Кандидати в президенти висловили різко протилежні погляди на роль Америки у війні, а також на альянс НАТО, який служить щитом проти російської агресії.
Українські військові втрачають позиції на сході України найшвидшими темпами за останні роки. Приплив до Росії кількох тисяч північнокорейських солдатів надав нового непередбачуваного виміру найжорстокішій війні в Європі за останні кілька поколінь.
А російські бомбардування – включно з 20 нічними нальотами безпілотників на столицю, Київ, тільки в жовтні – щодня збільшують кількість жертв серед мирного населення.
На цьому непростому тлі Україна готується до виборів у США у вівторок, які майже напевно визначать курс країни абсолютно по-різному, залежно від того, хто переможе в Білому домі.
Колишній президент Дональд Трамп, кандидат від республіканців, і віцепрезидентка Камала Гарріс, кандидатка від демократів, висловили різко контрастні погляди на роль Америки у війні, а також у військовому альянсі НАТО, який тривалий час слугував щитом проти російської агресії.
Українські чиновники, які відчайдушно намагаються уникнути токсичних партійних баталій, що можуть поставити під загрозу підтримку їхнього головного військового прихильника, намагаються знайти способи навести різноманітні аргументи, які могли б сподобатися обом таборам.
Заяви пана Трампа про те, що він зможе укласти угоду щодо припинення війни ще до вступу на посаду, а також його негативне ставлення до України, яке він часто висловлює, – він навіть звинуватив президента Володимира Зеленського в розв’язанні війни – посилили побоювання, що він змусить українців піти на невигідну угоду, припинивши військову підтримку.
Пан Зеленський, якого запитують про перспективи перемоги Трампа майже на кожній пресконференції або виступі в ЗМІ, сказав журналістам в Ісландії минулого тижня, що «розуміє всі ризики».
«Трамп багато говорить, але я не чув, щоб він сказав, що скоротить підтримку України», – сказав він.
Водночас пан Зеленський не має ілюзій щодо важких наслідків втрати військової допомоги з боку США.
«Якщо ця підтримка ослабне, Росія захопить ще більше територій, і це завадить нам виграти цю війну», – сказав він в інтерв’ю південнокорейській телекомпанії KBS. «Така реальність».
Київ явно шукає способи привернути увагу до добре задокументованого транзакційного підходу пана Трампа до зовнішньої політики: пан Зеленський наголосив, що допомога в захисті України відповідає економічним інтересам Америки, оскільки його країна «багата на природні ресурси, зокрема найважливіші метали вартістю в трильйони доларів США».
2022 року канадська консалтингова компанія SecDev оцінила повну вартість усіх мінеральних ресурсів України в 26 трильйонів доларів, включно з вугіллям, газом і нафтою. Стратегічні ресурси , включно з 7 відсотками світових запасів титану, 20 відсотками запасів графіту і 500 000 тонн літію, необхідного для акумуляторів електромобілів, знаходяться на території України.
Росія вже розкрадає деякі з цих ресурсів на окупованих територіях, за даними українських чиновників, британської розвідки та незалежних розслідувань.
Ці дорогоцінні ресурси, за словами Зеленського, «зміцнять або Росію та її союзників, або Україну і демократичний світ».
Сенатор Ліндсі Грем, республіканець від Південної Кароліни і союзник Трампа, висловив аналогічну думку у відео, яке він записав разом із паном Зеленським у вересні. «Вони сидять на трильйоні доларів корисних копалин, які можуть бути корисні для нашої економіки», – сказав пан Грем. «Тому я хочу продовжувати допомагати нашим друзям в Україні».
Пан Зеленський також згадував про можливість використання українських підрозділів для заміни деяких американських військ, розміщених у Європі після війни, зазначаючи, що загартовані в боях українські війська можуть виявитися корисними для захисту європейського континенту.
Це також могло бути зверненням до давньої мети пана Трампа – скоротити військову присутність Америки в Європі. У 2020 році він вивів майже 10 000 військовослужбовців із Німеччини – близько чверті розміщеного там контингенту.
