Стоячи на даху 16-поверхового житлового будинку в столиці України Києві, Валерій Пиндик вказав на кілька рядів сонячних батарей.
Пиндик сподівається, що ця установка – одна з перших у своєму роді, зроблена жителями Києва, – допоможе приблизно 1000 сім’ям, які мешкають у цьому будинку, пережити зиму, яка може виявитися найскладнішою для України з початку російського вторгнення.
«Ідея народилася, коли влітку у нас відключили електрику. Ми – правління житлової асоціації – зрозуміли, що якщо влітку у нас були відключення, то взимку вони будуть не коротшими, а довшими», – каже 49-річний Пиндик, який очолює асоціацію.
Дві попередні воєнні зими і так були складними, але тепер Росія посилила свої атаки на енергетичну інфраструктуру України, завдавши з березня щонайменше 11 великих ракетних ударів і ударів безпілотників.
Близько половини генерувальних потужностей України було виведено з ладу, також було пошкоджено розподільні мережі.
У Києві щоденні відключення електроенергії на вісім годин – звичайне явище, і люди планують свій день з урахуванням того, коли буде подано електрику, зокрема чекають у кафе, поки запрацюють ліфти, якщо вони живуть на вершині висотних будівель.
Деякі жителі і підприємства поспішили встановити нові генеруючі потужності в спробі отримати енергію незалежно від центральної енергосистеми.
Загалом в Україні спостерігається стійка тенденція до енергонезалежності, починаючи з дрібних споживачів і закінчуючи бізнесом», – говорить Сергій Коваленко, генеральний директор компанії “Ясно”, провідного постачальника електроенергії.
За словами аналітиків, стратегія передбачає збільшення імпорту електроенергії із західних сусідів України, закупівлю генераторів і альтернативних джерел енергії, зокрема сонячні батареї, акумулятори та невеликі газотурбінні генератори.
Компанія Yasno, що постачає електроенергію і газ більш ніж 3,5 мільйонам споживачів і до 100 000 підприємств, пропонує такі варіанти, як сонячні панелі, акумуляторні батареї та інвертори.
«Попит дуже високий», – сказав Коваленко агентству Reuters. «Цієї осені ми встановили до восьми мегават, наступного року встановимо до 30-35 мегават».
Восьми мегават у цьому випадку достатньо, щоб забезпечити енергією близько десятка підприємств, сказали в компанії.
Росія пошкодила або знищила всі теплові та гідроелектростанції України.
У грошовому вираженні загальний збиток енергетичному сектору України перевищує 56 мільярдів доларів, включно з 16 мільярдами доларів у вигляді прямих фізичних руйнувань і понад 40 мільярдами доларів у вигляді непрямих фінансових втрат, згідно з оцінками Київської школи економіки.
Країна змушена все більше покладатися на атомну генерацію, що ускладнює балансування обсягів електроенергії в мережі, особливо в пікові ранкові та вечірні години, коли роздрібне споживання різко зростає.
Україна намагається захистити свою енергетичну систему, будуючи захисні споруди, створюючи мобільні групи безпілотних мисливців і співпрацюючи з партнерами, щоб поставити більше систем протиповітряної оборони.
Але у неї, як і раніше, немає достатніх ресурсів для захисту об’єктів по всій країні.
Після кожного російського удару уряд, енергетичні компанії, інженери та партнери України намагаються відновити і відбудувати все, що можна. Зимова погода може ускладнити ситуацію.
«Якщо в нас буде холодна зима, то споживання буде набагато більшим, ніж минулої зими. Минулої зими максимальне споживання було 18 гігават (ГВт), тому цього року ми думаємо, що якщо буде холодно… то буде 19 гігават», – сказала Олена Лапенко, генеральна менеджерка з енергетичної безпеки київського аналітичного центру DIXI group.
Щойно вимикається світло, багато хто одразу ж вирішує проблему – вмикає генератори.
«Нам потрібна ця електрика… щоб пекти хліб, робити круасани, торти… Ми зробили багато кроків, щоб бути готовими – купили потужні генератори», – каже Станіслав Завертайло, співвласник київських кондитерських “Мед” і “Завертайло”.
Заправляючи промисловий генератор на своєму виробничому майданчику, Завертайло зазначив, що вартість електроенергії зростає.
«Одна кіловат-годину коштує в п’ять-шість разів дорожче, ніж звичайна».
За словами аналітиків, генератори більше підходять для малих і середніх підприємств і є лише тимчасовим вирішенням проблеми.
Шукаючи способи допомогти великим підприємствам, уряд домовився із сусідами України по Центральній Європі про збільшення імпорту до 2,1 ГВт у будь-який момент часу з 1 грудня. Але імпорт також дорогий, каже Лапенко.
За підтримки західних союзників Києва було запущено десятки фінансових програм, покликаних перевести енергетичний баланс України на чистішу і стійкішу модель. Також було внесено законодавчі зміни, що спрощують закупівлю та імпорт обладнання.
Сонячні панелі почали з’являтися на дахах приватних будинків, житлових будівель, шкіл, лікарень та інших громадських будівель.
За словами Пиндика, вартість установки на його будинку склала близько 950 000 гривень (23 000 доларів), і приблизно дві третини цієї суми компенсували уряд і київський муніципалітет.
Наступного року він і його мешканці планують встановити більше панелей на інших будівлях.
За офіційними даними, було встановлено близько 1,5 ГВт нових сонячних батарей. Але з урахуванням потреб України та масштабів руйнувань енергетичної інфраструктури, завданих воєнним часом, такі зміни – це тільки початок.
«Ця проблема актуальна не тільки для цієї зими. Вугільна генерація застаріла, і нам потрібно щось змінювати», – каже Лапенко з групи DIXI.
«Це перспектива на три, чотири або п’ять років, щоб замінити те, що було зруйновано, і поступово замінити застарілу генерацію».