Вартість експорту української продукції у 2023 році скоротилася на 18,7% порівняно з 2022 роком і становила $35,8 млрд, що є одним із найнижчих показників за останнє десятиліття, повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко у Facebook у четвер.
“Логістика і далі є ключем для українського експорту. З усіма проблемами та викликами Україна експортувала 99,8 млн тонн товарів. Це на 112 тис. тонн більше, ніж у 2022 році”, – підбила підсумки року перша віцепрем’єрка.
За її словами, слід відзначити успіх грудня: вперше за друге півріччя експорт за вартістю перевищив $3 млрд – $3,148 млрд, а за вагою вперше з березня перевищив 10 млн тонн – 10,399 млн тонн.
Свириденко уточнила, що цього вдалося досягти завдяки зростанню експорту морем у грудні на 30,7% до листопада – до 7,34 млн тонн, а загалом за 2023 рік експорт морським транспортом зріс на 1 млн тонн порівняно з попереднім роком.
За її словами, оскільки експорт новим українським морським коридором доступний не тільки для зерна, а й для всіх товарів, у грудні експорт металу та напівфабрикатів підскочив на 40%, плоского прокату – на 45,3%.
Водночас, зазначила очільниця Мінекономіки, через польську блокаду кордонів і далі скорочується експорт автомобільним транспортом: на 18,3% менше в грудні порівняно з листопадом, хоча загалом за рік скорочення становило лише 0,7%.
“Дуже тішить збільшення експорту контейнерними перевезеннями – 86%, залізничним транспортом і 36% автомобільним. Це найбільш ефективний вид транспорту для продукції з доданою вартістю”, – додала Свириденко.
Окремо перша віцепрем’єрка виокремила збільшення експорту меблів у 2023 році і в обсягах, і в грошовому вимірі – відповідно на 11% і 7%, а також зростання експорту цукру в 1,7 раза.
Водночас, за її словами, відбулося падіння розмірів виручки наймасовішого за обсягом експортного товару – кукурудзи (26,2 млн тонн): за фізичного зростання на 5% виручка скоротилася на 16,8%. “Проблема не тільки падіння ціни у світі. Середньоарифметична ціна української кукурудзи – $188 – була істотно меншою, ніж середньоарифметична світова ціна – $227. $39 різниці – це і дисконт через проблеми в логістиці, і перетікання прибутку в сусідні держави – Польщу й Румунію, звідки перепродають більшу частину наших зернових”, – зазначила Свириденко.
Що стосується імпорту, то, за даними глави Мінекономіки, він склав $62,2 млрд. У топ-10 ввезених в Україну товарів увійшли паливо – $7,8 млрд, “різне” (де не афішоване)” – $3,7 млрд, лікарські засоби – $1,7 млрд, БПЛА – $681 млн, автомобілі та товари для сільського господарства (добрива та засоби захисту рослин).
Свириденко додала, що дефіцит торгівлі товарами справді значний – $26,4 млрд, однак такі зміни логічні з огляду на проблеми в логістиці та потреби оборони у 2023 році.
Щодо цілей на 2024 рік, то перша віцепрем’єрка розраховує повернути обсяги експорту на рівень 2021 року, посилити експортну логістику системами ППО, напрацювати більше альтернативних варіантів логістики, щоб була можливість маневрувати в разі ускладнень.
Вона впевнена, що якщо не зменшувати темп, то, за прогнозами Мінекономіки, у наступні роки експорт товарів і послуг загалом зростатиме: на 9% у 2024 році, 19,4% у 2025 році та 20,6% у 2026 році.
“І, звичайно, я не можу не згадати про наші торговельні угоди, які покращують доступ українських товарів на іноземні ринки. У 2023 році ми підписали угоду про цифрову торгівлю з Великою Британією. Очікуємо на ратифікацію угоди з Канадою. На фінішній прямій ратифікація угод із Туреччиною, щодо якої ми провели додаткову роботу з покращення її положень. І незабаром чекаємо офіційного оголошення про успішне завершення переговорів щодо ОАЕ”, – додала Свириденко.