«Дональд Трамп абсолютно непередбачуваний – як у негативному, так і в позитивному сенсі», – каже Олександр Коваленко, відомий український військовий і політичний аналітик. «Трамп може абсолютно непередбачувано зайняти позицію, яка повністю блокує допомогу Україні, або ж він може настільки ж непередбачувано ухвалити рішення надати Україні підтримку, яку ні Джозеф Байден, ні Камала Гарріс ніколи б не розглянули».
Пані Гарріс вважається більш передбачуваною і, найімовірніше, проводитиме політику, аналогічну політиці адміністрації Байдена, що ставить перед Києвом інші завдання.
Багато українців вважають, що адміністрація Байдена була скута страхом перед прямою конфронтацією з Москвою, що призвело до надто обережної і повільної реакції, яка в кінцевому підсумку прирекла їх на повільну поразку.
«Майбутньому президенту Гаррісу доведеться вирішувати головну проблему американської підтримки України: чи хоче вона, щоб Україна перемогла Росію, і чи готова вона надати для цього військові, дипломатичні та фінансові ресурси?» Мік Раян, генерал-майор австралійської армії у відставці та науковий співробітник дослідницької групи Lowy Institute, нещодавно написав
«Якщо відповідь на це запитання буде позитивною, це вимагатиме від США і НАТО змінити свою стратегію, а також тіснішого узгодження стратегії НАТО і України, щоб довести війну до перемоги», – написав він.
Стримана реакція пана Байдена на план перемоги, який пан Зеленський презентував під час нещодавньої поїздки до Вашингтона, посилила зростаюче відчуття розчарування, що виплеснулося на публіку, і Київ заявив, що це обмежує його можливості з пошуку прийнятного закінчення війни.
Немає жодних ознак того, що Сполучені Штати нададуть Україні військову підтримку, яка, на їхню думку, необхідна для того, щоб примусити Росію до перемовин, і немає жодних ознак того, що Вашингтон готовий узяти на себе зобов’язання з надання гарантій безпеки, які Київ вважає необхідними для досягнення міцного миру.
Цього тижня пан Зеленський заявив журналістам, що Америка надала лише малу частину військової підтримки, обіцяної в рамках пакету допомоги в розмірі 61 мільярда доларів, ухваленого у квітні, що ускладнює можливості України планувати те, що станеться після президентських виборів у Сполучених Штатах.
«Ви маєте розраховувати на дуже конкретні речі в дуже конкретний час, інакше ви не зможете керувати цією ситуацією, ви не зможете керувати оборонними лініями, ви не зможете убезпечити людей, ви не зможете підготуватися до зими», – сказав він цього тижня.
«Це не питання грошей», – сказав він. «Це завжди питання бюрократії, логістики, ідей або скептицизму».
Оскільки Україна продовжує втрачати позиції на східному фронті, пан Коваленко, військовий аналітик, каже, що незалежно від того, хто переможе у вівторок, внутрішньополітичні баталії, які можуть відбутися за виборами, являють собою власний ризик, сіючи хаос, яким Москва з готовністю скористається.
«Насправді мене більше лякає не січень 2025 року, коли відбудеться інавгурація, а період відразу після виборів», – сказав він в інтерв’ю. «Росія повною мірою скористається виборами в США, після чого внутрішньополітичні події домінуватимуть, відволікаючи американське суспільство від України та інших зовнішньополітичних питань».
Репортажі з Києва підготували Констант Мегет і Любов Шолудько.
Марк Сантора веде репортажі з України від початку війни з Росією. Раніше він працював у Лондоні як редактор міжнародних новин, спеціалізуючись на термінових подіях, а до цього був шефом бюро зі Східної та Центральної Європи, розташованого у Варшаві. Він також вів активні репортажі з Іраку та Африки. Детальніше про Марка Санторе
Джерело: https://www.nytimes.com/2024/11/03/world/europe/trump-harris-ukraine-election.html
