Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в грудні-2024 виріс на 1,4% порівняно з груднем-2023, а за весь 2024 рік – на 3,2%, однак не виключений його приріст до 3,7% залежно від внеску державного сектору, вважають експерти Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Російські обстріли промислової та енергетичної інфраструктури, наступ російських сил на фронті негативно впливали на показники розвитку промисловості в грудні. За оцінкою ІЕД виробництво електроенергії скоротилось на 5,2% в грудні (порівняно з груднем-2023 – ІФ-У)”, – констатує ІЕД в Місячному економічному моніторингу.
Водночас реальна валова додана вартість (ВДВ) в добувній промисловості, ймовірно, залишалась близькою до показника попереднього року завдяки вищому видобуванню природного газу та залізної руди, що, як і раніше, компенсувало падіння виробництва вугілля.
Зазначається, що стабільний попит та логістичні можливості експорту сприяли розвитку металургії (зокрема експорт готової металургійної продукції продовжував зростати).
Машинобудування зростало завдяки оборонним закупівлям та зростанню експорту. В результаті, за оцінкою ІЕД, реальна ВДВ в переробній промисловості зросла на 4,2% в грудні порівняно з груднем-2023.
Завдяки вищим видаткам бюджету темпи приросту ВДВ в будівництві зростали швидше в четвертому кварталі, ніж в третьому.
Щодо ВДВ у тваринництві, то вона скорочується. Це стосується виробництва молока, кількості великої рогатої худоби тощо. Збір врожаю кукурудзи тривав, але вже невеликими темпами. За оцінкою інституту реальна ВДВ в сільському господарстві скоротилась на 3,7% дпр в грудні.
Водночас, видатки державного бюджету у грудні були рекордними, хоча наразі ще немає повних даних про державний бюджет.
“Тому можливо ми не повністю врахували вплив витрат держави на результати роботи державного сектору та галузей економіки, що отримали додаткові кошти з бюджету. Це може означати, що наша оцінка реального ВВП в грудні може виявитись занадто песимістичною”, – уточнюють в ІЕД.
Також в інституті додали, що для точнішої оцінки результатів за 2024 рік бракує оновленої квартальної структури ВВП за 2023 рік, оскільки річні цифри Держстат досить відчутно переглянув.
Говорячи про результати грудня, в ІЕД зазначаються, що Україна збільшила імпорт електроенергії у 2,6 раза порівняно з груднем минулого року – до понад 430 тис. МВт-год.
Крім того, з 1 січня 2025 року припинила транзит російського газу в Європу через завершення дії Угоди про взаємодію між ТОВ “Оператор ГТС України” та ПАТ “Газпром”.
У 2024 році морські порти України обробили 97,2 млн т вантажів (+57% порівняно з попереднім роком), “Укрзалізниця” у 2024 році перевезла 174,9 млн т вантажів (+18%), а експорт автомобільним транспортом становив понад 10 млн т (+5%).
У грудні-2024 експорт впав через зменшення запасів аграрної продукції, а імпорт машин та обладнання перевищив довоєнний у доларовому виразі
“У грудні інфляція вчергове прискорилась у річному виразі: цього разу до 12% порівняно з груднем-2023 Зростання цін у 2024 році насамперед відображало вищі витрати виробників та торгових мереж, гірший урожай цього року та, ймовірно, певне відновлення торгових націнок на фоні відновлення споживчого попиту. Найвідчутнішим було зростання цін на продовольчі товари”, – наголошують в ІЕД.
Очікується, що в 2025 році найбільше фінансування надходитиме у межах механізму ERA, який сукупно передбачає допомогу від G7 у сумі $50 млрд. Частково ця допомога буде використана на військові витрати, тому фінансування потреб, не пов’язаних з обороною, буде нижчим.
Економіка України 2025 року зросте на 4,9% за невеликого зниження рівня інфляції порівняно з цим роком до 8%, таким макропрогнозом Райффайзен Банку (Київ) поділився голова його правління Олександр Писарук.
