Політика державної власності, затверджена урядом наприкінці листопада, передбачає оптимізацію портфеля державних активів за підсумками тріажу – аналізу всіх державних активів і поділ їх на категорії: ті, що залишаються у власності держави, ті, що віддадуть на приватизацію або ліквідують, зазначає перша віцепрем’єрка – міністр економіки Юлія Свириденко.
«Уряд планує скоротити кількість держкомпаній до близько сотні, замість понад трьох тисяч, які є сьогодні. Мета цієї оптимізації – підвищити ефективність роботи державних компаній, збільшити їхній внесок в економіку і знизити витрати державного бюджету на утримання», – зазначила вона в колонці для агентства “Інтерфакс-Україна”.
Свириденко додала, що політика визначає підстави, щоб компанія залишалася у власності держави.
«Це може бути задоволення суспільних потреб у певних послугах («Гарантований покупець»), забезпечення національних інтересів («Енергоатом», «Укроборонпром»), забезпечення доступного рівня цін («Укрпошта», «Укрзалізниця»), приналежність до природних монополій («Укренерго») тощо», – навела приклади перший віцепрем’єр.
За її словами, ухвалений документ також удосконалює роботу наглядових рад: у додатках міститься політика винагороди керівників і членів наглядових рад, бо це питання завжди було чутливим для суспільства. Максимальна винагорода члена наглядової ради не може бути більшою за 40% від максимальної винагороди керівника, що встановлюється на ринковому рівні, уточнила Свириденко.
«Як цей рівень визначається? Уряд замовляє проведення незалежного дослідження зарплат у різних секторах, де працюють схожі за розміром і напрямками компанії», – пояснила вона.
Перша віцепрем’єрка вказала також, що важливою зміною є поява листів очікувань – нового документа в системі планування.
«Це інструмент, через який держава визначає конкретні цілі для компаній – очікування прибутковості, ліквідності та інших показників, а також обсяги фінансування з держбюджету та виплати державі. Листи очікування – своєрідні KPI, невиконання яких може стати причиною припинення повноважень членів органів управління», – зазначила Свириденко.
Вона також звернула увагу на важливий розділ – про дивідендну політику. Уточнивши, що під час воєнного стану дивіденди держкомпаній становлять 75% прибутку, перша віцепрем’єрка додала, що після завершення війни під час визначення дивідендів ураховуватимуться кошти, які компанія витрачає на важливі інвестиції, наприклад, на відновлення.
«У майбутньому розмір дивідендів може залежати від того, як ефективно компанія використовує свої кошти (показник ROE). Чим вища ефективність, тим менше дивідендів потрібно буде виплачувати. Також враховуватимуться вартість активів компанії, специфіка галузі, фінансові цілі держави, пропозиції наглядової ради та конкурентоспроможність компанії на ринку», – пояснила Свириденко.
Вона нагадала, що після ухвалення Політики держвласності наступними важливими кроками є проведення тріажу, приватизація або ліквідація непотрібних державі активів, формування наглядових рад у низці держкомпаній, розмежування комерційної та некомерційної діяльності.
