік. Наша продукція екологічно чиста, біо, корисна для здоров’я. Я вважаю, що для медичного або оздоровчого туризму Кіпр ідеальний з глобальної точки зору. Я говорю не тільки про те, щоб сходити в SPA, зробити масаж, педикюр або зачіску тощо, я говорю про оздоровлення з цілісної точки зору – розум, тіло, харчування, релаксація і таке інше. Я думаю, що протягом наступних 5 років Кіпр буде розвиватися, коли мова йде про оздоровчий та медичний туризм. І якщо поєднати ці інвестиції з інвестиціями, які ми робимо у вино, гастрономію та місцеві продукти, я вважаю, це буде чудова комбінація, знову ж таки з грошей ЄС, до речі. Це чудове поєднання, щоб позиціонувати Кіпр як цілорічний оздоровчий центр.
Якщо говорити про студентів та університети, а також так звані розмовні клуби, чи розвиваєте ви ці галузі діяльності, щоб залучити людей до вивчення англійської мови на Кіпрі?
Це дуже гарне питання. Це те, що ми нещодавно обговорювали. Як відомо, Мальта спеціалізується на цьому, але Мальта короткострокова. Це приблизно півтора місяці. Ми прагнемо зробити щось інше. Ми прагнемо проникнути на український ринок для довгострокового навчання громадян України на Кіпрі, і не тільки мови, але й різноманітних предметів. Звісно, мова навчання та спілкування буде англійською. Це також чудова можливість запропонувати стажування людям, які навчаються на Кіпрі, особливо в туристичній галузі, наприклад, тому що це те, що допоможе нам надавати кращі послуги і громадянам України.
Чи є у кіпріотів інтерес до України як туристичного напрямку?
Якщо поглянути на цифри за 2019 рік, 100 тис. українців приїхали до Кіпру, а до України – 25 тис. кіпріотів. Якщо врахувати, що в Україні проживає понад 40 млн людей, а на Кіпрі менше 1 млн, то за цим співвідношенням можна зробити висновок, що в Україну приїжджає більше кіпріотів, ніж українців до Кіпру. Я думаю, що Україна має потенціал залучити кіпріотів, особливо на вихідні, довгі періоди. Як ви знаєте, в Україні є кілька міст, які пов’язані з грецькою спадщиною, і я думаю, що це історія, про яку потрібно більше розповідати на Кіпрі. Я впевнений, що більше кіпріотів із задоволенням відвідають Україну не тільки взимку, а й влітку, тому що погода тут гарна, весь час тепло. Переліт недовгий, максимум 3 години. Рейсів багато. Сюди дуже легко дістатися, тому немає причин для кіпріотів відмовлятися від такої подорожі. Крім того, для кіпріотів дуже важлива їжа, їжа тут значно покращилася, вона стала сучаснішою, тому це дуже важливо.
Якщо говорити про вино та гастрономію, то чи рекламуєте ви їх якось по-особливому? Популяризація вина, гастрономії – це ваша спільна справа?
Наша справа – популяризувати це як частину туристичної програми, але не наша робота – сприяти продажу халумі чи кіпрського вина за кордоном. Це робота міністерства торгівлі чи міністерства сільського господарства. Але є синергія, ми повинні працювати разом. Коли люди хочуть купити халумі чи вино і приїжджають до Республіки Кіпр, вони бачать, куштують тощо. Ми намагаємося показати всі наші продукти людям, які приїжджають до нас, включити вино та гастрономію у все, що рекламуємо на Кіпрі. Якщо ми пропагуємо оздоровлення, їжа також є частиною реклами, якщо ми просуваємо релігійний туризм, їжа є частиною цього. Що б не робили туристи на Кіпрі, 3 рази на день вони вживають їжу. Тому їжа дуже важлива. В основному у всіх готелях і кафе люди можуть скуштувати кіпрський сніданок. У нас є концепція Taste Cyprus. Ресторани мають автентичну кухню, місцеві продукти, і це мережа ресторанів, куди люди дійсно можуть прийти і по-справжньому насолодитися кіпрською гастрономією. Плюс виноробні, а також ресторани, де є справжні кіпрські вина, або бари з автентичними винними картами. Власне 3 тижні тому на Кіпрі відбувся європейський конкурс сомельє. Тому ми також намагаємося просувати продукт через подібні конкурси. Я знаю, що для популяризації українського вина ви заснували кілька фестивалів, присвячених культурі вина, зокрема Odessa Wine Festival. А у нас такі фестивалі проходять у вересні-жовтні. А найбільший з них відбувається в Лімасолі.