«Що стосується курсу долара, то ми очікуємо девальвацію близько 8% у 2025-му, а сам курс на кінець 2025 року становитиме 45,5 грн/$1. Базовий сценарій спирається на гіпотезу про те, що ризики безпеки покращаться з другої половини 2025 року», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Писарук зазначив, що банк завжди робить стрес-тести з урахуванням не тільки базового сценарію, а й найкращого і найгіршого сценарію.
«Але у нас немає двох принципово різних сценаріїв розвитку. Усі попередні прогнози щодо завершення війни не виправдалися. Голова НБУ про це сказав на зборах Європейської Бізнес Асоціації, і я готовий підписатися під цими словами, що давайте вже припинимо прогнозувати і помилятися, а будемо просто працювати», – зазначив водночас голова правління Райффайзена.
На його думку, навіть якщо припинення вогню буде наприкінці першого кварталу, то це не сильно різко вплине на показники у 2025 році.
«Воно може вплинути на 2026 рік. Тобто навіть настільки важливі речі впливають із певним лагом. На 2025 рік впливатиме поточна динаміка зростання інфляції та необхідність її приборкати», – вважає Писарук.
Він додав, що не здивується, якщо Національному банку доведеться піднімати облікову ставку внаслідок швидшого, ніж очікувалося, прискорення інфляції.
«Щодо депозитних і кредитних ставок у гривні, ми не очікуємо значних їх відхилень від поточних рівнів», – зазначив банкір.
Він нагадав, що цей процес розпочався ще в липні, і головним чинником є динаміка облікової ставки НБУ, яка з великою вірогідністю буде стабільною до середини літа 2025 року.
«А ось ставки за депозитами в доларах США та євро можуть дещо знизитися у відповідь на відповідні рішення ФРС та ЄЦБ, хоча вони і зараз залишаються досить низькими в Україні», – припустив голова правління Райффайзен Банку.
Коментуючи вплив ситуації на фронті на настрої населення і бізнесу, він констатував, що це відбивається на валютному ринку.
«Ми спостерігаємо суттєве збільшення попиту на готівкову валюту, хоча пропозиція також залишається високою. Це призводить до збільшення інтервенцій Національного банку, який, на щастя, має для цього резерви, сформовані за рахунок міжнародної валютної допомоги», – сказав Писарук.
За його словами, ситуація наразі видається цілком керованою, тому що зовнішня допомога наступного року виглядає достатньою для фінансування дефіциту бюджету і поповнення валютних резервів НБУ. Голова правління також повідомив, що Райффайзен Банк залишається головним постачальником готівкової валюти в Україну.
«А хто номер два, я навіть не знаю, тому що відрив величезний. Це складний бізнес – потрібно знати контрагентів, забезпечити логістику. Ми це вміємо і робимо десятки років», – зазначив він.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році. Нацбанк України наприкінці жовтня підвищив прогноз зростання економіки за підсумками 2024 року з 3,7% до 4%, а на 2025 рік – з 4,1% до 4,3%. Одночасно НБУ наприкінці жовтня погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7% і погіршив його на 2025 рік із 6,6% до 6,9%, після того, як у 2023 році вона впала до 5,1% після стрибка у 2022 році до 26,6%. Національний банк України (НБУ) 27 листопада знизив офіційний курс гривні до 41,6010 грн/$1, що є мінімальним значенням за її історію. Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,5%, або на 3,59 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,8%, або на 5,03 грн.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF погіршив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на цей рік із 3-4% до 2,5-3,5%, водночас поліпшивши прогноз інфляції на кінець року з 8,5% до 8%.
“Зараз ми спостерігаємо явні ознаки уповільнення темпів зростання через погіршення настроїв у зв’язку з розвитком воєнних дій, а також через перебої в подачі електроенергії”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
За його словами, ризики залишаються винятково високими, особливо через невизначеність, пов’язану з війною і зовнішнім фінансуванням.
Згідно з публікацією на сайті Фонду, на наступний рік очікування зростання української економіки погіршено до 5,5% з 6,5% зі збереженням оцінки інфляції 7%.
