Україна наразі має право доступу на експорт продукції за 340 торговельними напрямами аграрної продукції, у найближчі п’ять років заплановано відкрити ще 240 ринків, повідомив голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук.
“Ми одні з ключових відповідальних у державі за процеси відкриття нових ринків: працюємо з більш ніж 60 країнами щодо продукції рослинного та тваринного походження. Маємо намір відкрити 240 нових ринків протягом п’яти років. А паралельно триває процес інтеграції нашої країни в ЄС. І якщо брати главу 12 щодо продовольчої безпеки, ветеринарної та фітосанітарної політики, то тільки вона становить 19% обсягу вимог, які загалом стоять перед Україною. Отже, роботи чимало, але ми впораємося, адже відповідальні перед нашими захисниками та майбутніми поколіннями”, – процитувала його виступ на Київському міжнародному форумі пресслужба відомства.
Ткачук також нагадав, що служба є одним із ключових гравців стосовно відкриття нових міжнародних ринків для українського бізнесу, адже відповідає за контроль 100% експорту української аграрної продукції.
“Імплементація вимог ЄС для України зараз є одним із пріоритетів. Але водночас для нас важливо відстоювати і власні інтереси – інтереси українського бізнесу, насамперед. Зокрема, серед завдань зараз – підтримка стабільної торгівлі з країнами-партнерами, усунення бар’єрів, що перешкоджають експорту, зняття обмежень на експорт деяких видів продукції та спрощення процедур сертифікації і транзиту”, – додав він.
Голова Держпродспоживслужби також розповів про цифровізацію всіх процесів і послуг відомства. “Перехід у цифру”, за його інформацією, дасть змогу скоротити терміни отримання дозвільних документів з 5-20 днів до 1-5 днів. Також окремі послуги, такі як реєстрація потужностей, відбуватимуться в режимі реального часу, тобто протягом кількох хвилин.
“Звертатися за послугами можна буде онлайн, без зайвих поїздок, черг і стоп-документів, а також бачити статус надання послуги у власному призначеному для користувача кабінеті онлайн; бачити всі перевірки та їхні результати; і оплачувати послуги легко через єдину систему з автоматичним генеруванням платіжних документів”, – уточнив Ткачук.
