Південнокорейська корпорація POSCO International має плани відновити повноцінну роботу свого зернового терміналу в Миколаївській області, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства за підсумками зустрічі міністра Олексія Соболева з представниками бізнесу під час робочої поїздки до Одеси.
У міністерстві уточнили, що на зустрічі обговорювалися перспективи розбудови інфраструктури для зберігання зернових та овочевої продукції (сховища та холодильні камери).
“Українська сторона наголосила на необхідності напрацювання механізмів захисту бізнесу в умовах війни та зниження вартості морського страхування. Разом з тим уряд працює над програмою підтримки з відновлення торговельних шляхів Миколаївщини”, – підкреслюється в повідомленні.
Корейська делегація у складі віце-президента POSCO International Corporation КіМ Йонг Хюні і директора з продажів POSCO International Ukraine Ан Сухьон відзначила співпрацю українського уряду з Фондом економічного розвитку та співробітництва (EDCF). Через програму EDCF та KEXIM Bank корейські компанії мають можливість долучитись до трансформаційної відбудови України. Зокрема і POSCO, яка має досвід з реалізації інфраструктурних проєктів за кордоном.
Серед пріоритетів компанії – будівництво в Одесі теплоелектроцентралі на RDF-паливі (Refuse-derived fuel – паливо, що виробляється з відходів). Вже проведено консультації з адміністрацією міста з питань навколишнього середовища та енергоефективності. Попередньо проєкт будівництва ТЕЦ в Одесі включено до переліку пріоритетних.
“Проєкт в Одесі дуже важливий для нашого міністерства, тому що він поєднує інвестиційну складову та екологічний компонент. Ініціатива спрямована на захист навколишнього середовища та впровадження сучасних технологій зі скорочення викидів. У перспективі таку практику можна поширити й на інші регіони України. Цей проєкт Агентство відновлення подає до Єдиного проєктного портфеля держави, очікується його експертна оцінка та подальше затвердження Стратегічною інвестиційною радою”, – зазначив Соболев.
Щодо реалізації спільного проєкту з АТ “Укрзалізниця” – будівництво залізничного депо – наразі розглядаються різні механізми залучення, зокрема інструменти державних закупівель і державно-приватного партнерства. Перший шлях відкриває для корейських компаній більше можливостей взяти участь у відновленні України, другий – локалізацію та залучення до проєкту українських виробників в рамках державної політики “Зроблено в Україні”, спрямованої на стимулювання розвитку національного виробництва.
ODESA, POSCO International, зерновий термінал, Миколаївщина, ТЭЦ
Група компаній «Епіцентр» і сім’я народного депутата Анатолія Урбанського мають намір побудувати в порту «Південний» (Одеська обл.) зерновий термінал потужністю перевалки 5 млн тонн зернових вантажів на рік орієнтовною вартістю $160-270 млн, повідомило видання latifundist.com. Нагадаємо, що вперше про майбутній термінал повідомив у листопаді 2024 року СЕО «Епіцентр К» Петро Михайлишин. У квітні 2025 року інформацію підтвердила керівник агронапрямку групи Світлана Нікітюк.
Видання стверджує, що проект будівництва терміналу – не просто плани бізнесменів. У 2025 році ТОВ «Касабланка Шиппінг Лімітед» (Кіпр), засновником якої є ТОВ «Епіцентр К», придбала 32,61% в ТОВ «Промтехнізація» (Одеса). Решта 16,48% акцій юрособи належать Анатолію Урбанському, по 25,46% акцій – Катерині та Денису Урбанським.
«Промтехніновація» орендує земельні ділянки в акваторії порту «Південний» і поблизу автодороги місцевого значення Т1606. Сумарна площа ділянок під будівництво – близько 32 га. Цього площі достатньо для будівництва станції вивантаження вагонів і автотранспорту неподалік від траси, після чого зерно буде направлятися по транспортній галереї до силосів і перевантажувального терміналу.
Будівництво терміналу, за інформацією видання, поки що залишається на стадії проекту, який був розроблений у 2024 році. Його розрахунковий вантажообіг становить 5 млн тонн на рік, а загальна місткість силосних складів – 250 тис. тонн.
Згідно з проектом, для розвантаження вагонів буде побудована власна залізнична станція з пропускною спроможністю до 3 млн тонн на рік і здатністю обробки до п’яти вантажних поїздів (50-70 вагонів) на добу. Земельна ділянка під залізничну станцію – 10 га. На об’єкті заплановано станцію вивантаження вагонів продуктивністю 2 тис. т/год і станцію розвантаження вантажівок продуктивністю 1 тис. т/год.
Станцію розвантаження з основними елеваторами з’єднає конвеєрна галерея довжиною 1600 м і продуктивністю 1200 т/год. З неї зерно потраплятиме на силоси: передбачено близько 50 «банок» сумарною місткістю 250 тис. тонн, розміщених на ділянці в 10 га.
Передбачається будівництво причалу довжиною до 350 м і глибиною 16 м. Перевантажувати сільгосппродукцію будуть два баштових крани продуктивністю 1500 т/год. Обладнання для розвантаження, транспортування, зберігання та перевалки зерна знаходиться у власності «Промтехіновації».