МВФ також знизив прогноз номінального ВВП України на цей рік до 7,49 трлн грн із 7,75 трлн грн у березневому огляді, а на наступний рік – до 8,74 трлн грн із 8,87 трлн грн.
Щодо структури ВВП МВФ дещо погіршив очікування щодо чистого експорту, водночас розраховує на більший внесок внутрішнього попиту, приватного споживання та інвестицій порівняно з березневим переглядом.
Фонд поліпшив прогноз інфляції на кінець цього року до 8% з 8,5%, зберігши свої очікування щодо її сповільнення до 7%, 5,5% і 5% у 2025-2027 рр., однак знизив очікування зростання реальних доходів у поточному та наступному році: відповідно на 1,2 п.п. – до 8,6% і на 1 п.п. – до 6,8%.
Також за підсумками четвертого перегляду незначно погіршено оцінку безробіття: до 14,8% з 14,5% цього року і до 14,3% замість 13,8% наступного.
Щодо бюджету, то МВФ збільшив оцінку його дефіциту (без урахування грантів) – до 20,9% ВВП з 20,2% ВВП на цей рік, до 10,4% ВВП з 10,3% ВВП на 2025.
Згідно з документом, поліпшено очікування щодо зовнішнього фінансування до 12,1% ВВП з 11,8% ВВП і внутрішнього фінансування до 2,1% ВВП з 2% ВВП, яке мають забезпечити банки, тоді як оцінка зовнішнього фінансування на наступний рік залишилася на рівні 6,5% ВВП, внутрішнього – 0,9% ВВП зі зниженням участі банків до 0,5% ВВП.
Як повідомлялося, минулого року українська економіка, за даними Держстату, зросла на 5,3% після падіння на 28,8% роком раніше, а в першому кварталі цього року зростання становило 6,5%.
НБУ 25 квітня цього року погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання економіки цього року на 4,6%, проте нещодавно в Мінфіні повідомили про його погіршення до 3,5%, а перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко в середині червня в Берліні заявила, що прогноз погіршено до менш ніж 4%.
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у квітні 2024 року сповільнилося до 4,1% до квітня минулого року через російські атаки на українську енергосистему порівняно з 4,8% у березні, 5% у лютому та 5,2% у січні, ідеться в Місячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Через посилення обстрілів пошкоджено значну частину маневрової генерації, що спричинило вимкнення електроенергії для бізнесу та населення. Обмеження електропостачання призведе до подальшого зниження темпів приросту ВВП”, – прокоментувала оприлюднені дані провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій, чиї слова наведено в повідомленні.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Серед позитивних новин вона виокремила зростання експорту та імпорту завдяки кращій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом, хоча у квітні залізничні перевезення скоротилися на 5% до березня цього року і на 29% до квітня-2023 – до 15,2 млн тонн.
ІЕІ уточнив, що hост реальної валової доданої вартості (ВДВ) у переробній промисловості у квітні становив 10%, тоді як у добувній – близько 3%. Вказується, що краща логістика сприяла пожвавленню результатів діяльності металургії та видобутку залізної руди.
За оцінками інституту, високими були темпи зростання ВДВ у будівництві, що частково пов’язано з будівництвом фортифікаційних споруд, тоді як темпи зростання торгівлі сповільнилися до 3% на тлі більш високої статистичної бази.
ІЕІ також вказав, що у квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше доходів.
Як повідомлялося, після зростання ВВП України на 5,3% у 2023 році Нацбанк очікує його сповільнення цього року до 3%, тоді як уряд – до 4,6%. На думку Мінекономіки, зростання ВВП за січень-березень цього року становило 4,5%, тоді як НБУ оцінив його в 3,1%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України до аналогічного періоду минулого року в липні сповільнилося до 8% із 15% у червні, насамперед через високу статистичну базу, оскільки темпи падіння ВВП у третьому кварталі минулого року істотно сповільнилися, вважає Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Економічна активність поки що не наблизилася до довоєнної: за нашою оцінкою, ВВП впав на 25% порівняно з липнем 2021 року”, – ідеться в щомісячному економічному моніторингу ІЕД.
