У Львові під час дводенної конференції стартував відкритий набір учасників трирічного міжнародного культурного проекту “UREHERIT. Архітектори для спадщини в Україні: відтворюючи ідентичність і пам’ять”.
“Під час конференції у Львові ми дали старт відкритому набору учасників проєкту. Ми чекаємо заявок від українських професіоналів і спільнот щодо бажання працювати в тій чи іншій робочій групі”, – повідомила ініціаторка та координаторка проєкту, членкиня ради Асоціації архітекторів Литви Рута Лейтанайте (Rūta Leitanaitė).
Метою трирічного проєкту UREHERIT є дослідження різних тем, пов’язаних зі збереженням і реставрацією культурної спадщини.
“Спадщина – це каталізатор майбутнього для будь-якої країни, і тим паче для України, яка нині справді шукає відновлення, щоб наново відкрити та відтворити свій образ і бачення майбутнього”, – зазначила на відкритті конференції координаторка ЮНЕСКО К’яра Децці Бардескі.
В.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв наголосив, що координація та взаємодія з міжнародним співтовариством є для України ключовим фактором у побудові рішень і напрацюванні алгоритмів оцінювання збитків, а також відновлення та збереження культурної спадщини.
Голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів переконана, що вкрай важливим є питання стимулів збереження спадщини, щоб власнику було економічно вигідно реставрувати пам’ятку. “Туризм – один зі способів, щоб спадщина для власника була не ярмом, а комерційно успішним проєктом. Зі свого боку ми думаємо, наприклад, про підвищення категорії готелю, який провів повноцінну реставрацію історичної будівлі”, – повідомила Олеськів.
“Ми розглядаємо культурну спадщину не тільки як щось, що ми маємо зберегти, а й як ресурс для сталого та демократичного відновлення України, міст і самої країни – в економічному, екологічному та культурному плані. Спадщина об’єднує спільноти, дає відчуття місця і гордість нації, а також допоможе повернути людей додому”, – сказала Лейтанайте.
На думку президента Ради архітекторів Європи (Architects’ Council of Europe, ACE) Рут Шагеманн, політики мають усвідомлювати цінність усієї спадщини, а не лише пам’яток архітектури, що мають охоронний статус. Щодо європейського досвіду, то допомогти українцям зберегти архітектурну спадщину можуть “хороші державні закупівлі, хороша конкуренція, прозорі процеси, участь людей, місцевої громади, а також адаптація правил”.
Серед основних тем UREHERIT – оцінювання шкоди, завданої війною культурній спадщині; критерії та методики оцінювання цінності спадщини; участь громадськості у відновленні культурної спадщини; архітектурні конкурси; комплексна реновація модерністського житла; технології та інновації в проєктах відновлення тощо.
На цьому етапі проєкту триває оцінка наявної ситуації та потреб України загалом та окремих міст. Результати аналізу та детальний план за напрямками буде представлено на наступній конференції, у Стокгольмі в травні 2024 року.
У конференції у Львові взяли участь понад 300 професіоналів, під час неї було представлено перші напрацювання, концепції програм і навіть інвестиційні проєкти.
Президент НСАУ Олександр Чижевський підкреслив, що вкрай важливим є впровадження в широку свідомість значущості культурної спадщини. Ключовим завданням він бачить імплементацію напрацювань проєкту в професійну освіту.
Уже триває робота над двома освітніми програмами – для студентів і дипломованих архітекторів. Для студентів освітню програму на тему відродження культурної спадщини як ресурсу стійкої трансформації розробить Харківська архітектурна школа (ХША), програми підвищення кваліфікації для професіоналів розробляють НСАУ і шведські архітектори.
Як повідомлялося, міжнародний культурний проєкт “UREHERIT. Архітектори для спадщини в Україні: відтворюючи ідентичність і пам’ять” ініційований Асоціацією архітекторів Литви. Він співфінансується в рамках програми Європейського Союзу “Креативна Європа” на суму EUR1 млн (код проєкту 101121502 – U-RE-HERIT) і реалізується консорціумом у складі 11 фахових організацій із дев’яти країн.