За словами портовиків, знайомих з ходом будівництва, проект реалізується успішно. Запуск терміналу заплановано на 2026 рік. Незважаючи на технічну складність проекту, співрозмовники видання оцінюють перспективи своєчасного завершення будівництва оптимістично. Водночас учасники ринку не беруться оцінити термін окупності проекту.
ТОВ «Епіцентр К», до складу якого входить «Епіцентр Агро», створено в 2003 році, відкрило свій перший гіпермаркет у Києві в грудні того ж року. Має в Україні мережу однойменних торгових центрів. З 2016 року розвиває аграрний напрямок бізнесу. Обробляє понад 1670 тис. га у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Черкаській та Київській областях. До складу групи входять 20 тваринницьких ферм і 15 елеваторних комплексів загальним обсягом одноразового зберігання 2 млн тонн. Власне виробництво агропродукції агрохолдингу становить близько 1 млн т. У 2025 році «Епіцентр Агро» запустив власний трейдинг.
Анатолій Урбанський – народний депутат, член депутатської групи «За майбутнє», член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. З 2005 року веде підприємницьку діяльність у судноремонтних компаніях. З 2009 року – менеджер з питань управління та адміністративної діяльності, консультант з ремонту та технічного обслуговування суден ВАТ «Дунайсудоремонт». У 2011 році обраний членом наглядових рад ПАТ «Дунайсудоремонт» та ПАТ «Ізмаїльський річковий порт «Дунайсудосервіс». У 2015 році обраний депутатом Одеської облради.
Інвестиційна компанія umgi компанії Intech групи СКМ на URC-2025 представила проект будівництва зернового терміналу в порту «Південний» з плановою річною потужністю перевалки в 9 млн тонн і здатністю приймати судна типу Post-Panamax на власних причалах. Згідно з прес-релізом, оціночна вартість реалізації проекту – $200 млн.
«Ми раді приєднатися до процесу відновлення. Одна з ініціатив umgi увійшла до Каталогу інвестиційних проектів, який представили на Ukraine Recovery Conference 2025 в Римі», – констатується в інформації компанії.
При цьому уточнюється, що завдяки стратегічному розташуванню та ефективній інфраструктурі такий термінал відіграватиме ключову роль в експорті української сільськогосподарської продукції. Це унікальна можливість інвестувати в стратегічну інфраструктуру України, розширити потужності з транспортування зерна та зміцнити роль країни у світовій торгівлі.
Загалом інвестиційний потенціал ключових галузей української економіки в найближче десятиліття перевищує $300 млрд. Ця цифра включає відновлення зруйнованих секторів, трансформацію економіки та побудову стабільного та екологічного майбутнього. Реалізація цього потенціалу створить в Україні попит на обладнання на суму EUR33,8 млрд щорічно.
Каталог з 250 актуальними проектами можна знайти за посиланням: https://kse.ua/…/07/Investment-catalog-Ukraine-2025.pdf
umgi – інвесткомпанія з фокусом на розвитку бізнесів у сировинній та переробній сферах. Заснована в 2006 році групою СКМ. Інвестиційний фокус: видобуток корисних копалин; управління побічними продуктами та відходами виробництва; виробництво промислових товарів і послуг. Сумарна вартість портфельних компаній оцінюється в понад $500 млн.
У Миколаївській області планують будівництво річкового зернового терміналу з потужністю перевалки 10 тис. тонн зерна на добу, повідомляють на сайті Dream.Projects Міністерства розвитку громад і територій (Мінвідновлення).
«Термінал забезпечуватиме приймання зерна як автомобільним, так і залізничним транспортом із подальшим відвантаженням на баржі класу «Річка-Море» і балкери класу Panamax», – йдеться в описі проєкту, представленого Вознесенською територіальною громадою.
На терміналі діятимуть дві лінії для приймання зерна з автомобілів, обладнані автоматичними розвантажувачами, а також лінія для приймання зерна із залізничних вагонів. Об’єкт буде оснащений двома машинами для очищення зерна та двома безперервними зерносушарками шахтного типу для обробки сировини. Металеві силоси, якими буде обладнано термінал, дадуть змогу одночасно зберігати до 40 тис. тонн зерна, що дасть змогу ефективно формувати відвантажувальні партії.
На терміналі планується встановити транспортні системи з продуктивністю 300-500 тонн на годину, які забезпечать безперебійне та своєчасне відвантаження зерна на судна.
Орієнтовна тривалість будівництва об’єкта – 24 місяці.
Перший зерновий порт у Польщі побудують у Гданську, зокрема для експорту українських агротоварів, повідомив на зустрічі з виборцями в Пшисусі міністр сільського господарства та розвитку села Роберт Телус, пише polskieradio24.pl.
Згідно з повідомленням, RSSI (Агропродовольча інвестиційна компанія – ІФ-У) підписала з портом Гданськ угоду для реалізації цього проєкту.
“Державне бюджетне підприємство RSSI у вівторок підписало договір з портом Гданськ про створення зернового порту. У нас є зерновий порт”, – сказав міністр і додав, що це винятково важлива подія.
Він зазначив, зерновий порт поліпшить транспортування зерна, зокрема з України.
Створення подальших “коридорів солідарності”, що дають змогу транспортувати українське зерно морським шляхом, є дуже важливим, пояснив він, водночас наголосивши, що відсутність постачань агротоварів до країн Африки вигідна президенту РФ Володимиру Путіну.
Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про впровадження механізму ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