Інститут оцінив збільшення реальної валової доданої вартості (ВДВ) у липні в переробній промисловості у понад 20% через відновлення всіх галузей з низької бази, тоді як у добувній промисловості зростання було невеликим.
На думку експертів ІЕД, у сільському господарстві зростання в липні становило майже 5%, перш за все, через нижчу статистичну базу липня 2022 року. Урожай зернових був близьким до минулорічного завдяки вищій врожайності.
“Темпи приросту реальної ВДВ на транспорті сповільнилися до 9% р/р, тоді як ВДВ у торгівлі продовжувала стрімко зростати – на близько 27% р/р”, – наголошується у звіті.
Як повідомлялося, Держстат поки не публікував своєї оцінки динаміки ВВП України в другому кварталі, тоді як за підсумками першого він повідомив про падіння економіки на 10,5%.
Раніше ІЕД оцінив зростання ВВП України в другому кварталі цього року приблизно в 20-21%: майже 22% у квітні, 20,9% у травні та 15,3% у червні.
На думку Нацбанку, ВВП України у другому кварталі зріс на 18,3%. НБУ прогнозує, що в третьому кварталі 2023 року відновлення економіки сповільниться до 4,6%, а в четвертому – до 1,8%, що виведе на зростання за рік на 2,9%.
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у другому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становило 18,3% після спаду на 10,5% у першому кварталі, таку оновлену оцінку Нацбанк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті в ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у третьому кварталі 2023 року відновлення економіки сповільниться до 4,6%, а в четвертому – до 1,8% із невеликим прискоренням до 2,6-2,2% у першому та другому кварталах наступного року.
Наприкінці квітня Нацбанк очікував у другому кварталі цього року зростання ВВП на 15,9%, а в третьому і четвертому кварталах – відповідно на 3,9% і 3,7%.
Загалом, як повідомлялося, НБУ покращив прогноз відновлення економіки України цього року до 2,9% з 2,0% у квітні (зокрема завдяки поліпшенню оцінки спаду в першому кварталі з 13,5% до 10,5%), однак погіршив його на наступний рік до 3,5% з 4,3%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про послідовне дотримання Україною зобов’язань програми розширеного фінансування з МВФ, проведення злагоджених монетарної та фіскальної політик, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків із середини 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню до України вимушених мігрантів”, – майже дослівно повторив Нацбанк абзац попереднього інфляційного звіту, однак переніс зменшення безпекових ризиків із початку 2024 року на його середину.
Попри це ключовим ризиком для прогнозу, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, що може загальмувати економічне відновлення та погіршити інфляційні й курсові очікування, підкреслює Нацбанк.
Серед інших ризиків регулятор назвав зниження обсягів або втрату ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури, що обмежуватиме економічну активність та експорт і призведе до підвищення імпорту та попиту на іноземну валюту.
Також НБУ вказав на ризики обмеження експортної логістики через масштабні теракти, виникнення додаткових бюджетних потреб та значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; подальші ускладнення для експорту агропродукції.
Імовірність ризику затягування війни та її ескалації, а також екотероризму окупантів Нацбанк оцінює, як і кварталом раніше, на рівні від 25% до 50%.
Щодо “зернового коридору”, який припинив роботу в червні, то, хоча Нацбанк оцінював цей ризик у межах 25-50%, тепер регулятор дає 15-25% вірогідність відновлення його роботи й такою самою величиною оцінює новий ризик продовження заборони продовольства окремими європейськими країнами, що загрожує додатковими втратами в $500 млн до кінця цього року та можливим скороченням посівів.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає також такий ризик, як посилену еміграцію та розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
Ризик відновлення енергодефіциту через пошкодження інфраструктури на шкалі Нацбанку, як і у квітні, перебуває на позначках до 15%.
Є в цьому звіті, як і в попередньому, і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, що може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, і його ймовірність центробанк зберіг на рівні 15-25%.