Які ваші 3 найкращі пропозиції для громадян України щодо подорожі до Кіпру? З точки зору того, що робити.
Абсолютно впевнений, що вони мають відвідати одне із поселень, яке є частиною проекту Heart of Legends. Вони мають відвідати наші пляжі, у нас найкращі пляжі в Європі. Вони повинні скуштувати справжню кіпрську їжу із солодким кіпрським вином. Це унікальні враження.
У київському аналітичному центрі “Клуб експертів” відбувся черговий захід з метою популяризації вина українського виробництва та розвитку виноробної галузі України, а також аналізу продукції найкращих виробників вітчизняного вина. Захід пройшов за участю та підтримки об’єднання Укрсадвінпром.
Організаторами заходу виступили: управління агропромислового розвитку київської ОДА, управління туризму київської ОДА, Укрсадвінпром, Клуб Єкспертів, ГО “Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє”, ГО “Асоціація кавістів України”.
Захід був проведений з метою популяризації виноробів України. З виноробів були присутні: виноробня Григорія Кулініченка, виноробня Wine Idea, виноробня Biologist Craft Winery, сімейна виноробня “Кассія”, виноробня “Трипільське nouveau”, виноробня “Willa Lamash”, виноробня Narovylo.
Серед гостей та дегустаторів вин українського виробництва були присутні: Володимир Печко (голова ГС «УКРСАДВИНПРОМ»), Максим Уракін (засновник “Клуба Експертів”, Наталія Благополучна (Президент Всеукраїнської Асоціації виноробів і сомельє), Олена Павленко (директор ТОВ “СОФІЕНВАЛЬД УКРАЇНА”), Микола Благополучний (директор Всеукраїнської Асоціації виноробів і сомельє), Андрій Кравченко (представник Мінагрополітики України), Андрій Пономаренко (представник Мінагрополітики України), Костянтин Довгаль (начальник управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації), Анна Куценко (начальник управління туризму Київської обласної державної адміністрації), Ольга Журова(заступник керівника апарату Київської обласної державної адміністрації), Марина Радова (начальник управління туризму та промоції Київської міської державної адміністрації), Петро Левчук (заступник начальника управління економічного розвитку-начальник відділу підприємництва та інвестицій департаменту економіки та цифровізації Київської обласної державної адміністрації) та інші.
У рамках зустрічі було проведено органолептичний аналіз якості зразків провідних українських виробників вина.
Дегустація вин Київщини була проведена в бокалах австрійської компанії SOPHIENWALD.
MAXEVENTS, UKRSADVYNPROM, URAKIN, БЛАГОПОЛУЧНА, ВИНО, ДЕГУСТАЦИЯ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ПЕЧКО
Виробники та переробники винограду, а також представники виноробної галузі проведуть 25-29 травня міжнародний форум Odessa Wine Week в Одесі, захід об’єднає зусилля української виноробної спільноти, спрямовані на розвиток винного ринку України, еногастрономічного туризму, популяризацію і просування бренда “українське вино” й інтеграцію України у світову винну спільноту.
Про це повідомили організатори заходу – голова громадської організації “Укрсадвинпром” Володимир Печко, керівник проектів “Експо-юг-сервіс” Белла Ханамерян і завідувачка кафедри технології вина та сенсорного аналізу Одеської національної академії харчових технологій Оксана Ткаченко на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
За даними глави “Укрсадвинпрому” Печка, його асоціація організовує щорічний форум, що вперше проводився цього року в Одесі, оскільки цей майданчик дає можливість зібрати провідних фахівців винної галузі, учених, енологів (фахівців з оцінки виноградників), виноробів, представників влади, національних та іноземних винних асоціацій, туристичної галузі, HoReCa та ритейлу, сомельє, журналістів, трейдерів вина і виробників супутніх товарів і технологій для популяризації українських вин.
“Минулого року можна було спробувати 305 зразків із 65 виноробень України. Тобто в одному місці можна куштувати українські вина крафтових виноробів, середніх виробників із площами виноградників 40-60 га і великих виробників з усієї України”, – уточнив Печко.
Організатор форуму Белла Ханамерян уточнила, що цього року партнерами заходу стали 30 компаній. Окрім того, на Odessa Wine Week-2021 виступили 87 спікерів і експертів з 18 країн, проведено профільні доповіді та дискусії щодо 40 тем, усього подію відвідали понад 3 тис. осіб.
За її словами, у 2022 році на форумі анонсовано проекти, серед яких розмови про вино й інтеграцію України у світову винну спільноту Wine Future Forum, а також конкурс Odessa Wine&Spirit Awards.
