У Миколаївській області планують будівництво річкового зернового терміналу з потужністю перевалки 10 тис. тонн зерна на добу, повідомляють на сайті Dream.Projects Міністерства розвитку громад і територій (Мінвідновлення).
«Термінал забезпечуватиме приймання зерна як автомобільним, так і залізничним транспортом із подальшим відвантаженням на баржі класу «Річка-Море» і балкери класу Panamax», – йдеться в описі проєкту, представленого Вознесенською територіальною громадою.
На терміналі діятимуть дві лінії для приймання зерна з автомобілів, обладнані автоматичними розвантажувачами, а також лінія для приймання зерна із залізничних вагонів. Об’єкт буде оснащений двома машинами для очищення зерна та двома безперервними зерносушарками шахтного типу для обробки сировини. Металеві силоси, якими буде обладнано термінал, дадуть змогу одночасно зберігати до 40 тис. тонн зерна, що дасть змогу ефективно формувати відвантажувальні партії.
На терміналі планується встановити транспортні системи з продуктивністю 300-500 тонн на годину, які забезпечать безперебійне та своєчасне відвантаження зерна на судна.
Орієнтовна тривалість будівництва об’єкта – 24 місяці.
Перший зерновий порт у Польщі побудують у Гданську, зокрема для експорту українських агротоварів, повідомив на зустрічі з виборцями в Пшисусі міністр сільського господарства та розвитку села Роберт Телус, пише polskieradio24.pl.
Згідно з повідомленням, RSSI (Агропродовольча інвестиційна компанія – ІФ-У) підписала з портом Гданськ угоду для реалізації цього проєкту.
“Державне бюджетне підприємство RSSI у вівторок підписало договір з портом Гданськ про створення зернового порту. У нас є зерновий порт”, – сказав міністр і додав, що це винятково важлива подія.
Він зазначив, зерновий порт поліпшить транспортування зерна, зокрема з України.
Створення подальших “коридорів солідарності”, що дають змогу транспортувати українське зерно морським шляхом, є дуже важливим, пояснив він, водночас наголосивши, що відсутність постачань агротоварів до країн Африки вигідна президенту РФ Володимиру Путіну.
Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про впровадження механізму ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
