Україна станом на кінець лютого 2023/2024 маркетингового року, який стартував 1 липня, відвантажила на експорт уже понад 29,1 млн тонн зернових, зернобобових культур і борошна, повідомив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Він уточнив, що в розрізі основних культур на зовнішні ринки було поставлено 15,8 млн тонн кукурудзи, 11,5 млн тонн пшениці та 1,6 млн тонн ячменю.
“Якщо порівнювати з аналогічною датою минулого року – то є відставання майже у 2,6 млн тонн (хоча, наприклад, по пшениці відвантажено на чверть мільйона тонн більше, ніж торік)”, – уточнив голова парламентського фінансового комітету.
Уповільнення темпів експорту зерна Гетманцев пояснив тим, що півтора місяця, у липні-першій половині серпня минулого року, коли через вихід Росії зі стамбульської зернової ініціативи морський експорт вимушено опинився на паузі, Україна мала напрацювати “альтернативний зерновий коридор”. У серпні 2023 року завдяки ЗСУ він став доступним, і в перші місяці іноземні судновласники були стриманими й обережними, уважно придивляючись, чи справді новий маршрут безпечний, нагадав він.
“У листопаді 2023 року окремі “друзі та сусіди” під штучними й надуманими приводами почали створювати нам перешкоди на сухопутному кордоні, і ці процеси тривають і досі”, – написав Гетманцев.
Голова парламентського комітету висловив упевненість, що найближчим часом Україна повністю перекриє нинішнє відставання.
Він підкреслив, що в останні місяці спостерігається повернення України на майже довоєнні експортні обсяги, морем відвантажується іноземним замовникам 90% українського зерна, залежність від сухопутного коридору на західному кордоні зменшується.
“Отже, Україна й надалі продовжить відігравати роль одного з гарантів світової продовольчої безпеки, одночасно поповнюючи скарбничку серйозними валютними надходженнями (найближчим часом аграрна продукція залишатиметься ключовою статтею українського експорту)”, – резюмував Гетманцев.