“У 2022 році у нас з’являється креативний конкурс на найкращу етикетку. В нас буде вітрильна регата, спеціальна програма “Жінки у виноробстві”, вечірні перформанси, музично-художні виставки, бієнале, все, що можна показати в культурі пиття, звернути увагу на вино як на частину культурного коду країни”, – пояснила Ханамерян.
За даними Оксани Ткаченко, українські представники галузі бачать серед своїх стратегічних цілей визнання в інших країнах світу.
“Ми вже маємо інтерес з боку найближчих наших сусідів, ми очікуємо делегації з таких країн, як Узбекистан, Грузія, Вірменія, які не просто приїдуть, щоб показати себе, але ми готуємо для них освітні проекти, в яких буде відвідування виноробень і участь в освітньому проекті у форматах B2B і B2C”, – зазначила вона.
Директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики України Ігор Виштак, який брав участь у прес-конференції, уточнив, що його відомство на підтримку садівництва, виноградарства і хмелярства в 2021 році вже спрямувало 450 млн грн компенсації, з яких 200 млн грн – за посадковий матеріал, спорудження шпалер для вирощування витких рослин і краплинне зрошування (з них 9 млн грн – на виноградарство), а 250 млн грн – на будівництво і реконструкцію об’єктів для зазначених культур (зокрема 19 – на будівництво об’єктів і купівлю ліній виноробства).
Інтерфакс-Україна та Клуб Експертів виступили партнерами Odessa Wine Week.
UKRSADVYNPROM, URAKIN, АКЦИЗ, ВИНО, ВИШТАК, КЛУБ_ЭКСПЕРТОВ, ПЕЧКО, ХАНАМЕРЯН
У київському аналітичному центрі “Клуб експертів” пройшов перший з серії заходів, присвячених популяризації вина українського виробництва і перспективам розвитку виноробної галузі України, а також аналізу продукції кращих виробників вітчизняного вина. Захід пройшов за участі та підтримки Одеського Національного Технологічного Університету та об’єднання Укрсадвинпром.
Під час зустрічі учасниками було заслухано доповідь доктора сільськогосподарських наук, професора Одеського Національного Технологічного Університету Наталії Каменєвої на тему “Сенсорний аналіз – інноваційний інструмент розвитку винного сектора”.
В ході презентації були представлені результати діяльності виноробної галузі в 2020 році. Так, за минулий рік Україна експортувала 14,4 мільйона літрів вина, що вдвічі більше, ніж в 2019 році, при цьому імпорт вина в Україну в 2020 році зріс на 22% в порівнянні з 2019 роком.
Крім того, доктор наук Наталія Каменєва презентувала науково-навчальну лабораторію сенсорного аналізу вин, відкриту в Національній Академії Харчових Технологій та успішно акредитовану відповідно до міжнародного стандарту якості ISO 17025: 2019.
“На сьогодні лабораторія відповідає всім вимогам і стандартам, створена для сенсорного аналізу харчових продуктів відповідно до міжнародних стандартів, підготовки і навчання експертів сенсорного аналізу, проведення досліджень споживчих переваг в області сенсорного аналізу харчових продуктів”, – пояснила науковець.
Засновник “Клубу експертів” Максим Уракін підкреслив, що центр готовий стати майданчиком для популяризації вин українського виробництва.
“Я вважаю, що багато сортів українського вина залишаються недооціненими на споживчому ринку. В рамках даного проекту ми намагатимемося виправити ситуацію”, – зазначив він.
Глава об’єднання “Укрсадвинпром”, в свою чергу, додав, що державна підтримка вітчизняних виноградарів і виноробів все ще залишається на низькому рівні, що призводить до заповнення ринку імпортними винами, в тому числі низькоякісними.
“У нас найбільше об’єднання в країні в яке входить 80% українських виробників вина, хотілося б, щоб держава системно працювала над програмами підтримки українських виробників, від цього виграє і споживач, і бюджет”, – сказав Володимир Печко.
Також в рамках зустрічі було проведено органолептичний аналіз якості 8 зразків провідних українських виробників віна. В дегустації взяли участь вина таких українських виробників: SHABO, Artwinery (Артемівський завод шампанських вин), виноробне господарство Князя П.Н. Трубецького, Frumushika, Beykush winery, Villa Tinta, Stakhovsky Wines, Leleka wines.
Захід пройшов в рамках партнерства з провідним міжнародним дегустаційним конкурсом Odessa Wine Week. Наступний фестиваль Odessa Wine Week пройде з 24 по 29 травня 2022 року в Одесі.
UKRSADVYNPROM, URAKIN, ВИНО, ДЕГУСТАЦИЯ, КАМЕНЄВА, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, ПЕЧКО
