Національний банк України, який раніше закладав до базового макроекономічного прогнозного сценарію певні строки “істотного поліпшення безпекової ситуації”, відмовився від такого підходу, проте натомість опублікував у квітневому інфляційному звіті альтернативний сценарій, основною відмінністю якого є повільніший ріст економіки у 2025 році з більшим бюджетним дефіцитом, ослабленням гривні та скороченням міжнародних резервів.
“Альтернативний сценарій прогнозу виходить із припущення більш високих безпекових ризиків і відповідно більш повільного повернення економіки до нормальних умов функціонування на прогнозному горизонті. За цим сценарієм економіка України у 2025 році відновлюватиметься повільніше порівняно з базовим сценарієм. Однак траєкторія інфляції відрізнятиметься несуттєво”, – зазначив Нацбанк у звіті.
Як повідомлялося, у перших після спричиненої російським вторгненням паузи інфляційних звітах за липень і жовтень 2022 року НБУ, окрім базового, надавав і альтернативний сценарій із тривалішим періодом тривалості війни, однак згодом відмовився від нього, хоча такий сценарій продовжував давати МВФ.
У відновленому альтернативному сценарії у квітневому інфляційному звіті цього року зростання ВВП у 2025 році, зокрема, прискориться лише до 3,3% із 3% цього року, тоді як у базовому сценарії йдеться про зростання економіки наступного року на 5,3%.
Водночас на 2026 рік базовий сценарій передбачає уповільнення зростання до 4,5%, тоді як альтернативний – прискорення до 5,6%.
На думку Нацбанку, відновлення економіки в альтернативному сценарії буде більш крихким, до того ж навіть за умов істотніших дефіцитів бюджету. “Посилення диспропорцій на ринку праці на тлі гіршої, ніж у базовому сценарії, ситуації з міграцією стримуватиме споживчу та ділову активність, збільшуватиме тиск на витрати бізнесу з оплати праці. Відновлення промислового виробництва від завданих ушкоджень і втрат за цим сценарієм відбуватиметься повільніше, як і відновлення посівних площ”, – вказав НБУ.
Він додав, що негативний вплив на економічну активність також матиме енергодефіцит, який, однак, допускається незмінним порівняно з базовим сценарієм – близько 5% у 2024-2025 роках.
“Забезпечення макрофінансової стабільності потребуватиме дещо більших обсягів міжнародної допомоги та водночас значно вищих видатків резервів НБУ для підтримання контрольованої ситуації на валютному ринку та помірної інфляції”, – наголосив Нацбанк.
Згідно з документом, основним фактором підтримки економіки буде продовження збереження більш м’якої, ніж у базовому сценарії, фіскальної політики. Дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах становитиме 18% ВВП у 2025 році (у базовому – 13,5% ВВП) і 12% ВВП – у 2026 році (у базовому – 7,5% ВВП). Уряд зберігатиме значні видатки для відновлення інфраструктури, підтримки населення, а також на потреби оборони та безпеки. Частково їхній вплив на дефіцит бюджету компенсуватиметься додатковими заходами з мобілізації бюджетних доходів на рівні 3,5% ВВП, додав Нацбанк.
За його прогнозами, великі бюджетні дефіцити у 2025-2026 роках фінансуватимуться як додатковими внутрішніми залученнями, так і зовнішніми. Зокрема, альтернативний сценарій передбачає міжнародну допомогу на рівні $28,7 млрд у 2025 році та $18,5 млрд у 2026 році проти відповідно $25,1 млрд і $12,6 млрд у базовому сценарії. “У результаті це дасть змогу не вдаватися до монетарного фінансування бюджету”, – зазначив НБУ.
Згідно з альтернативним сценарієм, дефіцити бюджету призведуть до зростання державного і гарантованого державою боргу, який наблизиться до 100% ВВП наприкінці прогнозного періоду.
Нацбанк додав, що траєкторія інфляції буде схожою до базового сценарію, однак це потребуватиме суттєвіших видатків міжнародних резервів: споживча інфляція тимчасово прискориться наприкінці 2024 року до 8,6% з подальшим зниженням до 5,5% наприкінці 2025 року проти відповідно 8,2% та 6,0% у базовому сценарії.
Для покриття більшого структурного дефіциту на валютному ринку НБУ витрачатиме більші обсяги міжнародних резервів. Тож, незважаючи на більшу зовнішню фінансову допомогу, резерви залишаться майже незмінними у 2024 році та зменшуватимуться протягом 2025-2026 років до $33 млрд, тоді як у базовому сценарії на кінець 2026 року вони становитимуть $39,3 млрд.
“Водночас такі обсяги резервів дадуть змогу й надалі поступово пом’якшувати валютні обмеження”, – заявив НБУ.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
